Клаптик небес на землі
З виступу на духовному вечорі в Університеті Бригама Янга, що проводився 9 листопада 1976 р. Повний текст виступу англійською мовою знаходиться на сайті speeches.byu.edu.
Целестіальний шлюб вимагає, щоб ми жили освяченим, гідним життям за целестіальними принципами. Це веде до щастя в цьому житті й до піднесення в наступному.
Храмовий шлюб вказує на місце, куди ви йдете, щоб укласти вічний шлюб. Целестіальний шлюб—це те, що ви створюєте, якщо залишаєтеся вірними завітам, укладеним під час церемонії храмового шлюбу.
Після того як обітницю було складено, целестіальний шлюб вимагає, щоб ми жили освяченим, гідним життям за целестіальними принципами. Це веде до щастя в цьому житті і до піднесення в наступному. Якщо ми живемо за законами целестіального шлюбу, тоді ми, разом із своїм подружжям і сім’єю, зможемо мати клаптик небес на землі. І живучи за тими законами, ми застосовуємо ті самі закони, за якими живуть на небесах. Ми навчаємося жити з Небесним Батьком і Сином та нашими сім’ями у прийдешніх вічностях. На мій погляд, це і є посланням, з яким звертається до світу Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів.
Вибір супутника
Одинокі члени Церкви часто запитують: “Як мені знайти саме ту людину, з якою я укладу шлюб?” Хочу сказати, як підходити до вирішення цього питання: оцініть духовний рівень свого потенційного супутника. По-перше, якщо ця людина є членом Церкви, то чи вона активна й цілком віддана чи пасивна або антагоністично налаштована? По-друге, якщо ця людина не є членом Церкви, чи приймає вона євангелію та її вчення, а може навпаки—не визначила свого ставлення або воно є антагоністичним?
Якщо ви укладаєте шлюб з активним членом Церкви у храмі на час і на всю вічність у новому й вічному завіті, чи будуть у вас проблеми? Так. Чи зможете ви їх вирішувати? Так. Чи зможете ви їх краще вирішувати і зміцнювати своє свідчення, ніж якби ви не мали храмового шлюбу? Так. Але якщо ви укладете шлюб із людиною, яка вороже налаштована до Церкви чи пасивно ставиться до євангелії, ви створюєте ситуацію, коли вам одного дня доведеться вибирати між тією людиною і Церквою. Це дуже велика відповідальність.
Коли ви обираєте собі супутника життя, переконайтеся, що ви обоє маєте бажання встановити у шлюбі целестіальні стосунки, хочете мати супутника життя на всю вічність, сім’ю у вічності й бажаєте жити в присутності нашого Небесного Батька.
Дотримання закону
Господь чітко сказав, що ми можемо бути разом навіки зі своїм супутником лише тоді, коли дотримуємося закону. У сучасному одкровенні сказано:
“Приготуй своє серце, щоб сприйняти й підкоритися настановам, які Я збираюся дати тобі; бо всі ті, кому цей закон відкрито, мусять коритися йому.
Бо ось, Я відкриваю вам новий і вічний завіт” (УЗ 132:3–4).
Кожен член Церкви має прочитати і вивчити 132-й розділ Учення і Завітів. Чи усвідомлюєте ви, що немає нікого між Господом і запечатувачем, коли він виконує обряд запечатування? Це прекрасна і зворушлива церемонія.
Глибинна мета храмового шлюбу була роз’яснена Самим Викупителм, коли Він сказав: “А що стосується нового і вічного завіту, його було встановлено для повноти Моєї слави; і той, хто отримає її повноту, мусить і буде додержуватися закону, інакше його буде проклято” (УЗ 132:6).
Господь також сказав: “Отже, якщо чоловік бере собі дружину в цьому світі та одружується з нею не через Мене і не через Моє слово, і вступає в завіт з нею, доки він у цьому світі, а вона з ним, їхній завіт і шлюб не мають сили, коли вони помирають і коли вони поза цим світом; отже, вони не зв’язані жодним законом, коли вони поза цим світом” (УЗ 132:15).
Чи усвідомлюємо ми сказане нам в Ученні і Завітах: якщо ми не укладемо целестіальний шлюб, то не зможемо здобути найвищий ступінь слави в целестіальному царстві (див. УЗ 131:1–4)? Зрозумілим також є те, що станеться з людьми, які ніколи не отримають благословень храмового шлюбу: вони залишаться разом лише до того часу, поки смерть не розлучить їх—дуже сумне явище.
Мета євангелії і мета целестіального шлюбу полягає не лише в тому, щоб ми залишалися разом, але і щоб були гідні найвищої нагороди Небесного Батька: піднесення у целестіальному царстві, зростання у царстві і вічне життя з нашими сім’ями.
Спільне сходження
Целестіальний шлюб можна порівняти зі сходженням на гору. Ви прив’язуєте себе до свого вічного напарника і розпочинаєте шлях вгору. Коли з’являються діти, ви прив’язуєте до себе і їх та продовжуєте свою подорож. Вірьовки триматимуть всіх підкорювачів вершини разом, однак вітер, дощ, сніг і лід—мирські випробування—будуть перешкоджати вам, намагаючись скинути з гори.
