“Пошуки скарбів”, Теми з історії Церкви
“Пошуки скарбів”
Пошуки скарбів
Критики Джозефа Сміта часто намагалися дискредитувати його, називаючи його копачем грошей або шукачем скарбів. Замість того, щоб відкидати ці звинувачення, Джозеф визнав у своїй офіційній історії, що Джосая Стоул найняв його у 1825 році взяти участь в авантюрі з пошуку скарбів у північній Пенсільванії1 . Стоулу була потрібна допомога Джозефа, бо той мав серед деяких своїх сусідів репутацію “провидця”, людини, яка могла подивитися в особливий камінь і знайти втрачені або приховані предмети2.
“Здатність бачити” і “провидці” були частиною культури, в якій виховувався Джозеф Сміт. Дехто на початку 19 століття вважав, що обдаровані люди могли бачити загублені предмети за допомогою таких матеріальних об’єктів, як камені. Джозеф Сміт та його сім’я, як і багато хто навколо, вірили у ці поширені народні звичаї.
У 1820 році захоплення якимось нібито іспанським скарбом змушувало таких старателів, як Джосая Стоул, брати собі таких помічників, як Джозеф, для пошуку скарбів3 . Стоул довіряв Джозефу, прагнув його допомоги у пошуку скарбів і навіть прислухався до його поради зрештою відмовитися від цього задуму. Джозеф Сміт старший вважав здібності свого сина священними і сподівався, що той припинить використовувати їх заради пошуку земних скарбів4 . Коли Джозеф готувався перекладати Книгу Мормона, йому було наказано не мати більше нічого спільного з шукачами скарбів, а натомість використовувати свій дар для перекладу й прагнення одкровень.
Хоча зустріти людей, які заявляли, що використовували камені у пошуку загублених чи прихованих предметів не було чимось незвичним у часи Джозефа Сміта в тій місцевості, використання каменя провидця для перекладу давнього літопису було нечуваним. Бог дав Джозефу Сміту силу перекласти Книгу Мормона, скерувавши Джозефа у використанні каменя провидця у напрямку виконання духовної роботи.
Пов’язані теми: Переклад Книги Мормона, Камені провидця, Судовий процес над Джозефом Смітом 1826 року