1 Ось слухайте, сталося, що я, Яків, багато проповідував моєму народові словом (і я можу записати тільки небагато з моїх слів через труднощі гравіювання наших слів на пластинах), і ми знаємо, що те, що ми пишемо на пластинах, повинно залишитися;

2 Але що б ми не писали на будь-чому іншому, окрім пластин, воно повинно загинути і щезнути; але ми можемо написати декілька слів на пластинах, які дамо нашим дітям, і також нашим улюбленим братам, маленьку частку знань про нас або про їхніх батьків—

3 Тож цим ми втішаємося; і ми працюємо старанно, щоб вигравіювати ці слова на пластинах, сподіваючися, що наші улюблені браття і наші діти одержать їх з вдячними серцями, і дивитимуться на них, щоб вони могли дізнатися з радістю, а не з сумом і не з осудженням, про їхніх перших батьків.

4 Для того, з цим наміром ми написали це, щоб вони могли знати, що ми знали про Христа і мали надію на Його славу багато сот років перед Його пришестям; і не тільки ми самі мали надію на Його славу, але також усі святі пророки, які були перед нами.

5 Ось, вони вірили в Христа і поклонялися Батькові в Його імʼя, і також ми поклоняємося Батькові в Його імʼя. І з цим наміром ми виконуємо закон Мойсея, який скеровує наші душі до Нього; і з цієї причини він священний для нас у праведності, саме як це було призначено для Авраама в пустині бути послушним повелінням Бога в жертвуванні своїм сином Ісаком, що є подобою до Бога і Його Єдинонародженого Сина.

6 Отже, ми вивчаємо пророків, і маємо багато одкровень і дух пророцтва; і маючи всі ці свідчення, ми одержуємо надію, і наша віра стає непохитною, такою, що ми істинно можемо повеліти в імʼя Ісуса, і навіть дерева послухаються нас, або гори, або хвилі моря.

7 Проте Господь Бог показує нам нашу слабкість, щоб ми могли знати, що це Його благодаттю і Його поблажливостями до дітей людських ми маємо силу звершувати це.

8 Бачите, великі і дивовижні діяння Господа. Які незбагненні глибини Його таємниць; і це неможливо, щоб людина розпізнала всі Його путі. І жодна людина не знає про Його путі, якщо вони не відкриті їй; отже, браття, не зневажайте одкровення Бога.

9 Бо знайте, силою Його слова людина прийшла на лице землі, тієї землі, яка була створена силою Його слова. Отже, якщо Бог міг сказати, і світ зʼявився, і сказати, і людина була створена, о, чому тоді не може повелівати землею або створінням Його рук на лиці її згідно з Його бажанням і задоволенням?

10 Отже, браття, не прагніть радити Господеві, а беріть пораду з Його рук. Бо ось, ви самі знаєте, що Він радить в мудрості, і в справедливості, і в великій милості до всіх Своїх створінь.

11 Отже, улюблені браття, примиріться з Ним через Спокуту Христа, Його Єдинонародженого Сина, і ви можете одержати воскресіння, згідно з силою воскресіння, яка в Христі, і будете представлені як первістки Христа Богові, маючи віру і отримавши добру надію слави в Ньому перед тим, як Він явить Себе в плоті.

12 І ось, улюблені, не дивуйтеся, що я розповідаю вам про це; бо чому ж не розповідати про Спокуту Христа, і не отримати досконале знання про Нього, і не отримати знання про воскресіння і світ, що прийде?

13 Ось, мої браття, той, хто пророкує, нехай пророкує для порозуміння людей; бо Дух каже правду і не каже лжі. Отже, Він каже про речі, як вони дійсно є, і про речі, як вони дійсно будуть; отже, ці речі показані нам прямо, для спасіння наших душ. Але знайте, ми не єдині свідки в цьому; бо Бог також говорив це пророкам давнини.

14 Але ось, Юдеї були твердошиїм народом; і вони зневажали слова прямоти, і вбивали пророків, і прагнули до того, чого вони не могли розуміти. Отже, через їхню сліпоту, сліпоту, яка прийшла через поглядання за межу, вони повинні неодмінно впасти; бо Бог забрав Свою прямоту від них, і передав їм багато того, чого вони не могли розуміти, тому що вони хотіли того. І тому що вони хотіли цього, Бог зробив це, щоб вони могли спіткнутися.

15 І ось я, Яків, змушений Духом пророкувати; бо я відчуваю через діяння Духа, Який в мені, що спотикаючись, Юдеї зречуться каменя, на якому вони могли б будувати і мати надійну основу.

16 Але ось, згідно з писанням, цей камінь стане великою, і останньою, і єдиною певною основою, на якій Юдеї можуть будувати.

17 Тож, мої улюблені, як це може бути, щоб вони, після заперечення надійної основи, зможуть коли-небудь будувати на ній, щоб вона могла стати їхнім наріжним каменем?

18 Слухайте, мої улюблені браття, я розкрию вам цю таємницю; якщо я за яких-небудь обставин не похитнуся у своїй рішучості в Дусі, і не спотикнуся через свою стурбованість за вас.