2011
Вічна природа шлюбу
Вересень 2011


Класика євангелії

Вічна природа шлюбу

Нейтан Елдон Таннер народився 9 травня 1898 року в Солт-Лейк-Сіті, шт. Юта. Його було висвячено в апостоли у 1962 році, і в період з 1963 по 1982 рік він служив радником у Першому Президентстві за часів керівництва чотирьох Президентів Церкви. Далі подано уривки з його промови “Целестіальні шлюби і вічні сім’ї”, виголошеної на квітневій генеральній конференції 1980 року. Щоб знайти повний текст виступу англійською мовою, зайдіть на сайт conference.lds.org.

Зображення
President N. Eldon Tanner

Людина відчуває найбільше щастя в житті, очікуючи весілля. … Сміливо можна сказати, що коли пара одружується, то вони обоє впевнені, що роблять правильний вибір. Але надто часто медовий місяць минає, починаються труднощі, і шлюб закінчується розлученням.

Велика кількість розлучень підштовхує деяких людей до такого стилю життя, який спонукає їх вважати, що вони можуть обійтися без, здавалось би, позбавлених сенсу ритуалів, що проводяться священиками або офіційними установами. Часто я думаю про те, наскільки добре вони знають про мету Сотворіння землі, на якій вони перебувають, і наскільки глибоко вони дослідили Писання, щоб зрозуміти, чому Бог створив чоловіка і жінку й запровадив священний обряд шлюбу.

Давайте спочатку розглянемо мету Сотворіння землі. З Писань стає зрозумілим, що воно відбулося для того, аби надати синам і дочкам Бога місце, де вони перебуватимуть у смертному житті й доведуть, що завдяки дотриманню заповідей Бога гідні повернутися в присутність Бога, звідки вони й прийшли.

Після Сотворіння землі “сказав Бог: “Сотворімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою. …

І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.

І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: “Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею” (Буття 1:26–28).

Коли Бог створив жінку і дав її чоловікові, Він сказав: “Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї,— і стануть вони одним тілом” (Буття 2:24).

Так, шлюб встановлено Богом, і після цього першого згадування про чоловіка і дружину ми знаходимо в Писаннях інші згадування як доказ того, що чоловік і жінка ставали чоловіком і дружиною під час шлюбної церемонії, після якої відбувався весільний бенкет. Ми прийшли сюди не лише для того, щоб їсти, пити і звеселятися (див. 2 Нефій 28:7). Нам було дано землю, щоб оволодівати нею, і настанову розмножуватися і наповнювати її. Цікаво зазначити, що Бог сказав “розмножуватися”, а не лише “наповнювати” землю (див. Буття 1:28).

Нам важливо зрозуміти, і ми дізнаємося про це з Писань, що Бог є вічним, що Його творіння є вічними і що Його істини є вічними. Отже, коли Він дав Єву Адамові за дружину, цей союз був вічним. Шлюб, у тому вигляді, як його встановив Бог і як його здійснюють у Його святих храмах,—не триває лише до смерті. У Еклезіяста ми читаємо: “Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки” (Eклезіяст 3:14).

Коли Христос попросив Петра сказати Йому, Ким Він є, Петро відповів: “Ти—Христос, Син Бога Живого”. Ісус дав Петрові запевнення, що він дізнався про це через одкровення від Бога Батька і що на цій скелі одкровення Він збудує Свою Церкву. Потім Він сказав: “І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв’яжеш, те зв’язане буде на небі, а що на землі ти розв’яжеш, те розв’язане буде на небі!” (див. Maтвій 16:15–19).

Коли фарисеї прийшли до Ісуса, спокушаючи Його запитаннями про розлучення, Його відповідь містила наступне:

“Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, “створив їх чоловіком і жінкою?”

І сказав: “Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї,— і стануть обоє вони одним тілом”,

тому-то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував,—людина нехай не розлучує!” (Maтвій 19:4–6).

Цей уривок з Писань вказує на те, що целестіальний шлюб, встановлений Богом і виконаний Його повноваженням у Його святих храмах, є вічним, і подружжя, таким чином поєднані, запечатуються на час і на всю вічність, а їхні діти народжуються в завіті вічної євангелії. Вони стануть вічною сім’єю відповідно до їхньої вірності. …

Ісус Христос прийшов на землю, щоб донести до нас саме це послання—ким ми є і що від нас очікується. Він дав нам євангельський план життя і спасіння й сказав, що немає іншого імені під небесами, яким ми можемо бути спасенні (див. Дії 4:12). У нас є та сама євангелія, відновлена в ці останні дні, і сучасний пророк, … який промовляє від імені Бога. Саме у такий спосіб Бог спілкувався з людьми упродовж століть. …

Я знаю, що завдяки євангелії Ісуса Христа і дотриманню Божих заповідей та завітів, які ми з Ним укладаємо, кожен з нас може перетворити свій дім на земні небеса, поки ми готуємося самі й готуємо наших дітей повернутися до нашого Небесного Батька.

Фотографію надано з люб’язного дозволу Церковної історичної бібліотеки

Н. Елдон Таннер зі своїми дочками, приблизно 1927 рік. Його п’ята і остання дочка Хелена народилася в 1931 році.