Писання
Книга Якова 5
попереднє наступне

Розділ 5

Яків наводить слова Зиноса щодо алегорії про культивовані і дикі оливкові дерева—Вони є подобою Ізраїля і Іновірців—Розсіяння і збирання Ізраїля передбачено—Посилання на Нефійців і Ламанійців, і на весь дім Ізраїля—Іновірці будуть прищеплені до Ізраїля—Зрештою виноградник буде спалено. Близько 544–421 рр. до р.х.

1 Ось, мої браття, чи не памʼятаєте ви, як читали слова пророка аЗиноса, з якими він звернувся до дому Ізраїля, кажучи:

2 Прислухайся, о ти, доме Ізраїля, і почуй слова мої, пророка Господа.

3 Бо ось так каже Господь, Я порівняю тебе, о доме аІзраїля, з культивованим боливковим деревом, яке чоловік взяв і підживив у своєму ввиноградникові; і воно росло, і зістарилося, і почало гвсихати.

4 І сталося, що хазяїн виноградника пішов туди, і він побачив, що його оливкове дерево почало всихати; і він сказав: Я підріжу його, і обкопаю його, і підживлю його, щоб воно, можливо, пустило б молоді і ніжні віти і не загинуло б.

5 І сталося, що він підрізав його, і обкопав його, і підживив його згідно зі своїм словом.

6 І сталося, що через багато днів воно почало випускати чимало молодих і ніжних віт; але ось основні віти почали гинути.

7 І сталося, що хазяїн виноградника побачив це, і він сказав своєму служителеві: Мене засмучує, що я маю втратити це дерево; отже, піди і зріж віти від адикої оливи, і принеси їх сюди мені; і ми відріжемо ті основні віти, які починають усихати, і ми кинемо їх у вогонь, щоб вони згоріли.

8 А тоді, каже Господар виноградника, я візьму багато тих молодих і ніжних віт, і я прищеплю їх куди захочу; і не має значення, що може бути так, що коріння цього дерева загине, я все одно можу зберегти плоди його для себе; отже, я візьму ці молоді і ніжні віти, і я прищеплю їх куди захочу.

9 Візьми ти віти дикої оливи, і прищепи їх азамість тих; а ті, що я відрізав, я кину у вогонь і спалю їх, щоб вони не заважали землі мого виноградника.

10 І сталося, що служитель Господаря цього виноградника зробив згідно з словом Господаря виноградника, і прищепив віти адикої оливи.

11 І Господар виноградника наказав, щоб її обкопали, і підрізали, і підживили, кажучи своєму служителеві: Мене засмучує, що я маю втратити це дерево; отже, для того, щоб, можливо, я міг зберегти коріння його, аби воно не загинуло, щоб я міг зберегти його для себе, я зробив це.

12 Отже, роби, як сказав; доглядай дерево, і підживлюй його згідно з моїми словами.

13 А ці я арозміщу в найвіддаленішій частині мого виноградника, куди захочу, це не має значення для тебе; і я зроблю це, щоб зберегти для себе природні віти дерева; і також, щоб я міг зібрати плоди з них про запас для себе; бо мене засмучує, що я втрачу це дерево і плоди з нього.

14 І сталося, що Господар виноградника зробив, як сказав, і сховав природні віти культивованої оливи в найвіддаленіших місцях виноградника, деякі в одному, а деякі в іншому, згідно з його волею і бажанням.

15 І сталося, що пройшов тривалий час, і Господар виноградника сказав своєму служителеві: Ходімо, спустимося у виноградник, щоб ми могли попрацювати на винограднику.

16 І сталося, що Господар виноградника, а також служитель пішли до виноградника, щоб попрацювати. І сталося, що служитель сказав своєму хазяїнові: Ось, подивись; подивись на дерево.

17 І сталося, що Господар виноградника подивився і побачив дерево, до якого було прищеплено віти дикої оливи; і воно пустило паростки і почало приносити аплід. І він побачив, що це було добре; і плід його був як природний плід.

18 І він сказав служителеві: Дивись, віти дикого дерева одержали вологу від коріння, так що корінь надає багато сили; а через велику силу коріння дикі віти дали хороші плоди. Тож якби ми не прищепили ці віти, дерево це загинуло б. А тепер, дивись, я зберу багато плодів, які вродило це дерево; і плоди ці я зберу про запас, для самого себе.

19 І сталося, що Господар виноградника сказав своєму служителеві: Ходімо, давай підемо у найвіддаленішу частину виноградника і подивимось, чи не вродили природні віти цього дерева теж багато плодів, щоб я міг зібрати плоди з нього про запас для самого себе.

