1 І ось, цар Веніямин подумав, що після того як він закінчив промовляти до народу, доцільно ^азаписати імена тих, хто увійшов у завіт з Богом, щоб виконувати Його заповіді.

2 І сталося, що не було жодної душі, за винятком малих дітей, хто б не увійшов у завіт і не взяв би на себе імʼя Христа.

3 І ще сталося, що коли цар Веніямин закінчив усе це і посвятив свого сина ^аМосію у правителі і царі над його народом, і надав йому всі обовʼязки щодо царства, а також ^бпризначив священиків ^внавчати людей, щоб таким чином вони могли почути і знати заповіді Бога, і спонукати їх памʼятати ^гклятву, яку вони дали, він відпустив увесь натовп, і вони повернулися, кожний з них, разом з своїми сімʼями, до своїх рідних домівок.

4 І ^аМосія почав царювати замість свого батька. І він почав царювати на тридцятому році свого життя, а взагалі це становило близько чотирьохсот і сімдесяти шести років від того ^бчасу, коли Легій залишив Єрусалим.

5 І цар Веніямин прожив три роки і помер.

6 І сталося, що цар Мосія ходив шляхами Господа, і дотримувався Його правосуддя і Його уставів, і виконував Його заповіді в усьому, що тільки Він йому заповідав.

7 І цар Мосія звелів своєму народові, щоб вони обробляли землю. І він сам також обробляв землю, щоб таким чином не ^абути тягарем для свого народу, щоб він міг робити так, як його батько робив в усьому. І не було ніякого розбрату серед його народу протягом трьох років.