2007
Особисте одкровення: Учення й приклади пророків
Листопад 2007 р. року


Особисте одкровення: Учення й приклади пророків

Особисті одкровення—це той спосіб, яким ми пізнаємо для себе найважливіші істини нашого існування.

Зображення

На початку заключної сесії цієї історичної конференції, я приєднуюсь до вас у висловленні подяки за привілей підтримати президента Генрі Б. Айрінга як радника в Першому Президентстві і старійшину Квентіна Л. Кука як члена Кворуму Дванадцятьох Апостолів, а також старійшину Уолтера А. Гонзалеза як одного з президентів сімдесятників. Я простягаю їм мою любов і підтримку і свідчу, що вони покликані Богом через живого пророка, Президента Гордона Б. Хінклі, “згідно з духом одкровення і пророцтва”1.

Події цих останніх двох днів відкривають нам, наскільки потрібними є одкровення в Господній роботі і наскільки важливими в житті є особисті одкровення. Особисті одкровення—це той спосіб, яким ми пізнаємо для себе найважливіші істини нашого існування, а саме: живу реальність Бога, нашого Небесного Батька, та Його Сина Ісуса Христа; істинність відновленої євангелії; а також Божий задум відносно нас і його вказівки для нас.

Багато з того, що я знаю про особисті одкровення, я осягнув на прикладі пророків—давніх і сучасних. Сьогодні я хотів би поділитися кількома такими особистими прикладами, і я молюся, щоби вони надихнули кожного з нас шукати благословення особистого одкровення в нашому житті.

Коли я був молодим регіональним представником, мене призначили допомагати старійшині Меріону Дж. Ромні в реорганізації колу. Поїздка на конференцію була довгою й неспішною, і наша розмова торкнулася духовних аспектів нашого доручення. Старійшина Ромні вчив мене, як Господь благословляє нас одкровенням. “Роберт,—сказав він,—Я пізнав для себе, що коли ми виконуємо доручення Господа, то маємо Його благословення, щоби виконати все, що нас просять зробити”. Старійшина Ромні також пояснив, що ми приїдемо в далеке місто, будемо навколішках молитися, проводити співбесіди з носіями священства, знову будемо молитися навколішках, і Святий Дух відкриє нам ту особу, яку Господь вибрав бути новим президентом колу. Він обіцяв мені, що це буде одним із великих духовних досвідів у моєму житті, і так воно й сталося.

Кожний з нас був посланий на землю нашим Небесним Батьком, щоби удостоїтися вічного життя: “Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його”2. Як ми пізнаємо для себе Батька і Сина? Через особисте одкровення. Особисте одкровення—це спосіб, у який Небесний Батько допомагає нам пізнати Його та Його Сина, вивчати й жити за євангелією, витримувати в праведності до кінця, і отримати право на вічне життя—на повернення до Його присутності.

Ви можете запитати: “Як ми шукаємо особисте одкровення?” Павло радив святим спиратися на Духа, а не на мудрість світу3. Щоби отримати цього Духа, ми починаємо з молитви. Президент Лоренцо Сноу вивчав євангелію кілька років, перш ніж приєднатися до Церкви. Але він отримав свідчення лише через два-три тижні після свого хрищення, усамітнившись і помолившись. “Дух Божий зійшов на мене,—казав він,—о, яку радість і щастя я відчував … [бо] тоді я отримав досконале знання про те, що Бог живе, що Ісус Христос є Сином Божим, що святе священство відновлене, а також про повноту євангелії”4.

Я дізнався, що молитва створює тверду основу для особистого одкровення. Але це ще не все. Я все ще був регіональним представником, коли мав нагоду вчитися в іншого апостола, старійшини Бойда К. Пекера. Нас було призначено реорганізувати кіл, і ми почали з того, що разом стали навколішки і помолилися. Після співбесід з провідниками священства і молитов старійшина Пекер запропонував прогулятися навколо будинку. Поки ми ходили, він продемонстрував мені важливий для знаходження одкровень принцип—той самий, який Господь виклав Оліверу Каудері: “Ось … ти повинен з’ясувати це повністю своїм розумом”5. Ми молилися стосовно нашого завдання, радилися й прислухалися до голосу Духа. Коли ми повернулися, то помолилися і далі вивчили ситуацію, і тоді ми вже були готові до отримання одкровення.

Одкровення приходить за Господнім розкладом, і це часто означає, що ми маємо рухатися вперед з вірою, навіть не отримавши всіх бажаних відповідей. Як генеральний авторитет, я був призначений допомагати реорганізовувати президентство колу під керівництвом старійшини Езри Тефта Бенсона. Були молитви, співбесіди, дослідження, нові молитви—і старійшина Бенсон спитав мене, чи я знаю, хто буде новим президентом. Я сказав, що поки що не отримав такого натхнення. Він якийсь час дивився мені в обличчя, а потім сказав, що й він ще не отримав [очікуваного] натхнення. Однак ми отримали натхнення попросити трьох провідників священства виступити на вечірній суботній сесії конференції. Як тільки третій промовець почав говорити, Дух підказав мені, що саме він і має бути новим президентом колу. Я подивився на президента Бенсона і побачив, що в нього по щоках котяться сльози. Одкровення було дано нам обом—але тільки тому, що ми продовжували шукати волю нашого Небесного Батька, рухаючись вперед з вірою.

