1 І сталося, що ми зібрали всіляке насіння всіх сортів, і всіх сортів зернових, і всіх сортів насіння плодових.

2 І сталося, що коли мій батько перебував у пустині, він звернувся до нас, кажучи: Знайте, снився мені сон; або, іншими словами, я мав видіння.

3 І ось, через те, побачене, я можу радіти у Господі за Нефія, а також за Сама; бо я маю підстави вважати, що вони, а також багато хто з їхнього сімені, будуть врятовані.

4 Але знайте, Ламане і Лемуїле, я дуже боюся за вас; бо, знайте, здається мені, що я бачив уві сні темну і жахливу пустиню.

5 І сталося, що я побачив чоловіка, одягненого у білі шати; і він підійшов і став переді мною.

6 І сталося, що він говорив до мене і наказав мені йти за ним.

7 І сталося, що, пішовши за ним, я побачив, що знаходжуся на темній і жахливій спустошеній землі.

8 І мандруючи тривалий час у темряві, я почав молитися Господеві, щоб Він помилував мене за багатьма Своїми лагідними милостями.

9 І сталося, що, помолившись Господу, я побачив велике і просторе поле.

10 І сталося, що я побачив дерево, плід якого був жаданий і міг зробити будь-кого щасливим.

11 І сталося, що я підійшов і скуштував цей плід; і я зрозумів, що він солодший за все, що я коли-небудь куштував. Так, і я побачив, що плід цей біліший за все біле, що я коли-небудь бачив.

12 І коли я скуштував цей плід, моя душа сповнилася надзвичайно великою радістю; отже, я захотів, щоб моя сімʼя теж скуштувала його; бо я знав, що він є бажаніший за всі інші плоди.

13 І коли я подивився навколо себе, щоб, можливо, знайти свою сімʼю теж, я побачив ріку води; і вона текла, і була поруч з цим деревом, з якого я куштував плід.

14 І я подивився, щоб зрозуміти, звідки вона витікає; і я побачив неподалік її витік; і біля того витоку я побачив вашу матір, Сарію, і Сама, і Нефія; і вони стояли, немовби не знали, куди їм іти.

15 І сталося, що я поманив їх; і я також сказав їм гучним голосом, щоб вони підійшли до мене і скуштували цей плід, який був бажаніший за всі інші плоди.

16 І сталося, що вони підійшли до мене і теж скуштували цей плід.

17 І сталося, що я хотів, щоб Ламан і Лемуїл теж підійшли і скуштували цей плід; отже, я звів очі свої до витоку ріки, щоб, може, побачити їх.

18 І сталося, що я побачив їх, але вони відмовилися підійти до мене і скуштувати плід.

19 І я побачив жезл із заліза, і він простягався вздовж берега ріки і вів до дерева, біля якого я стояв.

20 І ще я побачив тісну і вузьку дорогу, яка пролягала вздовж того жезла з заліза, до самого дерева, біля якого я стояв; і він також вів повз витік того джерела до поля, великого і просторого, як світ.

21 І я побачив незліченні натовпи людей, багато хто з них проштовхувався наперед, щоб досягти дороги, яка вела до дерева, де я стояв.

22 І сталося, що вони вийшли наперед і почали йти дорогою, яка вела до дерева.

23 І сталося так, що постала імла темряви; так, саме надзвичайно велика імла темряви, і тоді ті, хто почав іти цією дорогою, загубили її і, заблукавши, зникли.

24 І сталося, що я побачив інших, які проштовхувались, і вони вийшли наперед і ухопилися за кінець жезла з заліза; і вони пробиралися крізь імлу темряви, тримаючися за жезл з заліза, доки не вийшли з неї і не скуштували плід цього дерева.

25 І після того як вони скуштували плід цього дерева, вони почали озиратися довкола, наче їм було соромно.

26 І я також роззирнувся навкруги і побачив на протилежному березі ріки води велику і простору будівлю; і вона стояла мовби у повітрі, високо над землею.

27 І було в ній повно людей, старих і молодих, чоловіків і жінок; і були вони вдягнені надзвичайно красиво; і вони насміхалися і показували пальцями на тих, хто підійшов і куштував плід цього дерева.

28 І після того як вони скуштували цей плід, їм стало соромно перед тими, хто насміхався з них; і вони відступилися на заборонені дороги і зникли.

29 І тут я, Нефій, не переказую всі слова мого батька.

30 Але, якщо писати стисло, ось, він побачив ще багато людей, які проштовхувалися наперед; і вони підійшли, і вхопилися за кінець жезла з заліза; і вони просувалися вперед, весь час міцно тримаючися за жезл з заліза, доки не підійшли до дерева, і впали, і скуштували його плід.

31 І він також побачив ще безліч людей, які йшли навпомацки до тієї великої і просторої будівлі.

32 І сталося так, що багато хто потонув у пучині цієї ріки; і багато хто зник з його очей, блукаючи невідомими шляхами.

33 Але й було багато людей, які увійшли до тієї незвичайної будівлі. І увійшовши до тієї будівлі, вони показували пальцем презирства на мене і також на тих, хто куштував цей плід; але ми не зважали на них.

34 Ось слова мого батька: Бо всі ті, хто зважав на них, відступилися.

35 Але ні Ламан, ні Лемуїл не скуштували цей плід, сказав мій батько.

36 І сталося, що після того як мій батько детально розповів про свій сон або видіння, а розповів він багато, він сказав нам, що бачене у видінні змусило його дуже стривожитися за Ламана і Лемуїла; зокрема, він боявся, що вони будуть знехтувані Господом.

37 І він умовляв їх тоді від повноти почуттів люблячого батька прислухатися до його слів, і тоді, може, Господь буде милостивим до них і не вижене їх геть; так, мій батько дійсно проповідував їм.

38 І після того як він проповідував їм, а також пророкував їм багато чого, він благав їх виконувати заповіді Господа; і цим він завершив розмову з ними.