Писання
2 Нефій 1


Друга книга Нефія

Розповідь про смерть Легія. Брати Нефія повстають проти нього. Господь попереджує Нефія, що йому треба піти в пустиню. Його мандри пустинею і таке інше.

Розділ 1

Легій пророкує про землю волі—Його сімʼя буде розсіяно й покарано, якщо вони відвернуться від Святого Ізраїля—Він благає своїх синів одягнутися в броню праведності. Близько 588–570 рр. до р.х.

1 І сталося, що після того як я, Нефій, скінчив повчати моїх братів, наш абатько, Легій, також багато чого розповів їм і нагадав їм, які великі справи звершив для них Господь, виводячи їх з землі Єрусалимської.

2 І він говорив їм про їхні абунти на водах, і про милості Бога в урятуванні їхнього життя, щоб їх не було поглинуто морем.

3 І також він казав їм про землю обіцяну, яку вони отримали,—яким милосердним був Господь, попередивши нас, щоб ми втекли з землі Єрусалимської.

4 Бо знайте, сказав він, я мав авидіння, з якого дізнався, що бЄрусалим знищений; і якби ми залишилися в Єрусалимі, то також взагинули б.

5 Але, сказав він, незважаючи на наші страждання, ми отримали аземлю обіцяну, землю, бнайкращу з усіх інших земель; землю, яка за завітом Господа Бога зі мною має бути землею успадкування мого сімені. Так, Господь взаповідав цю землю мені й моїм дітям навіки, а також усім тим, хто буде виведений рукою Господа з інших країн.

6 Отже, я, Легій, пророкую під впливом Духа, Який є в мені, що аніхто не прийде на цю землю, якщо не буде приведений рукою Господа.

7 Отже, ця аземля посвячена тому, кого Він приведе. І якщо буде так, що вони служитимуть Йому за заповідями, які Він дав, то буде вона для них землею бволі; отже, ніколи не будуть вони забрані в полон; а якщо будуть, то тільки через беззаконня; бо якщо беззаконня примножуватимуться, впроклятою буде ця земля для них, але для праведних благословенною буде вона назавжди.

8 І ось, то є мудрість, щоб ця земля все ще залишалася невідомою для інших народів; бо ось, багато народів заповнило б цю землю, так що й не було б місця для успадкування.

9 Отже, я, Легій, одержав обіцяння, що анаскільки ті, кого Господь Бог виведе з землі Єрусалимської, виконуватимуть Його заповіді, настільки будуть вони бпроцвітати на лиці цієї землі; і будуть вони невідомими для всіх інших народів, щоб могли вони самі володіти цією землею. І якщо буде так, що ввиконуватимуть вони Його заповіді, то будуть вони благословленні на лиці цієї землі, і не буде нікого, хто б міг досаждати їм або відібрати землю їхнього успадкування; і будуть вони завжди жити у безпеці.

10 Але ось, якщо прийде час, коли вони виродяться у зневірі, після того як вони одержали такі великі благословення від руки Господа,—маючи знання про створення землі і всіх людей, знаючи про великі і дивні діяння Господа від створення світу; маючи силу, дану їм, щоб робити все вірою; маючи всі заповіді від початку, і будучи приведеними до цієї дорогоцінної землі обіцяної Його безмежною великодушністю,—ось, я кажу вам, якщо прийде день, коли вони відвернуться від Святого Ізраїля, істинного аМесії, їхнього Викупителя і їхнього Бога, то знайте, покарання Того, Хто є справедливим, впаде на них.

11 Так, Він приведе до них аінші народи, і їм віддасть Він владу, і відніме у них землі, якими вони володіють, і зробить так, що вони будуть брозсіяні і покарані.

12 Так, одне покоління змінюватиметься іншим, і серед них будуть акровопролиття і великі випробування; отже, сини мої, я хочу, щоб ви памʼятали; так, я хочу, щоб ви прислухалися до моїх слів.

13 О, хоч би ви пробудилися; пробудилися від глибокого сну, так, саме від сну апекла, і скинули б ті жахливі бкайдани, якими ви скуті, кайдани, що сковують дітей людських, щоб забрати їх полоненими до вічної вбезодні лиха і нещастя.

14 Прокиньтеся! І встаньте з праху, і послухайте слово немічного ародителя, чиї члени ви невдовзі покладете в холодну й мовчазну бмогилу, звідки жоден мандрівник не може повернутися; ще декілька днів—і я відійду вдорогою всієї землі.

