Щастя в євангелії
З інтерв’ю Джейкоба Фуллмера, проведеного зі старійшиною Карлосом А. Годоєм, сімдесятником
“Ми будемо пишатися Господом; так, ми будемо втішатися, бо наша радість повна” (Алма 26:1).
Коли мені було 14 років, моя школа знаходилася через дорогу від каплиці святих останніх днів. Я бачив, як чоловіки у білих сорочках заходять в ту велику будівлю і виходять з неї. Мені було цікаво: що вони роблять там усередині.
Одного дня ми з друзями захотіли пограти у футбол, та на нашому шкільному подвір’ї не було достатньо місця. Хтось сказав: “А пішли грати в церкву. У них там для гри є гарний майданчик”. То було моє перше знайомство з Церквою---на подвір’ї її будівлі.
Через два роки один з друзів брата запросив мою сестру піти в Церкву СОД, і я пішов туди з нею. Було так цікаво нарешті дізнатися, що ж вони роблять усередині тієї церкви.
Коли ми зайшли, то побачили кількох членів Церкви, що грали у якусь просту гру. Вони мали такий щасливий вигляд, що цим привернули мою увагу. “Чому вони такі щасливі?”— роздумував я.
Відповідь я знайшов, коли пройшов бесіди з місіонерами і був охрищений. Щастя приходить з середини. Моє навернення змінило моє життя, життя моїх дітей і поколінь моїх предків і нащадків.
Що б ви не робили поза вченнями Церкви, ніщо не принесе вам щастя. Можливо, це дасть вам можливість посміятися або ви відчуєте миттєве задоволення, але справжнє щастя—лише в євангелії.
Навіть якщо ваші друзі іноді сміються з вас, вони все одно будуть захоплюватися вами, бо ви відстоюєте свої принципи.
Ваші батьки люблять вас. Усе, що вони просять вас робити, вони просять не тому, що суворі до вас, а тому, що хочуть захистити вас.
Завжди будьте вдячні за своїх батьків, за євангелію і за щастя, яке вона приносить у ваше життя.
Ілюстрація Метта Сміта