Танець у ямайському ритмі

Меган Уітерс

Теплого вечора в Кінгстоні, Ямайка, ви можете побачити Семьюела (10 років) і Джордейн (7 років), які стрибають з ноги на ногу разом зі своїми двома братами. Стрибаючи, вони ритмічно наспівують:

1, 2, 3, онті лулу,
4, 5, 6, онті лулу,
7, 8, 9, онті лулу,
10, онті лулу. 
10 онті лулу.

Семьюел і Джордейн—двоє радісних дітей, які вміють багато чого робити. Їм подобається грати в спортивні ігри, старанно вчитися у школі, допомагати вдома й показувати всім навколо гарний приклад умінням широко посміхатися й бути життєрадісними.

Навчання в школі

Щороку на Ямайці в школах проводиться День хлопчиків і День дівчаток. На День дівчаток хлопчики не йдуть до школи. Натомість мами можуть піти до школи разом зі своїми дочками. Там відбувається показ талантів, конкурс на знання правопису слів та інші розважальні заходи.

Клас обрав Джордейн змагатися в конкурсі на знання правопису слів, і вона виграла. “Моє улюблене слово—довкілля”,—каже Джордейн.

На День хлопчиків батьки можуть приходити до школи разом із синами. Семьюел брав участь у конкурсі на кращий твір. Він написав твір, у якому розповідає про повагу до себе та інших. Він також зайняв перше місце.

Відвідування храму

Семьюел з нетерпінням чекає на день, коли він зможе увійти до храму. Для багатьох сімей на Ямайці відвідування храму вимагає великої жертви, бо в країні немає храму. Подорож до Сполучених Штатів з метою відвідування храму коштує дуже дорого.

На щастя, сім’я Семьюела і Джордейн змогла поїхати. Семьюел каже: “Найкращий сімейний відпочинок був тоді, коли ми поїхали до Нью-Йорка відвідати мою тітку. Ми побачили Манхеттенський храм. Це єдиний храм, який я бачив”.

Уся сім’я дуже раділа, коли у 2008 році було відкрито храм у Панамі, бо туди не так важко добиратися. Раз чи два рази на рік члени Церкви з Ямайки їдуть до Панамського храму. “Я з радістю піду до храму, коли мені виповниться 12 років”,—каже Семьюел.

Відповідь на молитву

Сталося так, що компанія, в якій працював їхній тато, мала закриватися. Джордейн запропонувала сім’ї попросити допомоги в Небесного Батька. “Джордейн наполегливо молиться. Вона завжди нагадує нашій сім’ї про те, за що нам потрібно молитися”,—розповідає мама. Відповідь на сімейні молитви надійшла, коли тато знайшов нову роботу. “Я знала, якщо ми помолимося, все буде гаразд”,—впевнено каже Джордейн.

Два великі вчителі

Семьюел мріє про те, що стане вчителем, коли виросте. Він хоче викладати свої улюблені предмети: математику і природничі науки. Джордейн, яка в усьому наслідує старшого брата, також хоче стати вчителькою.

Семьюел і Джордейн уже є є вчителями, показуючи гарний приклад друзям. У їхній школі лише кілька дітей є членами Церкви.

“Коли хтось робить щось погане, наприклад, б’ється, я кажу, як треба чинити правильно”,—каже Семьюел.Семьюел

і Джордейн люблять ділитися своїм свідченням, і їхня президент Початкового товариства знає, що може на них розраховувати, коли потрібно виступити, а промовець не може прийти. Вранці в неділю вони прокидаються дуже рано, щоб підготувати промову на випадок, якщо їм доведеться виступати.

Семьюел та Джордейн намагаються вірно служити Господу в усьому, що вони роблять. Джордейн каже: “Я знаю, що коли маю віру, то не загину, а житиму знову з Небесним Батьком та Ісусом Христом”.