15 Але ось, Господь авикупив душу мою з пекла; я побачив Його славу, і я оточений навіки бруками Його влюбові.

16 І я хочу, щоб ви памʼятали, що треба дотримуватися ауставів і присудів Господа; знаєте, то непокоїло мою душу від початку.

17 Серце моє час від часу гнітить печаль, бо я боюся, аби через закамʼянілість ваших сердець Господь Бог ваш не зійшов на вас у повноті агніву Свого, щоб бвідсікти вас і знищити назавжди;

18 Або, прокляття ляже на вас протягом абагатьох поколінь; і покарані будете мечем, і голодом, і ненавидітимуть вас, і вестимуть вас згідно з волею і полоненням бдиявола.

19 О сини мої, нехай з вами цього не трапиться, але нехай ви будете обраним і аулюбленим народом Господа. Але знайте, на все Його воля; бо праведні Його бпуті навіки.

20 І Він сказав так: аЯкщо ви будете виконувати Мої бзаповіді, ви будете впроцвітати на землі; але якщо ви не будете виконувати Моїх заповідей, вас буде відсічено від Моєї присутності.

21 Так от, щоб моя душа могла радіти за вас, і щоб моє серце залишило цей світ з радістю за вас, щоб мене не поклали в могилу з журбою і печаллю, встаньте з праху, сини мої, і будьте амужами, і будьте непохитні бєдиним розумом і єдиним серцем, обʼєднані в усьому, щоб не потрапити вам у полон;

22 Щоб ви не були прокляті тяжким прокляттям; а також щоб ви не зазнали самі невдоволення асправедливого Бога, і знищення, так, знищення навічно душі і тіла.

23 Пробудіться, сини мої; одягніться в аброню праведності. Скиньте кайдани, якими ви скуті, і вийдіть з пітьми, і встаньте з праху.

24 Не повставайте більше проти свого брата, видіння якого славні і який дотримувався заповідей від того часу, як ми залишили Єрусалим; і який був знаряддям у руках Бога, привівши нас до землі обіцяної; бо якби не він, ми б загинули від аголоду в пустині; проте ви намагалися бпозбавити його життя; так, і він зазнав багато горя через вас.

25 І я надзвичайно боюся і тремчу через вас, щоб він не страждав знову; бо, ось, послухайте, ви звинуватили його в тому, що він прагнув сили і влади над вами; але я знаю, що він не шукав ані сили, ані авлади над вами, але прагнув він слави Бога, і вашого власного вічного благополуччя.

26 А ви ремствували, тому що він був відвертий з вами. Ви кажете, що він був арізкий з вами; ви кажете, що він розгнівався на вас; але ж послухайте, його різкість то є різкість сили слова Бога, яка в ньому; а те, що ви називаєте гнівом, то була істина, згідно з істиною, яка в Бога, яку він не міг стримати, сміливо вказуючи на ваші беззаконня.

27 І є необхідність у тому, щоб у ньому була асила Божа, а саме, для того, щоб він наказував, а ви слухалися його. Але знайте, то не він був, а бДух Господа, що в ньому, Який ввідкрив його вуста для того, щоб він говорив, і щоб він не міг зімкнути їх.

28 А тепер сину мій, Ламане, а також Лемуїле і Саме, а також сини мої, які є синами Ізмаїла, знайте, якщо ви будете прислухатися до голосу Нефія, ви не загинете. І якщо ви будете прислухатися до нього, я даю вам благословення, так, тобто моє перше аблагословення.

29 Але якщо ви не будете прислухатися до нього, я заберу своє аперше благословення, так, саме благословення своє, і воно залишиться йому.

30 А тепер, Зораме, я звертаюся до тебе: Ось ти—аслуга Лавана; проте тебе було виведено з землі Єрусалимської, і я знаю, що ти назавжди справжній друг моєму синові, Нефієві.

31 Отже, тому, що ти був вірним, твоє сімʼя буде благословенним аз його сіменем, щоб довго жили вони в процвітанні на лиці цієї землі; і ніщо, крім беззаконня серед них, не завадить їхньому процвітанню на лиці цієї землі і не порушить його повік.

32 Отже, якщо ви будете виконувати заповіді Господа, Господь освятить цю землю для безпеки твого сімені разом з сіменем мого сина.