Лише в цифровому форматі: Дорослій молоді
Три важливі істини, про які я дізналася, служачи храмовим працівником
Під час служіння в храмі я отримала тихе послання від Господа про те, що Він знає про мене і любить мене.
Одного разу під час духовного вечора колу в мене виникло відчуття, що мені потрібно служити у храмі. Я була здивована, тому що ця думка ніколи раніше не приходила мені в голову, але поговорила про це зі своїм єпископом. Він підтримав мене і був радий, що я хочу служити.
За кілька місяців я стала обрядовою працівницею у храмі Ментай, шт. Юта. Хоча я була рада цій можливості, мене трохи турбувало, що це відніматиме в мене багато часу. Це був початок другого курсу в коледжі, і я завжди намагалася вчитися максимально старанно та активно. Кожного семестру брала багато предметів і займала керівні посади в студентській газеті та літературному журналі коледжу.
Як виявилося, я помилялася. Служіння зовсім не було тягарем, а навпаки—благословенням, яке я плекатиму все життя.
Я хотіла б розповісти лише про три речі, про які дізналася за час роботи обрядовою працівницею.
1. Небесний Батько знає кожного з нас і бажає нам найкращого.
Коли я вперше почала служити в храмі, я нервувала, тому що знала, що мені доведеться заучувати слова всіх обрядів. Я боялася щось переплутати, тому годинами вивчала слова, аби бути впевненою, що зможу правильно їх промовляти. І хоча я знала історії про працівників, які відчували, нібито Святий Дух допомагає їм швидше запам’ятати слова, у мене такого досвіду не було.
Іноді мені було прикро, що так важко заучувати слова. На заучування слів першого обряду в мене пішов майже місяць. Але, озираючись назад, я розумію, що ця моя боротьба була дивовижним благословенням. Я могла сидіти в домі Господа й годинами вивчати слова обрядів. І поглиблене розуміння цих слів принесло в моє життя спокій і силу. Я навчилася краще й частіше розпізнавати голос Господа—як у храмі, так і за його межами.
Цей досвід став для мене свідченням того, що Небесний Батько знає нас і розуміє, який досвід буде для нас найкориснішим. Можливість споглядати обряди дозволила мені краще зрозуміти, про що йдеться в цих обрядах, і зміцнила моє бажання дотримуватися завітів, які я уклала у храмі.
2. Бог нас любить досконалою любов’ю.
Коли я вперше працювала біля завіси в храмі, у мене була можливість допомогти іспаномовній відвідувачці. У той час я досить добре розмовляла іспанською, тому для мене дуже багато значило те, що я змогла допомогти цій сестрі під час храмового обряду знайомою мені мовою. Це також стало благословенням для мене, адже я дуже хвилювалася, щоб не забути слова обряду, а оскільки я перекладала, то могла їх прочитати.
Коли мене попросили допомогти з обрядом іспанською мовою, я відчула, що отримала тихе послання від Небесного Батька, Який дав мені зрозуміти: Він точно знає, де я перебуваю, і любить мене довершено. Проведення цього обряду іншою мовою також допомогло мені краще зрозуміти його, тому що я змогла зосередитися на Дусі, Який свідчить про його істинність. Також я краще зрозуміла, що значить бути частиною всесвітньої Церкви, де представлені різні культури й мови, і побачила любов, яку Небесний Батько має до кожного зі Своїх дітей.
3. Храм дає нам доступ до Божої сили.
Іншого разу, коли я допомагала відвідувачці храму біля завіси, я з подивом побачила, що мені допомагає мій наречений. В його особі я побачила Світло Христа. У мене виникло відчуття, що в той момент я опинилася саме там, де повинна бути. Я відчула величезну любов до свого нареченого й надію на наше спільне майбутнє.
Я також відчула силу, яка приходить від особистих стосунків з Ісусом Христом і дотримання моїх завітів. Це було нагадуванням, що, поки я виконую волю Бога, у мене будуть безпека й спокій. Як сказав Президент Рассел М. Нельсон: “Усе, чого люди навчаються в храмі… збільшує наше розуміння Ісуса Христа. Його необхідні обряди поєднують нас із Ним через священні завіти священства. Отже, якщо ми дотримуємося наших завітів, Він наділяє нас Своєю зцілюючою, зміцнюючою силою. І, о як же нам знадобиться Його сила у дні, що попереду”1.
Робота в храмі в ролі обрядової працівниці дійсно допомогла мені краще зрозуміти силу завітів, які ми укладаємо, і силу, яку вони приносять. Не кожен матиме змогу служити обрядовим працівником чи обрядовою працівницею, але ми можемо прагнути служити в храмі якомога частіше. Роблячи так, я знаю, що ми відчуємо силу, яку це приносить у наше життя, і станемо ближче до Ісуса Христа, зміцнюючи наш духовний фундамент.