Коли зло здається добром, а добро—злом
Старійшина Квентін Л. Кук
З Кворуму Дванадцятьох Апостолів
З виступу “A Banquet of Consequences: The Cumulative Result of All Choices” (Бенкет наслідків: сукупний результат всіх виборів), виголошеному на духовному вечорі в Університеті Бригама Янга 7 лютого 2017 року. Повну версію виступу англійською мовою можна знайти на сайті speeches.byu.edu.
Як супротивник намагається брехливо тлумачити і звести нанівець благословення, які приходять завдяки життю за Батьковим планом.
Один з напрямків, на яких супротивник найпідступніше намагається перешкодити плану щастя, даного Небесним Батьком,—це поширення свого облудного вчення про те, що немає ніякого злого впливу чи диявола (див. 2 Нефій 28:22), а також його спроба перевизначити зло як добро, а добро—як зло, темряву—як світло, а світло—як темряву, гірке—як солодке, а солодке—як гірке! (Див. 2 Нефій 15:20).
Це іноді називають підміною понять—“коли звичайний спосіб мислення стосовно чогось або чинення чогось замінюється якимось новим та іншим способом”1, тим самим зображуючи щось зовсім протилежним тому, чим воно насправді є. Свою повість Листи Баламута, яка стала класичною, К. С. Льюїс писав з погляду старшого диявола. За допомогою іронії та сатири Льюїс перевернув традиційні цінності, щоб злу надати вигляд добра, а добру—зла2.
Кілька місяців тому в цьому ж ключі у мене пройшла зустріч з одним визнаним на міжнародному рівні експертом з реклами, що давала поживу для роздумів. Ми говорили про вплив зла та наслідки неправильного вибору.
Він змалював цікаву гіпотетичну картину того, як Люцифер проводить зустріч з якимось рекламним агентом. Супротивник описує свою дилему: він та його послідовники збунтувалися й відкинули Батьковий план, але зрозуміли, що Бога їм не подолати. Люцифер розумів, що Батьковий план стосувався радості й щастя, тоді як його власний план вів до горя й нещастя. Проблема полягала в тому, пояснював Люцифер цьому рекламному агенту, як привабити послідовників.
Прийшли до думки, що єдина надія Люцифера на успіх—це підміна понять або підміна цінностей, іншими словами, характеризувати Батьковий план як такий, що веде до горя й нещастя, а Люциферовий—як такий, що веде до радості й щастя.
Ця гіпотетична зустріч по-своєму є корисною. Істина в тому, що противники Батькового плану не лише роблять спроби підірвати доктрину й принципи цього плану, але й намагаються брехливо тлумачити благословення, які приходять завдяки цьому плану. Їхнє основне зусилля спрямовано на те, щоб зробити так, аби хороше, праведне і радісне здавалося жалюгідним.
Я буду говорити про деякі зі старань супротивника, які націлені на брехливе тлумачення і підрив благословень, що приходять завдяки життю за Батьковим планом.
Слово мудрості
За свої прожиті роки мені довелося бачити, як алкоголь ламав життя багатьох з моїх друзів, а в декого й забирав життя. Питання алкоголю стосується не лише доктрини Церкви; воно також стосується і здоровʼя та щастя кожного. Святі останніх днів можуть стати важливим голосом, просвіщаючи суспільство стосовно наслідків, повʼязаних з цим питанням.
У Батьковому плані Слово мудрості—дане внаслідок “зла та злих замірів … змовників”—містить принципи, що стосуються здоровʼя. Воно “пристосоване до здатностей слабких і найслабкіших з усіх святих”. У ньому вміщено перелік настанов, у т.ч. й та, що “вино або міцний напій [алкоголь ] … це не добре”. Тютюн та гарячі напої (чай та кава) “не для тіла” (УЗ 89:4, 3, 5, 8–9).
Це одкровення є на захист здорового способу життя й містить в собі обіцяння. У ньому дано таке обіцяння: ті, хто слухняно виконує цей наказ, “отримають здоровʼя … і знайдуть мудрість і великі скарби знання” (УЗ 89:18–19)3.
Перекручення, до якого вдається супротивник, красномовно ілюструється його пропагандою стосовно тютюну й алкоголю.
