2011
Одне слово—і урок на все життя
Вересень 2011


Спеціальний розділ, присвячений програмі “Особистий розвиток”

Одне слово—і урок на все життя

Моральна чистота—це те, як ти дієш, думаючи, що ніхто тебе не бачить.

Стояла страшенна спека, 115 градусів за Фаренгейтом (46˚C), звична для літнього дня на фермі в Броулі, Каліфорнія, США. Я ударила ногою по шині великого автомобіля з цистерною для води; шина спустилася ось уже втретє за чотири дні. Завдяки моїй роботі влітку я мала гроші на розваги, шкільний одяг і, зрештою, для навчання в коледжі. Незважаючи на спеку, я не хотіла працювати скорочений день, але, як здавалося, мені таки доведеться це зробити.

Девід, член нашого приходу і друг нашої сім’ї, який йшов від млина, підійшов поглянути, що там з автомобілем. Виявляючи йому свій відчай, я спокусилася сказати одне слово, яке, як я чула, кажуть інші, коли їх щось дістає. За мить до того, як вимовити його, у мене промайнула думка, що я не повинна його казати, бо знаю, що слово це—погане. Але в той момент я відкинула ту думку, думаючи, що ніхто ніколи не знатиме, що я його сказала. Я вимовила те слово, однак краще мені від того не стало.

Кинувши на мене погляд, Девід сказав, що вони з татом полагодять автомобіль, коли у них буде час. Того дня я знайшла для себе інше заняття, яким займалася до кінця дня.

У кінці дня я застрибнула в татову вантажівку, і ми поїхали додому. Ми проїхали недовго, і тут тато подивився на мене і сказав, що Девід розповів йому про мою реакцію на те, що сталося з автомобілем, про погане слово та інше. “Девід сказав, що ніколи не сподівався почути щось подібне з вуст моєї доньки,—сказав тато.— Він надто поважає тебе, сонечко”.

Я опустила голову й залилася сльозами. Я принизила себе в очах людей, чию думку я високо ціную. Та більш за все я відчувала розчарування в самій собі і знала, що Бог відчував те саме. Я зрозуміла: ось чому вимовлене слово не полегшило мого стану.

Я пообіцяла більше ніколи не говорити того чи іншого слова, яке було б неприємним Богу, не тому, що я не хотіла, щоб татові і Девіду було соромно за мене, а тому, що те було правильно. Чесність, як я засвоїла,— це те, як ти дієш, думаючи, що ніхто тебе не бачить.

Ілюстрація Стіва Кроппа