2 Нефій 8
попереднє наступне

Розділ 8

Яків продовжує читати слова Ісаї: В останні дні Господь втішить Сіон і збере Ізраїль—Викуплені прийдуть до Сіону у великій радості—Порівняйте: Ісая 51 і 52:1–2. Близько 559–545 рр. до р.х.

1 Прислухайтеся до Мене, ви, хто йде за праведністю. Погляньте на аскелю, з якої ви витесані, і на отвір каменоломні, з якої ви видовбані.

2 Гляньте на Авраама, абатька свого, і на бСарру, ту, що породила вас; тому що Я покликав саме його, і благословив його.

3 Тому що Господь втішить аСіон, Він втішить усі його спустошені місця; і Він перетворить його бпустиню на Еден, і його пустелю на сад Господа. Радість і задоволення перебуватимуть там, вдячність і мелодійний спів.

4 Прислухайтеся до Мене, люди Мої; і дай Мені вухо твоє, о народе Мій; бо азакон вийде від Мене, і Я поставлю Своє правосуддя бсвітлом для людей.

5 Моя праведність близько; Моє аспасіння прийде, і Моя рука буде судити людей. бОстрови чекатимуть на Мене, і на Мою руку вони покладатимуться.

6 Здійміть свої очі до небес, і погляньте на землю додолу; бо анебеса бзникнуть, як дим, і земля взістариться, як одежа; а ті, хто живуть на ній, помруть у такий же спосіб. Але Моє спасіння буде вічним, і Моя праведність не буде знищена.

7 Прислухайтесь до Мене, ви, хто знає праведність, народе, в чиєму серці Я написав Свій закон, не абійтеся ганьби від людей та їхніх образ не лякайтеся.

8 Бо поїсть їх міль, мов одежу, і поточить їх черва, мов вовну. А праведність Моя буде вічною, і спасіння Моє з роду в рід.

9 Прокинься, прокинься! Уберися в асилу, о рамено Господа; прокинься, як у давні дні. Хіба це не Ти Рахава зрубав і дракона смертельно поранив?

10 Хіба це не Ти, Хто море висушив, води глибини великої, Хто перетворив глибини моря на адорогу, щоб спасенні нею перейшли?

11 Отже, авикуплені Господом повернуться, і увійдуть до Сіону зі бспівом; і вічна радість і святість будуть над їхніми головами; і вони отримають задоволення і радість; журба і вголосіння відлетять.

12 аЯ є Він; так, Я є Той, Хто втішає вас. Тож хто ти є, що маєш ббоятися людини, яка помре, і сина людини, який зівʼяне немов втрава?

13 І азабуваєш Господа свого Творця, Який розкинув небеса і положив основи землі, і постійно боїшся кожного дня, через гнів свого гнобителя, немовби він готовий тебе знищити? А де гнів того гнобителя?

14 Полонений засланець квапиться, щоб бути визволеним, і щоб він не помер у ямі, і щоб хліб його не пропав.

15 Але Я є Господь Бог твій, Чиї ахвилі ревли; Господь Саваот—Моє імʼя.

16 І Я вклав Свої слова в уста твої, і сховав тебе в тіні руки Моєї, щоб Я міг установити небеса і положити основи землі, і сказати Сіонові: Ось, ти—Мій анарод.

17 Прокинься, прокинься, встань, о Єрусалиме, що випив з руки Господа ачашу бгніву Його—ти випив осад, віджатий з чаші тремтіння,—

18 І нікого немає, хто б направив її, з усіх синів, яких вона породила; нікого, хто б узяв її за руку, з усіх синів, яких вона виховала.

19 Ці двоє асинів прийшли до тебе, хто пожаліє тебе—твої спустошення і руйнування, та ще голод і меч—і ким же Я заспокою тебе?

20 Твої сини втратили мужність, за винятком цих двох; вони лежать на розі всіх вулиць; мов дикий бик у тенетах, вони сповнені гніву Господа, докору Бога твого.

21 Отже послухай-но тепер це, горюючий ти, і аспʼянілий, але не від вина:

22 Так каже твій Господь, Господь і Бог твій азахищає справу Свого народу; ось, Я забрав з руки твоєї чашу страждання, осад з чаші Мого гніву; ти не будеш більше пити з неї знову.

23 Але аЯ дам її в руку тим, хто завдавав тобі болю; хто сказав твоїй душі: Схилися, щоб ми могли перейти—і ти повинен був покласти тіло своє як землю і як вулицю для тих, хто перейшов.

24 аПрокинься, прокинься, зодягнися у бсилу свою, о вСіоне; одягни свої прекрасні шати, о Єрусалиме, святе місто; бо віднині гбільше не будуть приходити до тебе необрізані і нечисті.

25 Обтруси себе з праху; апіднімися, сідай, о Єрусалиме; звільнися від бпут на своїй шиї, о полонена дочко Сіону.