Сьогодні навіть гіпотетичному рекламному агентству важко було б іноді показати паління тютюну у привабливому світлі. Пророк Джозеф Сміт (1805–1844) отримав Слово мудрості як одкровення у 1833 році. У 1921 році Президент Гебер Дж. Грант (1856–1945), натхненний Господом, закликав усіх святих повніше дотримуватися в житті Слова мудрості4. У той час масовий маркетинг та гламуризація в кінофільмах зробили паління цигарок справою модною, витонченою й веселою. І тільки в 1964 році, аж через 43 роки по тому, Головний хірург Сполучених Штатів дійшов такого висновку: “У Сполучених Штатах паління цигарок є настільки великою загрозою для здоровʼя, що необхідно вжити належних заходів для виправлення ситуації”5.
Сучасні статистичні дані стосовно паління цигарок не викликають сумнівів. У курців частіше, ніж у некурців, виникають захворювання серця, трапляється інсульт та рак легенів. За приблизними оцінками, паління збільшує ризик виникнення раку легенів у 25 разів6.
Отже, те, що супротивник зображав як модне, витончене й веселе, у дійсності обернулося на нещастя й передчасну смерть для мільйонів людей.
Ось інший приклад—алкоголь. Упродовж багатьох років я спостерігаю за дослідженням, що почалося в 1940-х роках. Спочатку в дослідженні брало участь 268 осіб з Гарвардського університету, яких періодично опитували впродовж усього їхнього життя. Пізніше до дослідження приєдналися ще й інші, у т.ч. й жінки. Мета початкового дослідження полягала в тому, щоб більше дізнатися про успіх та щастя.
Це дослідження приводить до трьох важливих висновків. По-перше, існує тісний взаємозвʼязок між щастям дорослої людини і щастям, яке вона дитиною відчувала в сімʼї, особливо це стосується любові та прихильності батьків7. По-друге, для щастя на все життя важливим є міцний, стійкий шлюб8. По-третє, алкоголь негативно впливає на успіх та щастя у шлюбі й житті. У Сполучених Штатах зловживання алкоголем позначається на одній третині сімей і є причиною однієї чверті випадків госпіталізації. Зловживання алкоголем відіграє головну роль у наближенні смерті, погіршенні здоровʼя та зменшенні досягнень9.
Нещодавно на першій сторінці Washington Post була надрукована стаття, основана на даних Міністерства охорони здоровʼя США, в якій сказано, що “жінки в Америці пʼють набагато більше і набагато частіше, ніж це робили їхні матері чи бабусі, і вживання алкоголю вбиває їх у рекордних кількостях”. У статті зроблено висновок, що “сучасна і новітня наука не підтверджує правильність заяви про корисність помірного вживання алкоголю” і що “ризик смерті від раку, схоже, підвищується з будь-яким рівнем вживання алкоголю”10.
Протягом кількох останніх років багато університетів по всьому світу намагалися зменшити вживання алкоголю, оскільки воно призводить до небезпечної антисоціальної поведінки, включаючи насильницькі дії сексуального характеру, а також серйозні проблеми зі здоровʼям, особливо внаслідок пияцтва. Жахливий вплив алкоголю на молодий мозок тепер медично доведений11.
Назвавши у першу чергу проблеми зі здоровʼям, я не торкнувся інших серйозних наслідків вживання алкоголю, наприклад, такі як: аварії через знаходження за кермом у нетверезому стані; спроби чоловіків виправдати своє фізичне насильство і зґвалтування дією алкоголю; вплив на мозок плоду від вживання алкоголю жінками у період вагітності12.
Неначе паління цигарок, зловживання алкоголем та епідемія наркоманії13 не були настільки небезпечними для суспільства, що тепер ми спостерігаємо ще й за тим, з яким натиском сили зла наполягають на легалізації маріхуани для відновлення сил.
Вибір стосовно сімʼї
З вибором стосовно сімʼї відбувається те ж саме. У Батьковому плані чітко вказано, яку роль відіграє сімʼя.
У документі “Сім’я: Проголошення світові” ми читаємо: “Сімʼю встановлено Богом. Шлюб між чоловіком і жінкою є невід’ємною частиною Його вічного плану. Діти мають право народжуватися в лоні шлюбу і виховуватися батьком і матір’ю, які з цілковитою вірністю шанують шлюбні обітниці. Щастя в сімейному житті найпевніше досягають, коли воно засновано на вченнях Господа Ісуса Христа”14.
У сучасному світі дуже поширено вдаватися до підміни понять і сурмити на кожному кроці про переваги альтернативних варіантів, які абсолютно суперечать цьому плану і шкодять шлюбу та сімʼї:
• Вибір і жінок, і чоловіків ставити на перше місце освіту і карʼєру, а не шлюб і сімʼю.
