2017
Книга, яка врятувала моє життя

Книга, яка врятувала моє життя

Christ blessing the Nephite children

Фрагмент картини Дивіться на своїх маленьких, художник Роберт Баррет

Разом із сім’єю я приєднався до Церкви, коли мені було 12 років. У той час я не мав уявлення про велич того дару. Я навіть не знав, чи Церква істинна, але батько і мама були вражені посланням місіонерів. Мені також подобалися місіонери, але я не зовсім розумів, що вони казали. Згодом вони запропонували нам охриститися, і моя сім’я вирішила, що ми або приєднаємося всією сім’єю, або взагалі цього не зробимо. Я погодився і охристився, не будучи навіть наверненим.

Я ходив до церкви й на семінарію, але згодом сім’я відійшла від Церкви. У мене були друзі в церкві, і я ходив на семнарію та на спільні заходи, щоб бути з ними. Я не переймався євангелією або вченнями й думав, що загалом у церкві нудно. У моєму житті з’явилися проблеми, коли я почав займатися крадіжками у магазинах та вандалізмом. Батько почав образливо зі мною поводитися, і в мене виникали думки про самогубство.

Однак самогубство ніколи не було для мене вирішенням проблеми. Я не міг таке вчинити заради своєїй матері, яку глибоко любив. Тож мені треба було шукати відповідь. Я озирнувся навколо і побачив друзів з церкви. Серед того, що в них було, а в мене ні—це свідчення. Тож у 16-річному віці, через чотири роки після хрищення, я вперше сів читати Книгу Мормона.

Це було важко, і тривало майже два роки. Коли я читав у 3 Нефії про прихід Спасителя до нефійців після Його Воскресіння, де Він благословляє дітей і ангели сходять з небес та оточують їх, мені здалося, ніби я стою серед нефійців та бачу на власні очі ту дивовижну подію. Святий Дух свідчив про той величний момент.

Я більше не міг читати, бо в очах стояли сльози. Коли я отямився, то продовжив читання. Минуло ще кілька тижнів, і я закінчив книгу, став на коліна й помолився, щоб дізнатися, чи вона істинна. Однак я не отримав відповіді.

Минали дні, я постійно ставав на коліна й молився, щоб знати, чи ця книга істинна, чи Церква істинна, але відповіді так і не отримував. У розпачі, через кілька тижнів після того як я закінчив читання, я ще раз став на коліна і запитав: “Heбесний Батьку, чи істинна Книга Мормона?” Отримана відповідь була не такою, на яку я сподівався: “Я вже тобі сказав. Ти знаєш, що вона істинна”.

Я здобув своє свідчення кілька тижнів тому, коли читав про те, як Христос благословляє діток. Я знав, що ця Церква—Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів—є царством Бога на землі. Її було відновлено пророком, і її веде пророк, як і в давнину.

Не буде перебільшенням сказати, що Книга Мормона врятувала моє життя, але точніше було б сказати, що відновлена євангелія врятувала мене і продовжує оновлювати мене й живити кожного дня. Це—найцінніше з усього, що я маю.