Писання
2 Нефій 17


Розділ 17

Єфрем і Арам розпочинають війну проти Юдеї—Христос народиться від діви—Порівняйте: Ісая 7. Близько 559–545 рр. до р.х.

1 І сталося так у дні Ахаза, сина Йотама, сина Уззії, царя Юдеї, що Рецін, цар Араму, і Пеках, син Ремалії, цар Ізраїля, підійшли до Єрусалима, щоб воювати проти нього, але не змогли подолати його.

2 І було сповіщено дому Давида, і сказано: Арам є спільником аЄфрема. І його серце було схвильоване, і серце його народу, як дерева в лісі хвилює вітром.

3 Тоді мовив Господь до Ісаї: Йди вперед зараз, щоб зустріти Ахаза, ти і аШеар-Яшув, твій син, до кінця водоводу верхнього ставу на битому шляху до поля валяльника;

4 І скажи йому: Стережися і будь спокійним; не абійся, не будь малодушним через оті два залишки тих димлячих головешок, через лютий гнів Реціна з Арамом, і сина Ремалії.

5 Тому що Арам, Єфрем і син Ремалії вступили у лиху змову проти тебе, кажучи:

6 Ходімо проти Юдеї і збуримо її, і давайте азробимо пролом там для нас, і настановимо царя посеред неї, а саме, сина Тавеїла.

7 Так каже Господь Бог: Цього не станеться, і цього не буде.

8 Тому що голова Араму—Дамаск, а голова Дамаска—Рецін; і через шістдесят і пʼять років буде Єфрем розбитий, так що не стане більше народу.

9 А голова Єфрема то є Самарія, а голова Самарії—син Ремалії. Якщо ви не аповірите насправді, то не будете встановлені.

10 Більш того, Господь звернувся знову до Ахаза, кажучи:

11 Попроси собі аознаку від Господа Бога твого; попроси її або в глибинах, або в висотах угорі.

12 Але Ахаз сказав: Я не буду просити і не буду я аспокушати Господа.

13 І Він сказав: Послухай-но ти, доме Давида; чи то не досить тобі стомлювати людей, так ти ще будеш стомлювати Мого Бога також?

14 Отже, Господь Сам дасть тобі ознаку—Тож знай, адіва зачне, і породить сина, і надасть Йому імʼя бЕммануїл.

15 Масло і мед Він буде їсти, аби знати, як відмовлятися від зла і обирати добро.

16 Тому що до того як адитина навчиться відмовлятися від зла і обирати добро, земля, яку ти ненавидиш, буде полишена бобома її царями.

17 Господь анашле на тебе, і на твій народ, і на дім батька твого такі дні, які не наставали від того дня, коли бЄфрем відійшов від Юди, нашле царя Асирії.

18 І буде так того дня, що Господь асвисне мусі, що в найдальшій частині Єгипту, і бджолі, що на землі Асирії.

19 І вони прилетять, і посідають усі у спустошених долинах, і в ущелинах скель, і на всьому терновітті, і на всіх кущах.

20 Того самого дня Господь апоголить найнятою бритвою, тими, хто по тім боці ріки, бцарем Асирії, голову та волосся ніг; і вона також забере бороду.

21 І буде так того дня, чоловік агодуватиме молоду корову і дві вівці;

22 І буде так, що через велику кількість молока, яке вони даватимуть, він їстиме масло; бо масло і мед буде їсти кожний, хто залишиться на цій землі.

23 І буде так того дня, що в кожному місці, де були тисячі виноградних лоз на тисячу асрібних, будуть верес і терен.

24 Зі стрілами і з луками прийдуть люди туди, бо вся земля стане вересом і терном.

25 І на всі пагорби, що будуть копані мотикою, не прийдуть туди через страх вересу і терну; але вони будуть для вигону волів і для витоптування адрібнішою худобою.

      • ТОБТО весь північний Ізраїль було названо іменем Єфрема, головного північного коліна.

      • ГЕБР Залишок повернеться.

      • ТОБТО не тривожтеся через цей напад; у тих двох царів залишилося мало вогню.

      • ГЕБР розділимо її.

      • ТОБТО перевіряти, випробовувати або доводити.

      • АБО засвище; тобто подасть сигнал, прикличе. Ісая 5:26.

      • ТОБТО землю буде спустошено іноземним загарбником.

      • 2 Цар. 16:5–9.

      • ТОБТО уціліє тільки невелика кількість тих, хто сам дбає про себе.

      • АБО срібних монет.

      • ГЕБР вівцями або козлами.