Мосія 26
попереднє наступне

Розділ 26

Багатьох членів Церкви приведено до гріха невіруючими—Алмі обіцяно вічне життя—Ті, хто кається і христиться, одержують прощення—Члени Церкви у гріхові, які каються і зізнаються Алмі й Господеві, будуть прощені; інакше їх не буде причислено до людей Церкви. Близько 120–100 рр. до р.х.

1 Ось сталося, що було багато серед підростаючого покоління тих, хто не міг зрозуміти слів царя Веніямина, будучи малими дітьми тоді, коли він звертався до свого народу; і вони не вірили в традиції своїх батьків.

2 Вони не вірили в те, що було сказано про воскресіння мертвих, а також не вірили, що буде пришестя Христа.

3 І ось, через свою зневіру вони не могли азрозуміти слово Бога; і їхні серця були закамʼянілими.

4 І вони не хотіли христитися; не хотіли вони також приєднуватися до церкви. І вони були окремим народом за своєю вірою, і залишалися такими й після того, саме в своєму аплотському і гріховному стані; бо вони не хотіли звертатися до Господа Бога їхнього.

5 І ось за царювання Мосії вони не становили й половини від числа людей Бога; але через ачвари серед братів вони стали більш численні.

6 Бо сталося, що вони обманювали своїми улесливими словами багатьох, хто був у церкві, і призвели їх до вчинення багатьох гріхів; отже, стало необхідно, щоб тим, хто був у церкві і вдіяв гріх, адокоряла церква.

7 І сталося, що їх було приведено до священиків і передано священикам учителями; а священики привели їх до Алми, який був апервосвящеником.

8 Тож цар Мосія наділив Алму владою над церквою.

9 І сталося, що Алма не знав про них; але було багато свідків проти них; так, люди стояли і свідчили про їхні беззаконня у великій кількості.

10 Тож досі в церкві не траплялося нічого такого; тому Алма занепокоївся духом своїм, і він наказав, щоб їх привели до царя.

11 І він сказав цареві: Дивись, ось багато тих, кого ми привели до тебе, кого звинувачують їхні брати; так, і вони спіймані на різноманітних беззаконнях. І вони не каються у своїх беззаконнях; тому ми привели їх до тебе, щоб ти міг судити їх за їхні злочини.

12 Але цар Мосія сказав Алмі: Знаєш, я не судитиму їх; отже, я апередаю їх до твоїх рук, щоб ти засудив їх.

13 І тоді дух Алми був знову занепокоєний; і він пішов і спитав у Господа, що йому слід робити щодо цієї справи, бо він боявся, що може вдіяти неправильно в очах Бога.

14 І сталося, що після того як він вилив усю душу свою Богові, голос Господа дійшов до нього, кажучи:

15 Благословенний ти, Алмо, і благословенні ті, хто був хрищений у аводах Мормона. Ти благословенний через твою надзвичайну бвіру в самі тільки слова Мого слуги Авінадія.

16 І благословенні вони через їхню надзвичайну віру в самі тільки слова, які ти промовляв їм.

17 І благословенний ти через те, що ти заснував ацеркву серед цього народу; і вони будуть зміцнені, і вони будуть Моїм народом.

18 Так, благословенний цей народ, який хоче носити Моє аімʼя; бо Моїм іменем вони будуть називатися; і вони Мої.

19 І через те що ти запитав у Мене про грішників, ти благословенний.

20 Ти Мій слуга; і Я складаю з тобою завіт, що ти будеш мати авічне життя; і ти будеш служити Мені і підеш в імені Моєму, і збиратимеш разом Моїх овець.

21 І той, хто почує Мій голос, буде Моєю авівцею; і того ти приймеш у церкву, і того Я теж прийму.

22 Бо знай, це Моя церква; хто б не ахристився, буде хрищений на покаяння. І кого б ви не прийняли, той буде вірити в Моє імʼя; і того Я вільно бпрощаю.

23 Бо це Я аберу на Себе гріхи людей світу; бо це Я бстворив їх; і це Я дарую тому, хто віритиме до кінця, місце праворуч Мене.

24 Бо знай, Моїм іменем вони називаються; і якщо вони азнають Мене, вони прийдуть, і займуть місце навічно праворуч Мене.

25 І станеться, що коли адруга сурма засурмить, тоді ті, хто бніколи не знав Мене, прийдуть і стануть переді Мною.

26 І тоді вони знатимуть, що Я є Господь Бог їхній, що Я їхній Викупитель; але вони не хотіли бути викупленими.

27 І тоді Я зізнаюсь їм, що Я ніколи не азнав їх; і вони бпідуть у ввічний вогонь, уготований для диявола і його ангелів.

28 Тому Я кажу тобі, що той, хто не апочує Мого голосу, того ви не приймете в Мою церкву, бо його Я не прийму в останній день.

29 Тому Я кажу тобі: Іди; і хто б не грішив проти Мене, того ви асудитимете бза гріхи, які він вчинив; а якщо він взізнається у своїх гріхах перед тобою і переді Мною, і гпокається у щирості свого серця, того ви дпрощатимете, і Я його прощу.

30 Так, і аскільки Мої люди бкаятимуться, стільки Я прощатиму їм їхні гріхи проти Мене.

31 І ви також прощатимете один одному ваші гріхи; бо істинно Я кажу тобі, той, хто не апрощає гріхів свого ближнього, коли каже, що він кається, той підводить себе під осуд.

32 Тож Я кажу тобі: Іди; і хто не покається у своїх гріхах, того не буде причислено до Мого народу; і цього будуть дотримуватися відтепер і надалі.

33 І сталося, коли Алма почув ці слова, він записав, щоб він міг мати їх, і щоб він міг судити людей тієї церкви за заповідями Бога.

34 І сталося, що Алма пішов і судив тих, кого було захоплено у беззаконні, згідно з словом Господа.

35 І тих, хто покаявся у своїх гріхах і азізнався в них, тих він причислив до людей церкви;

36 А тих, хто не хотів зізнатися у своїх гріхах і покаятися у своїх беззаконнях, тих не було причислено до людей церкви, і їхні імена було авикреслено.

37 І сталося, що Алма упорядковував усі справи церкви; і в них знову почався мир, і вони почали процвітати надзвичайно у справах церкви, живучи обачно перед Богом, приймаючи багатьох і христячи багатьох.

38 І ось усе це робив Алма і його помічники, які були на чолі церкви, йдучи з усією старанністю, навчаючи слову Бога в усьому, терплячи всілякі скорботи, будучи переслідуваними всіма тими, хто не належав до церкви Бога.

39 І вони докоряли своїм братам; і їм також адокоряли, кожному за словом Бога, за їхні гріхи, або за гріхи, які він вдіяв, маючи заповідь від Бога бмолитися безупинно і складати вдяку за все.