20 І сталося, що вони пішли туди, де хазяїн сховав природні віти дерева, і він сказав служителеві: Подивись на ці; і він побачив аперші, і що вони вродили багато плодів; і він побачив також, що вони були хороші. І він сказав служителеві: Зніми плоди з них, і склади їх про запас, щоб я міг зберегти їх для самого себе; бо знаєш, сказав він, весь цей довгий час я підживлював їх, і вони вродили багато плодів.

21 І сталося, що служитель сказав своєму хазяїнові: Як сталося, що ти прийшов сюди, щоб посадити це дерево, або цю віту дерева? Бо дивись, це було найнеродючіше місце на всій землі твого виноградника.

22 А Господар виноградника сказав йому: Не повчай мене; я знав, що це було неродюче місце; отже, я сказав тобі, що я підживляв його довгий час, і ти бачиш, що воно вродило багато плодів.

23 І сталося, що Господар виноградника сказав своєму служителеві: Подивись сюди; ось я посадив другу віту дерева також; а ти знаєш, що ця ділянка землі була менш родюча, ніж перша. Але подивись на дерево. Я підживлював його цей тривалий час, і воно принесло багато плодів; отже, збирай їх і складай про запас, щоб я міг зберегти їх для самого себе.

24 І сталося, що Господар виноградника сказав знову своєму служителеві: Дивись сюди і побачиш також другу авіту, яку я посадив; бачиш, я її теж підживлював, і вона вродила плоди.

25 І він сказав служителеві: Подивись сюди і побачиш останню. Бачиш, її я посадив на ахорошому ґрунті; і я підживлював її цей тривалий час, і тільки частина дерева вродила хороший плід, а бдруга частина дерева вродила дикі плоди; ось, я підживлював це дерево так само, як другі.

26 І сталося, що Господар виноградника сказав служителеві: Відріж віти, що не дали хорошого аплоду, і кинь їх у вогонь.

27 Але ось служитель сказав йому: Підрізаймо її, і обкопуймо її, і підживлюймо її ще трохи, можливо вона принесе хороші плоди для тебе, щоб ти міг скласти їх про запас.

28 І сталося, що Господар виноградника і служитель Господаря виноградника підживляли всі плоди виноградника.

29 І сталося, що тривалий час пройшов, і Господар виноградника сказав своєму аслужителеві: Ходімо, спустимося у виноградник, щоб ми могли знову попрацювати на винограднику. Бо ось, бчас наближається, і вкінець скоро прийде; отже, я повинен складати плоди про запас, для самого себе.

30 І сталося, що Господар виноградника і служитель пішли до виноградника; і вони підійшли до дерева, чиї природні віти були відламані, а дикі віти були прищеплені; і ось аусілякі плоди вкривали дерево.

31 І сталося, що Господар виноградника скуштував плодів, кожного виду згідно з їхнім числом, і Господар виноградника сказав: Ось, такий тривалий час ми підживлювали це дерево, і я склав для себе про запас багато плодів.

32 Але ось, на цей раз воно принесло багато плодів, і немає ажодного серед них хорошого. І ось, є всі види поганих плодів; і вони не принесуть мені ніякої користі, незважаючи на весь наш труд; і тепер мене засмучує те, що я можу втратити це дерево.

33 І Господар виноградника сказав служителеві: Що ми будемо робити з цим деревом, щоб я міг знову зберегти хороші плоди з нього для самого себе?

34 І служитель сказав своєму хазяїнові: Дивись, через те що ти прищепив віти дикої оливи, вони підживили коріння, так що вони живі і не загинули; тож ти бачиш, що вони все ще хороші.

35 І сталося, що Господар виноградника сказав своєму служителеві: Дерево не приносить мені ніякої користі, і коріння його не приносить мені ніякої користі, оскільки воно приноситиме злі плоди.

36 Проте я знаю, що коріння хороше, і для моєї власної мети я зберіг їх; і через їхню велику силу вони до цього давали від диких віт хороші плоди.

37 Але ось, дикі віти виросли і переросли коріння його; і через те що дикі віти апереросли коріння його, воно дало багато злих плодів; і через те що воно дало так багато злих плодів, ти бачиш, що воно почало гинути; і вони скоро перезріють так, що їх можна буде вкинути у вогонь, якщо ми не зробимо з ними чогось, аби зберегти їх.

38 І сталося, що Господар виноградника сказав своєму служителеві: Давай спустимося у найвіддаленіші місця виноградника і побачимо, чи не вродили і природні віти також злі плоди.

39 І сталося, що вони пішли у найвіддаленіші місця виноградника. І сталося, що вони побачили, що плоди природних віт також згнили; так, апершої, і другої, і також останньої; і всі вони стали гнилими.

