1 Нефій 2
    Footnotes

    Розділ 2

    Легій разом із своєю сімʼєю іде в пустиню поблизу Червоного моря—Вони залишають своє майно—Легій приносить жертву Господу і навчає своїх синів виконувати заповіді—Ламан і Лемуїл ремствують на свого батька—Нефій є послушним і молиться з вірою; Господь звертається до нього, і він обраний керувати своїми братами. Близько 600 р. до р.х.

    1 Ось бачите, сталося так, що Господь розмовляв з моїм батьком, так, а саме у сновидінні, і сказав йому: Благословен будеш ти, Легію, через те, що ти зробив; і через те, що ти був вірний і оповістив цей народ про те, що Я наказав тобі, дивись, вони намагаються апозбавити тебе життя.

    2 І сталося, що Господь анаказав моєму батькові, а саме у бсновидінні, взабрати свою сімʼю і піти у пустиню.

    3 І сталося, що він був апослушним слову Господа, отже, він зробив так, як наказав йому Господь.

    4 І сталося, що він пішов у пустиню. І він залишив свій дім, і землю свого успадкування, і своє золото, і своє срібло, і свої коштовності, і нічого не взяв з собою, крім своєї сімʼї, і харчів, і наметів, і апішов у пустиню.

    5 І він спустився в межі поблизу берега аЧервоного моря; і йшов він пустинними межами неподалік Червоного моря; і йшов він пустинею зі своєю сімʼєю, що складалася з моєї матері, Сарії, і моїх старших братів, якими були бЛаман, Лемуїл і Сам.

    6 І сталося, що після того як він пройшов три дні у пустині, він поставив намет у адолині на березі ріки води.

    7 І сталося, що він спорудив ажертовник з бкаменів, і приніс жертву Господу, і вдякував Господу Богу нашому.

    8 І сталося, що він дав назву цій річці, що впадала в Червоне море, Ламан; а долина ж була у межах гирла ріки.

    9 І коли мій батько побачив, що води цієї ріки вливаються у джерело Червоного моря, він звернувся до Ламана, кажучи: О якби ти був, як ця ріка, невпинно наближаючись до джерела усієї праведності!

    10 І він також звернувся до Лемуїла: О якби ти був, як ця долина, твердим і стійким, і непохитним у виконанні заповідей Господа!

    11 Тож казав він це через твердошиїсть Ламана і Лемуїла; бо, ось, вони багато в чому аремствували на свого ббатька, тому що він був людиною, яка мала ввидіння, і також тому, що він вивів їх із землі Єрусалимської, щоб залишити землю їхнього успадкування, і їхнє золото, і їхнє срібло, і їхні коштовності, аби загинути у пустині. І зробив він це, казали вони, через безглузді вигадки свого серця.

    12 І таким чином, Ламан і Лемуїл, найстарші, ремствували на свого батька. А ремствували вони тому, що не арозуміли діянь Того Бога, Який створив їх.

    13 Не вірили вони також, що Єрусалим, це велике місто, може бути азруйновано, як провіщали пророки. І вони уподібнювалися до Юдеїв з Єрусалима, які намагалися позбавити життя мого батька.

    14 І сталося, що мій батько промовляв до них у долині Лемуїл, з такою асилою, сповнений Духом, що вони бзатремтіли перед ним усім своїм тілом. І він так вразив їх, що вони не наважувалися заперечувати йому; отже, вони робили те, що він наказував їм.

    15 І мій батько жив у наметі.

    16 І сталося, що я, Нефій, будучи ще дуже молодим, але міцної статури, а також маючи велике бажання пізнати атаємниці Бога, отже я волав до Господа; і ось Він бвплинув на мене, і впомʼякшив моє серце, так що я гповірив усім словам, сказаним моїм дбатьком; тому я не чинив йому опір, подібно до моїх братів.

    17 І я звернувся до Сама і розповів йому все те, що Господь відкрив мені Своїм Духом Святим. І сталося так, що він повірив моїм словам.

    18 Але, ось Ламан і Лемуїл не прислухалися до моїх слів; і, агорюючи через закамʼянілість їхніх сердець, я щиро молився Господу за них.

    19 І сталося, що Господь звернувся до мене, говорячи: Благословен ти, Нефій, через авіру твою, бо зі смиренністю у серці ти старанно шукав Мене.

    20 І якщо ви будете дотримуватися Моїх заповідей, ви будете апроцвітати і будете приведені до бземлі обіцяної; так, саме до тієї землі, яку Я приготував для вас; так, до землі, найкращої з усіх інших земель.

    21 А якщо твої брати повстануть проти тебе, вони будуть авідсічені від присутності Господа.

    22 А якщо ти будеш дотримуватися Моїх заповідей, ти будеш поставлений аправителем і вчителем над своїми братами.

    23 Бо, дивись, того дня, коли вони повстануть проти Мене, Я апрокляну їх тяжким прокляттям, і не будуть вони мати влади над твоїм сіменем, якщо ті також не повстануть проти Мене.

    24 І якщо буде так, що вони повстануть проти Мене, то стануть вони абичем для сімені твого, бспонукаючи їх памʼятати.