Запрошення до лиха
Сесар А. Мінутті, Бразилія
Невдовзі після того як мене прикликали служити в Бразильських Збройних силах, я був обраний капралом. Мені було доручено 12 чоловік. На жаль, здавалося, що мої 12 молодих солдатів мали найнижчі моральні норми в казармі. Я побачив, що вони або приймали або почали приймати наркотики, крали, були залучені до статевої аморальності та інших серйозних гріхів.
Замість того, щоб дозволити їм впливати своїми низькими нормами на мене, я користувався кожною нагодою ділитися з ними євангелією. Наприклад, під час відпочинку чи коли ми чистили рушниці разом я розповідав їм про євангелію. Я думав, що вони почнуть глузувати з моїх норм і насміхатися з мене, проте вони слухали і ставилися до мене з повагою. Однак попри всі мої зусилля навчати їх євангельських доктрин, вони не змінили ні свого ставлення до світу, ні поведінки.
Нарешті наша служба в армії закінчилася, і в останній день солдати запросили мене відсвяткувати з ними цю подію на маленькому ранчо. “Капрале, ви маєте прийти на вечірку,—сказав один з них.—Ви ж не образите нас відмовою, правда?”
Я вже був готовий прийняти запрошення, щоб не ображати їх. Але на думку спало те, що їхній спосіб проведення вечірки буде суперечити моїм нормам святого останніх днів. Я згадав, чого мене навчали в семінарії про те, що не слід ходити в місця, де не зможе перебувати Святий Дух. Хоча їм це і не сподобалося, я сказав, що не прийду. Попрощавшись, я попрямував додому.
Минуло кілька місяців, перш ніж я зустрів одного із солдатів мого підрозділу. Після того, що він мені розповів, я відчув вдячність за те, що не пішов на ту прощальну вечірку, на якій було багато випивки. Уже сп’янівши, хлопці почали обливати один одного алкоголем. Потім один з них жартома кинув сірник на свого приятеля, і той настільки обгорів, що за кілька днів помер. Внаслідок цього усіх учасників тієї вечірки притягнули до кримінальної відповідальності за ту смерть.
Якби я пішов на святкування—навіть якби і не пив—я б опинився в такій самій ситуації. Той випадок залишив би слід у моєму житті та вплинув би на моє майбутнє. Мені дуже шкода того юнака, який загинув, але я вдячний, що прислухався до спонукання Духа і поради провідників Церкви.