Наше важливе покликання

У близькосхідних країнах на торгових шляхах часто зустрічалися будівлі, схожі на палаци, які називалися караван-сарай. Вони призначалися для мандрівників, щоб ті могли там відпочити. Стіни караван-сараю були досить міцні, щоб допомогти відбити напад і витримати нетривалу облогу. Там була вода, дах і багато всього необхідного для тих, хто долав довгий шлях. Наші домівки також нагадують мені караван-сарай. Після денного шляху через духовні пустині члени сім’ї приходять сюди, щоб втамувати свою спрагу живою водою, скинути втому, поповнити запаси почуттів любов’ю, теплом, підтримкою.

Коли Спаситель спілкувався з жінкою біля криниці, Він пояснив їй, що має воду живу: “Хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне” (Іван 4:14). Тут мова йде про необхідність пізнання євангелії. Члени нашої Церкви знають, як важливо це робити і самостійно, і разом із сім’єю. Сімейне вивчення Священних Писань не лише стимулює зростання почуття гармонії в сім’ї, але і формує фундамент, на якому діти можуть будувати своє майбутнє життя.

На жаль, більшість дітей не мають сильного завзяття й ентузіазму у вивченні Священних Писань, у порівнянні з іншими бажаннями, наприклад, погратися у смартфоні чи на комп’ютері, поспілкуватися в месенджерах чи в соціальних мережах. Але цю ситуацію можна змінити на краще. Маючи прихильність і невелику творчу підготовку, батьки можуть привнести цікаві започаткування і нові духовні враження в сім’ю через спільне вивчення Священних Писань, які допоможуть і дітям і дорослим зростати в євангелії.

Частково підготовка батьків пов’язана з їхнім особистим вивченням Священних Писань. Найкращим учителем завжди є приклад. Батьки, які самостійно і регулярно досліджують євангелію, здобувають необхідну силу переконання у своїх словах, що сприяє духовному зміцненню дітей. Звичайно, знайти час для спільного і постійного вивчення євангелії може бути проблемою. Але шляхів її вирішення—багато, та й нагорода варта зусиль. Світло євангелії, яке ми додаємо до нашого власного життя, буде відбиватися і в житті наших дітей.

Для отримання цього світла нам потрібна відданість. Коли ми сильно бажаємо чогось, наше прагнення до успіху полегшує завдання. Це стосується роботи, навчання, зміцнення здоров’я, підтримання фізичної форми і, звичайно ж, вивчення євангелії.

Читання вголос—це ще один спосіб, який дає хороші результати. Президент Говард В. Хантер якось відмітив: “Сім’ї отримують великі благословення, коли мудрі батьки і матері збирають навколо себе своїх дітей, читають разом сторінки бібліотеки Писань, а потім вільно обговорюють прекрасні історії та думки так, щоб усім було зрозуміло” (Howard W. Hunter, “Reading the Scriptures”, Ensign, Nov. 1979, 64). Артур Генрі Кінг, професор УБЯ, підкреслює, що діти можуть навчитися любити Писання, коли будуть чути, як їм читають батьки: “Головні книги, які ми можемо читати нашим дітям,—це Священні Писання. … Голоси, які ми чуємо у ранньому дитячому віці, залишаються з нами, тому батьки мають якомога раніше починати читати Священні Писання своїм дітям. Дитина, яка чує Священні Писання улюбленими голосами своїх тата і мами, прийде через цю любов до їхнього розуміння й оцінить Священні Писання найкращим чином. … Через голос своїх батьків діти можуть … познайомитися з голосом Господа” (Arthur Henry King, “The Abundance of the Heart”, Salt Lake City: Bookcraft, 1986, сс. 221–222).

Потрібно також давати членам сім’ї, відповідно до їхнього віку і здібностей, можливість самим читати і потім ділитися з сім’єю тим, що вони дізнаються про євангелію. Корисно порівнювати прочитане з подіями свого життя чи з тим, що ми спостерігаємо навколо себе. Наші діти завжди намагалися читати Священні Писання під час сімейних вечорів нарівні з дорослими. Пам’ятаю, як семирічна Анюта заявила про свої права на те, щоб прочитати два вірші з Писань, які ми читали по черзі. Вона вимагала цього з таким запалом, що я відразу ж з радістю здав свої позиції. Ми помітили також, що діти люблять, коли їм дають доручення допомогти з чимось, провести сімейний урок, вибрати улюблену історію із Священних Писань і розповісти її.

Підтримка цікавості й уваги членів сім’ї має велике значення. Коли маленькі діти вивчають Писання, вони краще запам’ятовують нову інформацію, якщо малюють малюнок або розповідають історію за вивченою темою. Вивчення Писань в нашій сім’ї збагатилося, коли ми дослухалися до поради друга і почали використовувати відео з картинками з Євангельської бібліотеки з розділу для дітей. Дуже добре запам’ятовується історія з Писань, коли ми з дітьми розігруємо її в ролях. Зараз існує величезна кількість церковних матеріалів, щоб урізноманітнити вивчення духовної літератури і домашні сімейні вечори.

Дослухаючись до заклику пророка, кожного понеділка ми з сім’єю проводимо такий вечір. Часом вони виходять не дуже вдалі, але ми навчаємося і, зробивши висновки з помилок, йдемо далі, покращуючи якість раз за разом. Вони мають для нас високий пріоритет у порівнянні з іншими справами. Ми вважаємо, що домашній сімейний вечір і сімейне вивчення євангелії—складова найважливішого нашого покликання—бути батьками. Президент Томас С. Монсон (1927–2018) вмовляв нас “вивчати з молитвою Книгу Мормона і обмірковувати її вчення щодня. Якщо ми будемо робити це, ми зможемо чути голос Духа, аби протистояти спокусам, подолати сумніви і страх й отримати допомогу з небес у нашому житті” (Томас С. Монсон, “Сила Книги Мормона”, Ліягона, квіт. 2017).

Вважаю, що домашній сімейний вечір—це одна з кімнат нашого караван-сараю. Тут і підтримка, і допомога, і захист, і чиста вода, і добротна їжа … Щойно діти побачать, наскільки приємним може бути перебування в цих “стінах”, вони побажають розширити своє дослідження Писань. А це зміцнить їхню віру і принесе більш глибоке розуміння необхідності дотримання заповідей Бога. Тоді і наші діти, і ми зможемо, як радила сестра Бонні Л. Оскарсон, “перенести євангелію з голови до серця! … аби більше не мати бажання іти шляхами світу, однак робити приємне Богові” (Бонні Л. Оскарсон, “Чи дійсно я вірю?”, Ліягона, трав. 2016).

Час перебування в “караван-сараї” обмежений, зранку всі знову рушать у подорож і на нас знову будуть впливати сильні вітри і піщані бурі цього світу, але ми і наші діти будемо готові до них.