2018
Допомога Анні
March 2018


Допомога Анні

Маргарет С. Ліфферт

шт. Юта, США

Зображення
crumpled note

Фотографія від Getty Images

Кілька років тому я навчала шестирічних дітей у Початковому товаристві. У моєму списку була Анна. Я достатньо добре знала цю сім’ю—її батьки розлучилися і вона жила зі своїм батьком. Вони рідко приходили до церкви.

Я зупинилась біля їхнього дому, щоб зустрітися з Анною і її батьком та запросити Анну в Початкове товариство. Здавалось, що Анні цікаво, але вона ніколи не приходила. Кожного недільного ранку протягом тижнів я телефонувала їй додому, щоб запросити її у Початкове товариство. Жодного разу ніхто не взяв слухавку, але я завжди залишала повідомлення, кажучи Анні, як мені буде приємно бачити її у Початковому товаристві.

Одного недільного ранку Анна прийшла. Її батько допоміг їй підготуватися до відвідування Початкового товариства у її найкращому недільному вбранні, а потім завіз її у церкву. Я була рада бачити її, привітала і допомогла познайомитися з іншими дітьми в класі.

Ми провели урок, співали пісні та розфарбовували малюнки в кінці уроку. Коли діти розходилися, Анна підійшла до мене і поклала мені в руки зім’ятий шматок паперу. Спочатку я подумала, що це сміття. Я вже збиралася викинути його, але Дух спонукав мене його розгорнути. Анна написала мені записку на тому папері. Почерком шестирічної дитини там було написано: “Я тебе люблю”.

Анна не знала мене достатньо добре, щоб любити мене. Все, що вона знала про мене, це тільки мій голос у її автовідповідачі, коли я запрошувала її відвідати Початкове товариство. Але цей маленький крок назустріч допоміг Анні знати, що хтось піклується про неї і прагне допомогти їй відчути любов Спасителя.

Я іноді бачила Анну в Початковому товаристві, а її батько також час від часу почав приходити до церкви. Але коли обставини в їхній сім’ї знов змінилися, ми не бачили їх так часто.

Протягом років я думала про Анну. Усім своїм серцем я сподівалась, що вона пам’ятає час, проведений у Початковому товаристві. Можливо вона пам’ятає дещо з того, чого навчилась, але набагато більше я сподіваюсь, що вона пам’ятає почуття любові Господа, втіху від Духа і любов вчительки.