2017
Дослід з музикою

Дослід з музикою

Автор живе в штаті Юта, США.

Якщо я хотіла поглибити своє свідчення і розвиватися духовно, мені треба було перестати виправдовувати свою поведінку.

Experimenting on the Music

Я завжди думала, що я була щасливим винятком, коли йшлося про дотримання деяких євангельських норм. Тож я робила те, що вважала за потрібне, вирішуючи, які норми були важливими, а які—ні. Одна з норм, яку я вважала не обов’язковою, стосувалася того, що не слід слухати нечестиву й вульгарну музику (див. Заради зміцнення молоді [2011], с. 22). Я не вважала, що музика, яку я слухаю, впливала на мої вчинки та ставлення до євангелії. У мене й далі було міцне свідчення про Ісуса Христа, і я робила все можливе, щоб служити іншим та ходити на церковні збори. Я казала собі, що недобре те, що ті музиканти не жили чеснотним життям, але не було нічого поганого в тому, що я слухала їхню музику—зрештою, вона не заважала мені триматися в житті євангельського курсу.

Коли я готувалася до служіння на місії, то навіть не задумувалася, як музика, яку я слухала, гальмувала мій духовний розвиток.

Однак через кілька годин після того, як я відкрила конверт з покликанням на місію, мені на думку спав вірш з Aлма 32:27: “Але знайте, якщо ви прокинетеся і пробудите сили свого розуму, аж до того, щоб зробити дослід над моїми словами, і скористуєтеся принаймні частинкою віри, так, навіть якщо ви не можете нічого, окрім того, щоб мати бажання повірити, нехай це бажання працює в вас, аж до того, як ви повірите так, що зможете дати місце для частини моїх слів”.

І тоді я почала обдумувати те слово: дослід. Якщо я хотіла отримати благословення, яких мені не вистачало, треба було провести дослід. Тож наступні три тижні я не слухала свою неналежну музику. Спочатку було важко, і я багато разів зривалася. Але через кілька днів спокій, який я почала відчувати кожного дня, допомагав мені не здаватися. Крім того, будучи студенткою коледжу, я почала краще вчитися. Я могла краще зосереджуватися і сильніше відчувала Духа в той час свого життя, коли небесне скерування було особливо важливим.

Я помітила, що навіть мої бажання змінилися. Я захотіла мати всі благословення, які Небесний Батько хоче мені надати. Це зміна музичних смаків допомогла мені зрозуміти, що немає необов’язкових норм і що кожна заповідь, яка нам дана, призначена поглиблювати наші стосунки з Небесним Батьком та зробити нас більш схожими на Нього. Якщо ми не дотримуємося норм, що нам не подобаються, ми тим самим лише позбавляємо себе обіцяних благословень.

Дотримання євангельських норм і заповідей виділяє нас як справжніх послідовників Христа. Коли ми робимо крок від хорошого до ще кращого, то приносимо Небесному Батькові справжню радість. Ми не можемо бути пасивними в євангелії. Ми або рухаємося вперед, або падаємо вниз, а сама думка “зараз зі мною все гаразд” неодмінно спричинить рух вниз. Та якщо ми покладаємося на Ісуса Христа і силу Його Спокути, щоб покращуватися хоча б трошки кожного дня, тоді ми можемо відчувати в житті Його мир і знати, що ми стаємо такими людьми, якими, як Він знає, ми можемо бути.