1 І тоді, коли цар почув ці слова, він сказав своїм священикам: Геть цього чоловіка, і вбийте його; бо що ми ще повинні зробити з ним, адже він божевільний.

2 І вони ступили вперед і спробували накласти на нього руки; але він протистояв їм і сказав їм:

3 Не торкайтеся мене, бо Бог покарає вас, якщо ви накладете руки на мене, бо я не передав повідомлення, з яким Господь відправив мене; я також не сказав вам того, про що ви просили мене розповісти; тому Бог не дозволить, аби мене було знищено тепер.

4 Але я мушу виконати заповіді, які Бог заповідав мені; і через те що я сказав вам правду, ви гніваєтеся на мене. І ще, через те, що я сповістив слово Бога, ви осудили мене, що я божевільний.

5 Тоді сталося, після того як Авінадій промовив ці слова, люди царя Ноя не наважувалися накласти свої руки на нього, бо Дух Господа був з ним; і його обличчя сяяло з надзвичайною яскравістю, так само як у Мойсея на горі Сінай, коли він розмовляв з Господом.

6 І він говорив з силою і повноваженням від Бога; і він продовжував свої слова, кажучи:

7 Ви бачите, що ви не маєте сили вбити мене, тому я закінчу своє повідомлення. Так, і я відчуваю, що це ранить вас у саме серце тому, що я кажу правду про ваші беззаконня.

8 Так, і мої слова сповнюють вас здивуванням і подивом, і гнівом.

9 Але я закінчую моє повідомлення; а потім уже не має значення, куди я піду, якщо так є, що мене врятовано.

10 Але ось що я скажу вам: те, що ви зробите зі мною після цього, буде символом і натяком на те, що має статися.

11 А тепер я читаю вам решту заповідей Бога, бо я відчуваю, що вони не записані у ваших серцях; я відчуваю, що ви навчалися беззаконню і навчали йому більшу частину вашого життя.

12 І ось, ви памʼятаєте, що я сказав вам: Не роби собі ніякого кумира, або якої-небудь подоби того, що на небесах угорі, або того, що на землі внизу, або того, що у воді під землею.

13 І ще: Не поклоняйся їм, ані служи їм; бо Я, Господь Бог твій, є ревнивий Бог, караючий дітей за беззаконня батьків, до третього і четвертого покоління тих, хто ненавидить Мене;

14 І Який виявляє милість до тисяч з тих, хто любить Мене і виконує Мої заповіді.

15 Не прикликай імені Господа Бога твого даремно; бо Господь не вважатиме безвинним того, хто прикликає Його імʼя даремно.

16 Памʼятай день суботній, щоб зберігати його святим.

17 Шість днів працюй, і роби всіляку роботу свою;

18 Але на сьомий день, у суботу Господа Бога твого, не роби ніякої роботи, ні ти, ні син твій, ні дочка твоя, ні слуга твій, ні служниця твоя, ні худоба твоя, ні чужинець, який у воротах твоїх;

19 Бо за шість днів Господь створив небеса і землю, і море, і все, що в них є; тому Господь благословив день суботній, і освятив його.

20 Шануй свого батька і свою матір, щоб довгими були твої дні на землі, яку Господь Бог твій дає тобі.

21 Не вбивай.

22 Не чини перелюбу. Не кради.

23 Не свідчи неправдиво проти свого ближнього.

24 Не жадай дому ближнього твого, не жадай жінки ближнього твого, ані слуги його, ані служниці його, ані вола його, ані осла його, нічого, що є у ближнього твого.

25 І сталося, що після того як Авінадій закінчив цю промову, він сказав їм: Чи вчили ви людей, що вони повинні ретельно дотримуватися всього цього, щоб виконувати ці заповіді?

26 Я кажу вам: Ні; бо якби ви вчили, Господь не наказав би мені прийти і пророкувати зле цьому народові.

27 І ось ви сказали, що спасіння приходить через закон Мойсея. Я кажу вам, необхідно, щоб ви все ж виконували закон Мойсея; але я кажу вам, що прийде час, коли вже не буде більше необхідності виконувати закон Мойсея.

28 І більше того, я кажу вам, що спасіння не приходить тільки через закон; і якби не Спокута, яку Бог Сам звершить за гріхи і беззаконня Свого народу, то вони повинні неминуче загинути, незважаючи на закон Мойсея.

29 І ось я кажу вам, що це було необхідно, щоб був закон, даний дітям Ізраїля, так, саме дуже суворий закон; бо вони були твердошиїм народом, швидким на те, щоб чинити беззаконня, і повільним щодо того, щоб памʼятати Господа Бога свого;

30 Тому їм було дано закон, так, закон відправ і обрядів, закон, якого вони повинні були дотримуватися суворо день у день, щоб вони постійно памʼятали Бога і свій обовʼязок перед Ним.

31 Але слухайте, я кажу вам, що все це були символи того, що настане.

32 Так ось, чи розуміли вони закон? Я кажу вам: Ні, вони не всі розуміли закон; і все через закамʼянілість їхніх сердець; бо вони не розуміли, що жодна людина не може бути спасенною, як тільки через викуплення Бога.

33 Бо дивіться, хіба Мойсей не пророкував їм про пришестя Месії і про те, що Бог викупить Свій народ? Так, і всі до одного пророки, які пророкували коли-небудь з тих пір як світ починався,—хіба вони не казали більше чи менше про це?

34 Хіба вони не казали, що Бог Сам прийде до дітей людських, візьме на Себе подобу людини, і піде в могутній силі лицем землі?

35 Так, і хіба вони також не казали, що Він принесе воскресіння мертвим, і що Він Сам буде гноблений і страждаючий?