Прийдіть, прислухайтеся до голосу пророка
Священна земля
Я пригадую, коли мене висвятили дияконом. Наш єпископат підкреслював священний обов’язок, покладений на нас,—розносити причастя. Нашу увагу звертали на те, як важливо бути в належному одязі, гідно поводитися і бути чистими “всередині та зовні”. Коли нас навчали розносити причастя, нам сказали, як слід допомагати Луїсу Мак-Дональду, брату з нашого приходу, що страждав на параліч, щоб і він міг причаститися священними символами.
Пам’ятаю, як мене призначили розносити причастя в тому ряді, де сидів брат Мак-Дональд. Я побоювався і вагався, наближаючись до цього чудового брата, а тоді я побачив його посмішку, світлий вираз подяки і прагнення причаститися. Тримаючи тацю в лівій руці, я взяв шматочок хліба і поклав йому в рота. Так само пізніше йому було подано воду. Я відчував, що стою на святій землі. І так воно і було. Привілей розносити причастя брату Мак-Дональду зробив усіх нас кращими дияконами.
З виступу на жовтневій генеральній конференції 2005 р.
Поміркуйте
-
Спочатку Президент Монсон боявся підносити причастя брату Мак-Дональду. Чому? Як змінилися його почуття? Чому?
-
Чому, як ви гадаєте, Президент Монсон відчував, що знаходиться на святій землі? Що, на вашу думку, відчував брат Мак-Дональд?
-
Що ви дізналися про причастя? Якщо ви готуєтеся до отримання Ааронового священства, що ви дізналися про рознесення причастя?
-
Про що ви ще думали, читаючи цю статтю?