Служіння в Церкві
Господь турбується про нас
Автор живе в штаті Юта, США.
Згадуючи час, коли моя сім’я була основним питанням для обговорень під час рад приходу, я зрозуміла, що це не просто приход піклувався про нас—це Господь піклувався про нас.
Коли єпископ запитав мене, чи прийму я покликання президента Товариства молодих жінок, я хотіла відмовитися. Я відчувала свою невідповідність покликанню керувати молодими жінками. Я прийняла покликання, однак через три місяці з сумом дізналася, що межі приходу змінюються і мене відкличуть.
Я молилася, аби знати, чому Господь дав мені полюбити молодих жінок лише для того, аби так швидко з ними попрощатися. Я несподівано отримала відповідь на раді приходу.
Членів ради приходу попросили поділитися історіями під час конференції колу про те, як ми надавали допомогу членам нашого приходу, але я непокоїлася, що деякі люди подумають, ніби приход їм допомагав заради того, щоб потім звітувати. Однак після того як я озвучила своє занепокоєння, Дух сказав мені, що Небесний Батько піклується про всіх Своїх дітей.
Кілька років тому ми з чоловіком були предметом обговорення на раді приходу, і ми про це знали. Я повернулася до активності після народження нашої першої дитини, а чоловік—ні. Упродовж років президентства колу, єпископати і домашні вчителі намагалися нам допомогти.
Потім ми переїхали до нового приходу. Терплячий і сповнений любові єпископ та домашній учитель потоваришували з моїм чоловіком. Цього разу мій чоловік був сприйнятливим до Духа. Він відчув спонукання прочитати Книгу Мормона і почав ходити до церкви. Поступово він знову здобув свідчення. Я ніколи не забуду того прекрасного дня, коли наша сім’я запечаталася у храмі.
Лише після того як мене покликали президентом Товариства молодих жінок і я отримала нагоду служити під час ради приходу, мої очі відкрилися і я зрозуміла, що означає бути предметом обговорення під час ради приходу. Я зрозуміла, що члени ради приходу зосереджуються на певних людях не тому, що для них головне—це кількість, але тому, що і вони, і Господь піклуються про кожного. Коли ми служимо в наших покликаннях, Господь сповнює нас Своєю любов’ю до тих, кому ми служимо.
Згадуючи час, коли моя сім’я була основним питанням для обговорень під час рад приходу, я зрозуміла, що це не просто приход піклувався про нас---це Господь піклувався про нас. Вони піклувалися про нас, тому що Він піклується про нас.
Істина в тому, що ми всі в центрі Господньої уваги. Керуючись любов’ю, Він створив план того, як зміцнювати нас і, якщо необхідно,—повернути до активності. Цей план часто здійснюється такими людьми, як єпископ і домашній учитель, які допомогли моєму чоловікові.