Як же досягнути вершини? Якщо мама чи тато здадуться і обріжуть вірьовку, яка поєднує їх одне з одним та з дітьми, то існує ймовірність, що один або інший упаде з гори і, можливо, потягне за собою інших членів сім’ї. Уся сім’я може впасти з гори і не досягнути вічної вершини. Ми не можемо цього допустити. Давайте завжди пам’ятати, що, як сім’я, ми зв’язані в гірську команду, яка намагається повернутися в присутність нашого Небесного Батька.
Усі добре знають цю приказку: “Ти піднімай мене, а я підніматиму тебе, і зійдемо разом”.
Партнерство у шлюбі—це не милиця. Ви не укладаєте шлюб з людиною, яку вважаєте трохи вищою за ангелів, щоб потім спиратися на неї. Натомість ви розвиваєте себе і свої дари й таланти. Розвиваючись, ви зростаєте разом, підтримуючи і зміцнюючи одне одного.
Перш ніж одружитися, я сказав своїй дружині: “Знаєш, Мері, я думаю, щоб досягнути успіху в бізнесі, мені доведеться багато працювати як у країні, так і за кордоном. Чи хочеш ти подорожувати разом зі мною?” Вона відповіла ствердно. Через десять років нашого подружнього життя мене послали до Англії, і вона поїхала зі мною. Потім ми поїхали до Німеччини, а пізніше—до Іспанії. Вона звикла до різних країн, різних культур і вивчила інші мови, тому що налаштувалася на те, що ми будемо працювати і зростати разом.
Пам’ятайте, що вам слід ставитися одне до одного з добротою і поважати те, ким кожен з вас є і хоче бути.
Я пам’ятаю одну жінку у своєму приході в той час, коли служив єпископом. У неї з чоловіком були проблеми у шлюбі. Коли вони говорили зі мною, то вона принижувала свого чоловіка в усіх основних аспектах, де чоловіка треба хвалити, аби він відчував самоповагу. Вона говорила, який він нездатний батько, який він нікудишній у шлюбних стосунках, як погано він забезпечує сім’ю і не вміє спілкуватися.
Я запитав у неї: “Навіщо ви кажете так про чоловіка, якого повинні любити і підтримувати?”
Вона відповіла: “Набагато краще сперечатися з тим, кого любиш, бо знаєш, як можна йому дошкулити найсильніше”.
І вона казала це серйозно.
Однак як святі останніх днів ми повинні застосовувати свободу волі й використовувати всі можливості для зростання. У кожного є слабкості. Супротивник знає ахіллесову п’яту ваших рідних, друзів, сусідів по кімнаті, братів, сестер і батьків. А ви знаєте свою ахіллесову п’яту? Чи знаєте ви ситуацію, якої вам слід уникати, і свої слабкості? Секрет щасливого шлюбу полягає в тому, щоб захищати ахіллесову п’яту, а не зловживати слабкостями тих, кого ви знаєте найкраще, любите найбільше аби внаслідок цього, завдати їм найсильнішого болю.
“Отже, зміцнюй своїх братів в усіх своїх розмовах, в усіх своїх молитвах, в усіх своїх увіщуваннях і в усіх своїх діяннях” (УЗ 108:7). Іншими словами, щодня ви маєте допомагати одне одному молитвами, увіщуваннями і вчинками.
Мені пригадується одне подружжя, яке щойно закінчило коледж. Одні батьки дали їм дім, інші—меблі й нову машину. Їм було дано все у світі. Через три роки вони розлучилися. Вони не працювали і не жертвували. Вони спиралися одне на одного і на батьків, як на милицю, самі стали каліками і не зросли. Вони не навчилися долати труднощів. Вони не переймалися тим, щоб їхній шлюб був дієвим. Слідкуйте за тим, щоб ви жертвували, ділилися і зростали разом.
Підтримувати одне одного
Після того як упродовж п’яти років я служив президентом кворуму старійшин, президентом філії та єпископом, ми переїхали у новий приход. Мою дружину невдовзі покликали президентом Товариства допомоги. Вона пішла на свою першу співбесіду з єпископом, у той час як я дивився за нашими двома наймолодшими дітьми, які бігали по коридорах, паркувальному майданчику і залу для проведення заходів. Мені вперше довелося чекати. Я чекав півтори години. Коли Мері вийшла з кабінету єпископа, один з хлопців був у мене на руках, а іншого я тримав за руку. Мені не вистачило сміливості щось сказати, але в моєму погляді можна було прочитати: “Чи ти розумієш, що мені довелося чекати півтори години?”
Усе, що вона зробила,—це підняла п’ять пальців і сказала: “П’ять років”. Саме стільки вона чекала на мене. Тоді я почав усвідомлювати, що моє завдання полягатиме в тому, аби підтримувати свою дружину в її покликанні так само, як вона підтримувала мене у моїх.
Я прошу вас не спиратися на своє подружжя, як на милицю, але стояти міцно, зміцнювати одне одного і просити допомоги, коли ви разом молитеся щовечора. Я свідчу, що моменти мого життя, коли я був нещасливим, пригніченим або сумним, наставали тоді, коли я відступав, навіть дуже незначною мірою, від учень Господа. Я молюся про те, щоб ви мали істинне щастя і знайшли радість целестіального шлюбу, який дасть відчуття небес на землі.
Фотоілюстрація Роберта Кейсі
Зліва: фотоілюстрація Метью Рійєра; справа: фотографії Вернона Вілей © iStockphoto
Зліва: фотоілюстрація Метью Рійєра; справа: фотоілюстрація Крістіни Сміт