• Вибір свідомо не мати зовсім дітей або мати їх мало15; або ж перервати вагітність, коли народження дитини несе незручності.
• Вибір вдаватися до аморальної поведінки як заміни священного інституту шлюбу.
Супротивник націлився на жінок і змалював материнство як безрадісний шлях тяжкої, монотонної праці. Він націлився на чоловіків і змалював батьківство як щось неважливе, а вірність—як щось “старомодне”. Відчуженість та сексуальна об’єктивація, що викликаються порнографією, є прикладом аморальної поведінки, якою замінюється священний інститут шлюбу. Це ясно вказує на жахливе відхилення від істини й праведності, якого так прагне супротивник.
Неналежний альтернативний вибір змальовується як прийнятний для досягнення мирських цілей, що стосуються свободи й рівності. У результаті такого вибору середнє число дітей, яких жінка народить у своєму житті, вражаюче зменшується. За приблизними оцінками, 46 відсотків населення світу живе у країнах, де рівень народжуваності дітей нижчий за 2,1—а саме такий рівень необхідний, щоб кількість населення залишалася стабільною. У більшості європейських та азійських країн цей рівень є нижчим. В Італії та Японії цей рівень народжуваності 1,3. До 2050 року в Японії очікується зменшення кількості населення зі 120 мільйонів до приблизно100 мільйонів16.
Це зменшення кількості населення по всьому світу дехто назвав “демографічною зимою”17. У багатьох країнах не вистачає дітей, щоб замінити покоління, яке вмирає.
Дозвольте мені назвати вам ще одну реальність, яка дуже мене непокоїть. Мене надзвичайно вразило пережите в Єрусалимі в 2016 році біля Меморіалу дітям, який є частиною Всесвітнього центру памʼяті жертв Голокосту. Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, і я разом з двома єврейськими лідерами з Америки, поклали там вінок як дань памʼяті. Вважається, що за час Голокосту було знищено більше одного мільйона єврейських дітей18.
Знаходячись у музеї, я не міг справитися зі своїми почуттями. Вийшовши з музею, щоб заспокоїтися, я думав про жах пережитого і несподівано усвідомив, що тільки в самих Сполучених Штатах кожні два роки роблять стільки абортів, скільки було знищено єврейських дітей під час Голокосту у період Другої світової війни19.
Ті єврейські діти загинули через те, що були євреями, і нічого подібного не відбувалося за всю історію, але з особливою силою я відчував цю втрату дітей. Народження дітей у світ є священною складовою плану щастя нашого Небесного Батька. Ми стали настільки задеревʼянілими й заляканими через таку величезну кількість абортів, що багато хто з нас не хоче про це думати і викидає це з голови. Ясно, що супротивник заперечує цінність дітей на багатьох рівнях.
До аборту слід підходити з великою обережністю. Це та проблема, яку, мабуть, не вирішити особистим засудженням чи різкими звинуваченнями. Дехто застерігав не судити корабель—тобто чоловіків або жінок,—не розуміючи, наскільки довгою була та подорож і через які шторми довелося пройти20. Я міг би додати, що багато з тих, хто займає таку огидну позицію, не має свідчення про Спасителя або знання про Батьковий план.
Але для тих, хто вірить в те, що ми підзвітні Богу,—і навіть для більшості тих, хто не нашої віри,—це стало трагедією катастрофічних масштабів. Коли ви поєднаєте це з демографічною зимою, про яку ми щойно говорили, то побачите, що це є великою моральною ганьбою для нашого суспільства.
Президент Спенсер В. Кімбол (1895–1985) навчав: “Найвище щастя у шлюбі значною мірою залежить від основного фактору—народження й виховання дітей. … Церква не може схвалювати або заплющувати очі на те, … що … дуже обмежує сімʼю”21.
Беручи до уваги кількість дітей та інтервал в їхньому народженні, необхідно зважати на стан здоровʼя матері, і рішення повинно з молитвою прийматися чоловіком і дружиною22. Такі рішення ніколи не повинні оцінюватися сторонніми людьми. Дехто з вірних святих не може мати дітей або, можливо, не мають можливості одружитися. Вони отримають кожне благословення на завершальному бенкеті наслідків23.
Однак Люцифер підтримав аборт і завдяки жахливій підміні понять переконав багатьох людей, що діти—це втрата можливостей і нещастя, а не радість і щастя.
Ми, святі останніх днів, повинні бути на передньому краї зміни сердець та думок в питанні важливості дітей. Нападки на сімʼю, про які я тільки-но говорив, зрештою призведуть до горя й нещастя.
