2017
Кайо і Ентоні: Париж, Франція

Портрети віри

Кайо і Ентоні

Париж, Франція

Social interaction

Кайо Сопі та Ентоні Лінат дружать з дитинства. Кайо, який був членом Церкви, завжди сподівався, що Ентоні приєднається до Церкви.

Леслі Нільссон, фотограф

Кайо:

Ми познайомилися з Ентоні дуже давно. Моя сім’я тоді щойно переїхала в цей район. Я пішов до цієї нової школи й почав шукати друзів. Ентоні був одним з них. Нам було по шість чи сім років. Цікаво думати про це зараз, коли мені вже 26.

Ми грали у гру, яка називається Пог. Це гра, в яку ми граємо у Франції. Я не знаю, чи в неї грають десь іще. Поки ми грали, Ентоні спробував поцупити одну чи дві мої гральні фішки. Раптом ми почали битися. Нашому вчителю довелося розбороняти нас. Після цього ми, мабуть, ще більше здружилися. Ми почали все робити разом: грати у відеоігри, кататися на скейтбордах і велосипедах. Потроху ми почали проводити все більше й більше часу разом.

Моя мама завжди хотіла, щоб ми молилися сім’єю. Це було повсякденною звичкою в нашому домі. Так само і з читанням Писань. Усе це стало частиною нашого єства. Одного разу я ночував у домі Ентоні. Коли я молився біля ліжка, Ентоні поглянув на мене і запитав, що я роблю. Я не пам’ятаю, що саме сказав; я лише пам’ятаю, що ми були в його кімнаті й розмовляли про молитву.

Ентоні кілька разів приходив у наш дім і бачив, як ми читаємо Писання, благословляємо їжу і молимося сім’єю. Він також бачив, як ми разом співаємо гімни. Один чи два рази я запрошував Ентоні до церкви. З його реакції я зрозумів, що він не в захваті від цієї ідеї. Я сказав собі: “Ну що ж, мабуть, це й погано, але ми залишимося друзями”.

Ентоні:

Спочатку мене не дуже цікавила Церква. Я мало розумів і трохи боявся поговорити з Кайо, як його сім’я збирається разом на молитву. Тож спочатку я не реагував на запрошення. Але потроху у мене з’являлося приємне почуття. Я відчував серцем, що сім’я Кайо відрізняється від інших сімей.

Кайо:

Згодом ми обоє занурилися в інші справи. Кілька разів ми на кілька років втрачали один одного з поля зору, але потім наші шляхи знову перетиналися. Коли ми були підлітками, то знову стали близькими друзями.

Ентоні:

Я бачив, що Кайо відрізнявся від інших моїх друзів. Ми всі робили дурниці, поки підростали, але Кайо допомагав мені обирати правильний шлях.

Кайо:

Ентоні почав приходити до церкви з моєю сім’єю. Потім усе сталося само собою, місіонери проводили з нами багато часу і Ентоні багато всього дізнався про Церкву. Він дізнався, що таке молитва, він вивчав гімни, він знав усе---просто не був членом Церкви.

Ентоні:

Починаючи з 8 років і до 18, я думав про те, щоб охриститися. Але знадобилося багато часу, тому що мені треба було багато чого змінити у своєму житті, хоч я й намагався жити за правильними принципами.

Коли мені було 18, я познайомився з місіонерами в домі Кайо. Місіонери проводили зі мною уроки, готуючи до хрищення. Вони допомагали мені, а їхнє послання торкнулося мого серця. У цей самий час моя мама і молодша сестра познайомилися з місіонерами. Вони охристилися на кілька місяців раніше за мене. Я охристився 10 березня 2007 року.

Кайо:

Знадобилося стільки часу, скільки знадобилося—більше 10 років, але нарешті він охристився.

Цікаво бачити, як Господь робить Свої справи. Після того я поїхав на місію у Францію, і ми листувалися. Зараз ми знову не будемо бачитися, бо Ентоні щойно став жандармом [поліцейським], і він поїде на період від двох до п’яти років працювати в Гаяну, але я впевнений, що ми будемо підтримувати зв’язок.

Ентоні:

З того часу як я приєднався до Церкви, я роблю все необхідне, аби залишатися на прямому шляху і ділитися євангелією з людьми навколо мене. Це дуже просто, але іншим людям може бути складно прийняти євангелію та жити за нею. Як члени Церкви ми дійсно відрізняємося від інших.

Іншим членам моєї сім’ї важко збагнути, чому моя мама, сестра і я з готовністю ходимо до церкви кожної неділі. Я одягаю костюм і виходжу о 8:30, щоб бути в церкві о 9:00, і часто залишаюся в церкві аж до 15:00 через своє покликання. Мені подобається розмовляти з іншими членами приходу й дізнаватися, що відбувається в їхньому житті. Мені подобається взаємодіяти з членами Церкви. Це виняткове задоволення. Важливо, щоб навколо були люди, які належать до Церкви, відчувати єдність і бачити, як ми зміцнюємо одне одного.

Кайо:

Я вірю, що Господь робить усе, що може, аби ми могли по-справжньому, чесно і глибоко змінюватися. Стати святим останніх днів і послідовником Христа—це не лише прийняти рішення розвинути в собі певне ставлення; це означає бути свідком глибоких змін у собі. Я бачив ті зміни в Ентоні.

Ентоні:

Мене втішає знання того, що я маю Небесного Батька. Мене також втішає знання, що Він послав Свого Сина Ісуса Христа померти за нас---за мене.

Але що б не сталося, я знаю, що це істина. Я також знаю, що Писання істинні. Книга Мормона---істинна. Я переконаний у цьому. Церква---істинна. У нас є справжній пророк---Томас С. Монсон. Дванадцять Апостолів дійсно покликані Богом.

Це те, чого я раніше не розумів, і я думаю, що й до сьогодні я не розумію цього повною мірою. Це так грандіозно, і в емоційному плані неповторно.

Social interaction

Кайо Софі (зліва) і Ентоні Лінат (справа) ідуть разом по своєму району в передмісті Парижа, Франція. Вони дружать з дитинства.

Social interaction

“Коли ми стали близькими друзями, я бачив, що Кайо відрізнявся від інших моїх товаришів”,---згадує Ентоні. З часом приклад Кайо допоміг Ентоні більше зацікавитися відновленою євангелією.

Social interaction

Кайо та Ентоні планують підтримувати зв’язок і після того, як Ентоні переїде до Гаяни.

Social interaction

“З того часу як я приєднався до Церкви,---каже Ентоні,---я роблю все необхідне, аби залишатися на прямому шляху і ділитися євангелією з людьми навколо мене”. Ділитися євангелією---це, за його словами, “дуже просто”.

Social interaction

Кайо досі вдячний за можливість ділитися євангелією з другом. “Я вірю, що Господь робить усе, що може, аби ми могли по-справжньому, чесно і глибоко змінюватися---каже Кайо.--- Я бачив ті зміни в Ентоні”.

Social interaction

За словами Ентоні, те, що він знайшов євангелію, є благословенням у його житті. “Мене втішає знання того, що я маю Небесного Батька,---каже він.--- Мене також втішає знання, що Він послав Свого Сина Ісуса Христа”.

Social interaction

“Цікаво бачити, як Господь робить Свої справи”,---каже Кайо. Ентоні знадобилося 10 років, щоб охриститися, але на той час він здобув сильне свідчення.