До нових зустрічей
Божественна геніальність Господньої Церкви
З “He Slumbers Not, nor Sleeps”, Ensign, May 1983, 5–8. Розділові знаки та вживання великої літери узгоджено із сучасним правописом.
Господь створює Свій гобелен згідно зі Своїм величним задумом.
Фотографія Мері Оузоуніан, з люб’язного дозволу Музею історії Церкви
Божественна геніальність організації цієї роботи і покликань на провідні посади є очевидною. Кожен генеральний авторитет є особистістю, кожен має свої характерні риси. Кожен виконує свої обов’язки з огляду на великий і різноманітний досвід та підготовку. Коли на розгляд провідних рад Церкви виноситься питання для обговорення, кожен вільно висловлює свою думку. Якщо спостерігати за цим цікавим процесом, то дивовижно бачити, як сила Святого Духа впливає на цих чоловіків. Початкові розбіжності ніколи не є різкими, але все ж таки відчутно пом’якшуються і переплавлюються, формуючи єдність думки. “Мій дім є домом порядку”,—сказав Господь (див. УЗ 132:8). Спостерігаючи за цим процесом у дії, я відчуваю постійне оновлення віри. …
Дехто висловлює стурбованість тим, що Президентом Церкви завжди, скоріше за все, стає літній чоловік, на що я відповідаю: “Так це ж благословення!” Робота цього розподілу з самого початку була зорганізована за допомогою пророка Джозефа Сміта. У той час він був юним і сильним, він був людиною, чий розум не був зашорений традиціями того часу. Його розум був молодим, і коли він розпочинав цю роботу, Господь міг формувати його так само, як формують сиру глину.
Наступник Джозефа був відносно молодим, коли перед ним постала надзвичайно складна відповідальність вести цілий народ через пустиню, аби стати піонерами на новій землі.
Але основи нашого вчення вже міцно встановлені, і як народ ми міцно стоїмо на ногах, принаймні до того, як Господь накаже знову кудись рухатися. Нам не потрібні інновації. Нам потрібні відданість і вірність божественно проголошеним принципам. Нам потрібна вірність нашому провіднику, призначеному Богом. Він—наш пророк, наш провидець і одкровитель. Ми ніколи не будемо без пророка, якщо будемо жити гідно того, щоб мати пророка. Йому й не треба бути молодим. У нього, щоб здійснювати поїздки по всій землі у справах служіння, є і будуть молодші чоловіки. Він—головуючий первосвященик, він—той, хто тримає всі ключі святого священства і є голосом одкровення від Бога до Його народу.
Є стара приказка, яка каже: “Молодість—для дії. Вік—для мудрості”.
На мою думку, є щось надзвичайно обнадійливе в знанні, що в найближчому майбутньому ми будемо мати Президента, який був дисциплінований і навчений, випробуваний і перевірений, чия відданість роботі й чия чесність у цій справі були загартовані в горнилі служіння, чия віра стала зрілою і чия близькість до Бога збільшувалася впродовж багаторічного періоду. …
Нам не треба боятися майбутнього, якщо ми міцно тримаємося за дані через одкровення принципи.