40 І адикий плід останньої подолав ту частину дерева, що приносила хороший плід, так, що та віта відсохла і вмерла.

41 І сталося, що Господар виноградника заплакав і сказав служителеві: аЩо міг я ще зробити для мого виноградника?

42 Ось, я знав, що всі плоди виноградника, за винятком цих, згнили. А тепер ці, що колись давали хороші плоди, також зіпсувалися; і тепер усі дерева в моєму виноградникові нічого не варті, окрім того, щоб бути зрубаними і вкинутими у вогонь.

43 І подивись, це, останнє, чиї віти зівʼяли, я посадив на ахорошій ділянці землі; так, саме на тій, що становила найкращий вибір для мене з усіх інших ділянок землі мого виноградника.

44 І ти бачиш, що я також зрубав те, що азаважало на цій ділянці землі, аби я міг посадити це дерево замість нього.

45 І ти бачиш, що частина його принесла хороші плоди, а частина його принесла плоди дикі; і через те, що я не відрізав віти з нього і не вкинув їх у вогонь, ось, вони подолали хорошу віту, так що вона відсохла.

46 І ось послухай, незважаючи на все піклування, яким ми оточили мій виноградник, дерева в ньому згнили, так що перестали приносити хороші плоди; а ці я хотів зберегти, щоб скласти плоди з нього про запас для самого себе. Але бачиш, вони стали як дика олива, і вони не мають ніякої цінності, але тільки щоб бути авідрубаними і кинутими у вогонь; і мене засмучує те, що я втрачу їх.

47 Але що я міг ще зробити в моєму виноградникові? Чи я ослабив свою руку і не підживлював його? Ні, я підживлював його, і я обкопував його, і я підрізав його, і я удобрював його; і я апростягав мою руку майже весь день, і бкінець наближався. І мене засмучує, що я повинен зрубати всі дерева в моєму виноградникові та і кинути їх у вогонь, щоб вони були спалені там. Хто ж це зіпсував мій виноградник?

48 І сталося, що служитель сказав своєму хазяїнові: Чи не велика висота твого виноградника—хіба віти його не подолали коріння, яке є хорошим? І через те що віти подолали коріння його, ось, росли вони швидше, ніж сила коріння, забираючи силу на себе. Ось я кажу, чи не це причина того, що дерева в твоєму виноградникові зіпсувалися?

49 І сталося, що Господар виноградника сказав своєму служителеві: Ходімо і зрубаємо дерева у виноградникові і вкинемо їх у вогонь, щоб вони не заважали на землі мого виноградника, бо я зробив усе. Що я міг зробити ще для мого виноградника?

50 Але ось служитель сказав Господарю виноградника: Почекай ще атрохи.

51 І Господар сказав: Добре, я почекаю ще трохи, бо мене дуже засмучує те, що я маю втратити дерева мого виноградника.

52 Отже, давай візьмемо авіти з тих, що я посадив на найвіддаленіших ділянках мого виноградника, і прищепімо їх до того дерева, звідки вони взяті; і відріжмо з дерева ті віти, плоди з яких найгіркіші, і прищепимо природні віти цього дерева замість них.

53 І це зроблю я, щоб дерево не загинуло, щоб, можливо, міг зберегти для себе коріння його для моєї власної мети.

54 І, ось, коріння природних віт цього дерева, які я садив де завгодно, все ще живі; отже, щоб я міг зберегти їх також для моєї власної мети, я візьму від віт цього дерева, і я априщеплю їх до тих. Так, я прищеплю до них віти їхнього материнського дерева, аби я міг зберегти коріння для самого себе, щоб, коли вони стануть досить сильними, можливо, вони зможуть принести хороші плоди для мене, і я все ще можу мати славу в плодах мого виноградника.

55 І сталося, що вони взяли від природного дерева, яке стало диким, і прищепили до природних дерев, які теж стали дикими.

56 І вони також узяли з природних дерев, які стали дикими, і прищепили до їхнього материнського дерева.

57 І Господар виноградника сказав своєму служителеві: Не зрізай дикі віти від дерев, окрім тих, що найгіркіші; і до них прищепи, згідно з тим, що я сказав.

58 І ми будемо знову підживлювати дерева виноградника, і ми будемо підстригати віти його; і ми відрубаємо з дерев ті віти, що вже згнили, що мають загинути, і кинемо їх у вогонь.

59 І це зроблю я, можливо, щоб коріння те могло набратися сили через їхню хорошу якість; і щоб через зміну віт добро могло подолати зло.