Ще на початку мого Церковного служіння старійшина Гарольд Б. Лі виклав мені цей урок, коли прибув організовувати новий кіл в окрузі, на території якого я жив. Старійшина Лі спитав мене, новопокликаного єпископа, чи я піду з ним на прес-конференцію. Там один допитливий молодий репортер поставив старійшині Лі запитання, яке звучало як виклик. Він сказав йому: “Ви називаєте себе пророком. Коли ви востаннє отримували одкровення, і чого саме воно стосувалося?” Старійшина Лі зробив маленьку паузу, подивився просто на нього і м’яко відповів: “Це було вчора вдень, приблизно о третій. Ми молилися, щоби дізнатися, хто саме має стати президентом нового колу, і нам було відкрито, хто це”. Серце репортера змінилося. Я ніколи не забуду того Духа, що заповнив ту кімнату, коли старійшина Лі складав своє могутнє свідчення про одкровення, яке можуть отримати ті, хто віддано прагне виконувати Господню волю.

Як вірні діти, молодь, батьки, вчителі та провідники, ми можемо отримувати особисті одкровення частіше, ніж ми це усвідомлюємо. Чим частіше ми отримуємо і розпізнаємо особисті одкровення, тим краще зростає наше свідчення. Коли я був єпископом, моє свідчення зростало щоразу, коли я отримував одкровення стосовно покликань для членів приходу. Це свідчення зміцнювалося щоразу, коли я бачив, як покликають генеральних авторитетів та посадових осіб, територіальних сімдесятників і президентів колів, або коли їм давали нові доручення. Ще важливіше, я зміцнююся завдяки особистим одкровенням, які отримую, виконуючи свою роль одного з синів Божих, чоловіка і батька. Я дуже вдячний за провід і керівництво Духа в нашому домі, що приходило, коли ми шукали поради при вирішенні сімейних питань.

Для всіх нас наші особисті одкровення віддзеркалюють той зразок отримання одкровень пророками, який подано в Писаннях. Адам і Єва прикликали ймення Господнє і отримали особисте одкровення, включаючи пізнання Спасителя6. Енох, Авраам і Мойсей прагнули благополуччя свого народу, і їм давалися чудові одкровення, що знаходяться в Дорогоцінній Перлині7. Особисте одкровення прийшло до Іллі через тихий і негучний голос;8 Даниїлове одкровення прийшло уві сні9. Особисте одкровення Петра дало йому свідчення про те, що Ісус є Христос10. Легій та Нефій отримали одкровення про Спасителя і план спасіння, і практично всі пророки з Біблії та Книги Мормона отримували одкровення у формі застережень, повчань, зміцнення і втіхи—і для себе, і для свого народу11. Після багатьох молитов у храмі Президент Спенсер В. Кімбол отримав одкровення стосовно священства12. І після молитви про надання храмових благословень для ще більшої кількості членів Церкви Президент Хінклі отримав одкровення про побудову невеликих храмів13.

Пророки отримують особисті одкровення, які допомагають їм в житті та у провадженні земних справ Церкви. Наш обов’язок—прагнути отримати особисті одкровення для себе і для виконання завдань, даних нам Господом.

В ці останні тижні Президент Хінклі прагнув отримати одкровення щодо покликань, які буде оголошено на цій конференції. Приблизно місяць тому, на наших зборах Першого Президентства і Кворуму Дванадцятьох у храмі в четвер, я слухав, як Президент Хінклі підносив просту, смиренну молитву, аби отримати духовний провід. Відповідь на його сердечну молитву було тепер представлено всім нам.

Чи бачимо ми зразок отримання одкровення в житті пророків? Чи вплетені нитки цього зразка і в наші також життя?

Ми знаємо, що цей зразок сфокусований на Спокуті14. Ми отримуємо благословення Спокути, коли каємося в гріхах і дотримуємося заповідей. Ми уклали завіт робити це, коли охристилися, і ми поновлюємо цей завіт щотижня, коли причащаємося. Якщо ми продовжуємо жити праведно, ми стаємо здатними сказати разом з Самуїлом: “Говори, Господи, бо раб Твій слухає!”15 І Господь відповість: “Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха, ваші, що чують”16.

Ми готуємося до отримання особистого одкровення (це роблять і пророки), вивчаючи Писання, постячись, молячись і зміцнюючи віру. Віра—це ключ. Згадайте підготовку Джозефа до Першого видіння:

“А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, …

Але нехай просить із вірою, без жодного сумніву”17.