Господь проголосив, що Його робота і Його слава—“здійснювати безсмертя і вічне життя людини” (див. Мойсей 1:39). Цей план запроваджується через сімʼї. Кожний член сімʼї є важливим, і їхні ролі—прекрасні, славетні і повноцінні.
Сказати ясніше про наслідки вибору, несумісного з Батьковим планом, ніж сказано у Проголошенні про сім’ю, неможливо. У ньому недвозначно проголошено: “Ми попереджаємо, що руйнування сім’ї принесе окремим людям, суспільствам і народам біди, які провіщали давні й сучасні пророки”24.
Це ясно вказує на завершальний бенкет наслідків та на сукупний наслідок вибору, не сумісного з Батьковим планом щастя.
І шлюб, і виховання дітей пов’язані з труднощами і вимагають жертовності. Але винагороди і в цьому житті, і у вічностях такі прекрасні, що аж дух захоплює. Вони приходять від люблячого Небесного Батька.
Процвітання на землі
Відомий уривок з Писань, який часто зустрічається у Книзі Мормона, має дві частини. У ньому сказано: “Якщо ти будеш виконувати заповіді Бога, ти будеш процвітати на цій землі”. У другій частині сказано: “якщо ти не виконуватимеш заповідей Бога, ти будеш відсічений від Його присутності” (див., наприклад, Алма 36:30). Ясно, що благословення мати Святого Духа завдяки слухняності є визначальним елементом для процвітання на землі.
Крім того, у священних вченнях Церкви визначено, що найкраще мірило матеріального процвітання—це мати достатньо для наших потреб. Тут Люцеферова підміна понять полягає в тому, щоб збільшити прагнення до великого багатства та придбання дуже показних предметів розкоші. Дехто, як здається, зациклений на тому, щоб жити так, як живуть багаті та знамениті. Вірним членам Церкви не обіцяно надмірного багатства, і воно, як правило, щастя не приносить.
Як народ, святі останніх днів справді є процвітаючими. Мудрі фінансові принципи такі:
• Передовсім прагнути Божого царства.
• З мудрістю ставитися до роботи, планування та витрачання.
• Планувати на майбутнє.
• Використовувати багатства для побудови Божого царства.
Мета Люцифера
Люцифер не лише зображує благословення як нещастя, але ще й прагне розладнати Батьковий план і знищити віру в Ісуса Христа та Його доктрину. За все моє життя нападки на Біблію та божественність Ісуса Христа не були настільки відвертими, ніж вони є сьогодні. Як і передрікалося у Писаннях, Люцифер використовує багато прийомів, щоб досягнути цієї мети.
Одна справа—бути введеними в оману супротивником. А інше—бути одним з його найманців. Старійшина Ніл А. Максвелл (1926–2004), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, чудово сказав про це: “Як це трагічно, що так багато смертних є найманцями супротивника … і їх … куплено за таку низьку ціну. Трохи престижу, трохи грошей, трохи похвали, трохи скороминущої слави—і ось вони вже готові виконувати розпорядження того, хто може запропонувати всі різновиди тимчасових “винагород”, окрім целестіальної валюти”25.
Напевно, немає кращого прикладу про вплив найманців, ніж у Легієвому видінні про дерево життя і простору будівлю, описаному в Книзі Мормона. Ті, хто знаходився в цій будівлі, вказували пальцями на тих, хто ухопився за жезл із заліза і навіть скуштував плід того дерева. Тим, хто скуштував, “стало соромно перед тими, хто насміхався з них; і вони відступилися на заборонені дороги і зникли” (1 Нефій 8:27–28).
Отже поганий вибір призведе до такого собі бенкетування гіркими, огидними, бридкими й жалюгідними результатами.
Порівняйте це з чудовим бенкетом наслідків, обіцяних вам—тим, хто є вірними. Вас буде “сповнено славою Господа” і “освячено Духом на оновлення” ваших тіл, і все, що має Батько, буде дано вам (УЗ 84:32, 33; див. також вірші 34–38).
На такому бенкеті наслідків духовна їжа, якою ми там насолоджуємося, смачна, не прісна, приємна, соковита, поживна, вдовольняюча і принесе радість нашому серцю. Якщо ми “при[ходимо] до Святого Ізраїля, і бенкетуємо тим, що не згине, і не зіпсується” (2 Нефій 9:51), то можемо йти далі вузькою і тісною дорогою, що приведе нас до Святого Ізраїля, “бо імʼя Його Господь Бог” (2 Нефій 9:41).