60 І через те що я зберіг природні віти і коріння його, і що я прищепив природні віти знову до їхнього материнського дерева, і зберіг коріння їхнього материнського дерева, то, можливо, дерева мого виноградника зможуть приносити знову хороші аплоди; і щоб я міг мати радість знову в плодах мого виноградника, і, можливо, щоб я міг втішатися надзвичайно, що я зберіг коріння і віти першого плоду—

61 Отже, піди і поклич аслужителів, щоб ми могли бтрудитися старанно з усією нашою силою у винограднику, щоб ми могли підготувати путь, щоб я міг знову породити природний плід, той природний плід, що є хорошим і найціннішим за всі інші плоди.

62 Отже, ходімо й трудімося з усією силою в цей останній раз, бо знайте, кінець наближається, і це в останній раз я буду підрізати мій виноградник.

63 Прищепіть віти; почніть з аостанніх, щоб вони могли бути першими, а щоб перші могли бути останніми, і обкопайте дерева, і старі, і молоді, перші й останні, щоб усі могли бути підживленими знову в останній раз.

64 Отже, обкопайте їх, і підріжте їх, і удобріть їх ще, в останній раз, бо кінець наближається. І якщо буде так, що ці останні живці виростуть і принесуть природний плід, тоді ви підготуєте для них путь, щоб вони могли рости.

65 І як почнуть вони рости, ти видалиш ті віти, що приносять гіркий плід, згідно з силою хороших і їхнім розміром; і ти не будеш авидаляти всі погані відразу, бо коріння його буде надто сильним для живців, і живці ці загинуть, і втрачу я дерева мого виноградника.

66 Бо мене засмучує, що я маю втратити дерева в моєму виноградникові; отже, ти будеш видаляти погані в міру зростання хороших, щоб коріння і верхівка були однаковими за силою, доки хороші не подолають поганих, і погані будуть відрубані і кинуті у вогонь, щоб вони не обтяжували землю мого виноградника; і таким чином я вичищу від поганих мій виноградник.

67 І віти природного дерева прищеплю я знову до природного дерева;

68 І віти природного дерева прищеплю я до природних віт дерева; і таким чином зведу я їх разом знову, щоб вони принесли природний плід, і вони стануть одним.

69 І погані будуть авідкинуті, так, саме з усієї землі мого виноградника; бо ось, тільки цей один раз підріжу я свій виноградник.

70 І сталося, що Господар виноградника послав свого аслужителя; і служитель пішов і зробив, як Господар наказав йому, і привів других служителів; і було їх бнебагато.

71 І Господар виноградника сказав їм: Ідіть і атрудіться у виноградникові з усією силою. Бо знайте, тільки цей бостанній раз буду я підживлювати мій виноградник; бо кінець вже зовсім поруч, і час скоро прийде; і якщо ви будете трудитися з усією силою зі мною, ви будете мати врадість у плодах, які я відкладу для себе на той час, що незабаром прийде.

72 І сталося, що служителі пішли і трудилися з усією силою; і Господар виноградника трудився також разом з ними; і вони слухалися наказів Господаря виноградника у всьому.

73 І знову зʼявилися природні плоди у винограднику; і природні віти почали рости і розростатися надзвичайно пишно; а дикі віти почали відрубувати і викидати; і вони зберегли коріння і верхівку його однаковими, згідно з їхньою силою.

74 І так вони трудилися з усією старанністю, згідно з наказами Господаря виноградника, а саме до тих пір, доки погані не були викинуті з виноградника, і Господар зберіг для себе дерева, що стали знову природними плодами; і вони стали наче аодне тіло; і плоди були однаковими; і Господар виноградника зберіг для себе природний плід, який був найціннішим для нього від початку.

75 І сталося, що коли Господар виноградника побачив, що його плоди хороші, і що його виноградник більше не зіпсований, він покликав своїх служителів і сказав їм: Ось, у цей останній раз ми підживили мій виноградник; і ви бачите, що я вчинив за своїм бажанням; і я зберіг природний плід, який є хорошим, саме таким, яким він був з початку. І аблагословенні ви; бо через те, що ви були старанними, трудячись зі мною на моєму винограднику, і додержувалися моїх заповідей, і принесли мені знову бприродний плід, так що мій виноградник більше не є зіпсованим, і погане викинуто геть, ось, ви будете мати радість зі мною через плід мого виноградника.

76 Бо ось, адовгий час буду я складати плоди мого виноградника для самого себе на той час, що скоро надходить; і в останній раз я підживив мій виноградник, і підрізав його, і обкопав його, і удобрив його; отже, я відкладу для самого себе плоди на довгий час, згідно з тим, що я сказав.

77 А коли прийде час, що злий плід знову прийде до мого виноградника, тоді я накажу зібрати хороші і погані; і хороші я збережу для себе, а погані я викину до належного їм місця. І тоді прийде ачас і кінець; і я накажу свій виноградник бспалити у вогні.