Через віру без сумнівів ми пізнаємо для себе, що “через віру чудеса творяться”18.

У більшості випадків, ці чудеса не будуть фізичними демонстраціями Божої сили—як розділення Червоного моря, оживлення мертвих, руйнування стін в’язниці або явлення небесних посланців. За планом, більшість чудес є духовними демонстраціями Божої сили—це ніжні милості, які м’яко даруються через враження, ідеї, відчуття впевненості, вирішення проблем, здатність зустрітися з випробуваннями і заспокоєння, яке допомагає зносити розчарування та сум.

Ці чудеса приходять до нас, коли ми терпимо те, що в Писаннях називається “випробуванням [нашої] віри”19. Іноді це випробування є тим часом, що спливає, аж поки не прийде відповідь. Коли Президент Девід О. Маккей був юнаком і випасав худобу, він прагнув свідчення, але воно прийшло лише через багато років, коли він служив на місії в Шотландії. Він сказав: “Це було проявом, про який я, молодий чоловік зі своїми сумнівами щиро молився … на схилі пагорба і на полонині. Це було запевнення для мене, що на щиру молитву приходить відповідь “у свій час і у своєму місці”20.

Відповідь може бути й такою: “Не зараз—будь терплячим і чекай”.

Я свідчу, що на схилі пагорба або на полонині, в гаю або в кімнаті; зараз або у вічностях майбуття слова Спасителя, звернені до кожного з нас, будуть сповнені: “Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам”21. Нам заповідано не вишукувати ознаки, але нам заповідано “шукати … завзято найкращі дари”22. Ці дари включають Святого Духа і особисте одкровення. Це одкровення буде приходити, “рядок за рядком, припис за приписом”, і, як казав Спаситель: “Тому, хто сприймає, [Господь] дасть більше”23.

Коли ми підемо з цієї конференції, я закликаю кожного з вас шукати більше і отримувати більше від Духа Божого. Спаситель молився, щоб Його учні в Новому Світі отримали цей Дух. А тоді, даючи приклад усім нам, Він відійшов від Своїх учів і в молитві подякував Небесному Батькові за те, що Той дарував його24. Наслідуймо його приклад і молімося, аби отримати Духа Божого, складаючи подяку за його чудесні благословення в нашому житті.

Я складаю моє особливе свідчення, що Ісус Христос живе і веде Свою Церкву через живого пророка, Президента Гордона Б. Хінклі. Я знаю,—я знаю,—що Президент Хінклі веде цю Церкву через одкровення. Говорячи словами Алми, “Слухайте, я кажу вам, це стало відомим мені через Святого Духа Божого. Знайте, я постився і молився багато днів, … І ось, я знаю сам, що це істина; бо Господь Бог зробив так, що це явилося мені, … І це й є дух одкровення, що в мені”25.

Я від усього серця молюся, щоб кожен з нас міг отримати цей Дух, здобути благословення особистого одкровення і пізнав для себе, що це є істиною, в ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Алма 8:24.

  2. Іван 17:3.

  3. Див. 1 Коринтянам 2:11–16.

  4. Цитовано з Eliza R. Snow Smith, Biography and Family Record of Lorenzo Snow (1884), 8.

  5. УЗ 9:8.

  6. Див. Мойсей 5:4–11.

  7. Див. Буття 18:23–33; Вихід 3:1–3; 32:31–33; Мойсей 1:1–2, 24; 6:26–37; 7:2–4; Авраам 1:1–2, 15–19.

  8. Див. 1 Царів 19:11–12.

  9. Див. Даниїл 2:16–20.

  10. Див. Матвій 16:15–17.

  11. Див. 1 Нефій 2:16; 11:1–2; додаткові приклади—див. Мосія 3:1–4; Алма 43:23; Геламан 7–8; 10:2–4; 3 Нефій 1:10–13; Мормон 8:34–35; Етер 3:1–6, 13–14, 25.

  12. Див. “Letter of the First Presidency Regarding Revelation on the Priesthood,” Tambuli, July 1978, 31; “Revelation on Priesthood Accepted, Church Officers Sustained,” Ensign, листопад 1978 р., 16.

  13. Див. “Some Thoughts on Temples, Retention of Converts, and Missionary Service,” Ensign, листопад 1997 р., с. 49.

  14. Див. Дії 9; Мосія 27; Алма 36.

  15. 1 Самуїлова 3:10.

  16. Матвій 13:16.

  17. Яків 1:5–6.

  18. Мороній 7:37.

  19. Етер 12:6.

  20. Цитовано з Francis M. Gibbons, David O. McKay: Apostle to the World, Prophet of God (1986), 50.

  21. Матвій 7:7; Лука 11:9; див. також 3 Нефій 14:7.

  22. УЗ 46:8.

  23. 2 Нефій 28:30.

  24. Див. 3 Нефій 19:19–23.

  25. Алма 5:46.