Урок 14: Підготовчий матеріал для уроку: Господь відкриває додаткові Писання
“Урок 14 Підготовчий матеріал для уроку: Господь відкриває додаткові Писання”, Підґрунтя Відновлення. Матеріал для вчителя (2019)
“Урок 14 Підготовчий матеріал для уроку”, Підґрунтя Відновлення. Матеріал для вчителя
Урок 14: Підготовчий матеріал для уроку
Господь відкриває додаткові Писання
Зображення
молоді жінки вивчають Писання
Президент Рассел М. Нельсон зазначив: “Через [пророка Джозефа Сміта] ми отримали більше сторінок Писань, ніж від будь-якого іншого пророка” (“Бути на хвилі”, Ліягона, трав. 2013, с. 47). Писання, які Господь явив через Джозефа Сміта, є переконливим свідченням його божественного покликання як пророка. Під час вивчення поміркуйте про те, як додаткові Писання зміцнили ваше розуміння і свідчення про Небесного Батька, Ісуса Христа та Їхню євангелію.
Розділ 1
У що ми віримо стосовно неперервного одкровення та додаткових Писань?
Одному з редакторів газети в Чикаго, який запитав про вірування Церкви Ісуса Христа, Джозеф Сміт сказав: “Ми віримо всьому, що Бог відкрив, усьому, що Він відкриває тепер, і ми віримо, що Він відкриє ще багато великого і важливого стосовно Царства Божого” (Уложення віри 1:9).
Ця віра в неперервне одкровення, яке приходить через сучасних пророків, є відмінною рисою вчення Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Крім Святої Біблії, ми пізнаємо важливі істини ще з Книги Мормона, Учення і Завітів та Дорогоцінної Перлини---кожну з яких ми вважаємо Писанням.
Переклад Біблії, зроблений Джозефом Смітом, роз’яснює багато уривків з Біблії, а також відновлює велику кількість простих і цінних істин, які були втрачені протягом століть.
Розділ 2
Як вивчення Учення і Завітів може благословити моє життя?
Пророк Джозеф Сміт написав: “На самому початку організації Церкви мало місце величезне прагнення отримати слово Господа щодо кожного питання, яке якимось чином стосувалося нашого спасіння” (History, 1838–1856 [Manuscript History of the Church], volume A-1, 146, josephsmithpapers.org). Господь милостиво і часто відповідав на ці прагнення одкровенням.
Лише трохи більше, ніж через 18 місяців після організації Церкви, Пророк запропонував групі старійшин під час конференції в Гайрамі, шт. Огайо, укласти й опублікувати дані Господом одкровення. Завдяки цьому одкровення стануть доступними для всіх членів Церкви і сприятимуть місіонерській роботі. На цій конференції члени Церкви проголосили, що вони “вважають одкровення вартими … багатств усієї землі” (Minute Book 2, 18, josephsmithpapers.org). Невдовзі ці одкровення були опубліковані в книзі під назвою Книга Заповідей. Згодом ці та ще інші одкровення були видані як Учення і Завіти.
Вступ до Учення і Завітів допомагає нам зрозуміти, чому збірка одкровень є такою цінною: “Послання, застереження й увіщування є на благо всього людства і вміщують запрошення до всіх людей усюди прислухатися до голосу Господа Ісуса Христа, Який говорить до них для їхнього земного благополуччя та їхнього вічного спасіння” (Вступ до Учення і Завітів; див. також Учення і Завіти 18:34–36).
Під час конференції старійшин Джозеф отримав одкровення, яке зараз записано в Ученні і Завітах 1. Це була особиста передмова Господа до даних одкровень.
Поміркуйте про те, як Господь звертався до вас під час вивчення Учення і Завітів. Знайдіть уривок з Учення і Завітів, який сприяв зміцненню вашої віри в Ісуса Христа. Підготуйтеся поділитися цим уривком на уроці.
Розділ 3
Як Переклад Джозефа Сміта та Дорогоцінна Перлина розширюють моє розуміння ролі Спасителя та Його євангелії?
Протягом усього свого життя пророк Джозеф Сміт виявляв велику любов до Біблії. Однак він усвідомлював, що в тексті були недоліки. Він сказав:
Зображення
Пророк Джозеф Сміт
Я вірю в Біблію, якою вона була, коли вийшла з-під пера її справжніх авторів. Необізнані перекладачі, байдужі переписувачі чи підступні й нечестиві священики припустилися багатьох помилок (Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт [2007], с. 207).
На початку літа 1830 року Джозеф Сміт почав натхненний переклад Біблії. Він не перекладав Біблію з однієї мови на іншу і не мав оригінального рукопису Біблії, з якого можна було б перекладати. Натомість Джозеф читав і вивчав уривки з Біблії Короля Джеймса, а потім вносив виправлення і доповнення за натхненням від Святого Духа.
Уривки натхненного перегляду її Пророком можна знайти у виносках та додатку окремих видань Біблії (англійською мовою), а також у Путівнику по Писаннях (scriptures.ChurchofJesusChrist.org).
Дорогоцінна Перлина---це збірка натхненних текстів, які прояснюють і доповнюють наше розуміння євангелії. Книга Мойсея складається з уривків перекладу перших шести розділів Буття в Біблії, зробленого Джозефом Смітом. Джозеф Сміт—Матвій---це частина Перекладу Джозефа Сміта розділів Матвій 23 і 24 з Нового Завіту. Джозеф Сміт---Історія та Уложення віри---це фрагменти зі свідчення Джозефа та проголошення вірувань.
Дорогоцінна Перлина також вміщує окремі письмена патріарха Авраама. Влітку 1835 року чоловік на ім’я Майкл Чендлер привіз в Кертленд, шт. Огайо, чотири мумії та велику кількість сувоїв стародавнього папірусу, які були знайдені в місті Фіви, Єгипет. Пророк Джозеф Сміт оглянув сувої з папірусу і, переклавши “кілька символів, або ієрогліфів”, повідомив, що “один із сувоїв містив письмена Авраама, а інший---письмена Йосипа з Єгипту” (History, 1838–1856, volume B-1 [1 September 1834–2 November 1838], 596). З допомогою членів Церкви Пророк придбав ці мумії, два папірусні сувої та певну кількість папірусних фрагментів. Він переклав частину записів Авраама даром і силою Бога й згодом вперше опублікував їх в церковній газеті Times and Seasons як книгу Авраама.
Зображення
піктограма, поміркуйте
Розмірковуйте, готуючись до уроку
Знайдіть уривок з Перекладу Джозефа Сміта або з Дорогоцінної Перлини, який сприяв поглибленню вашого розуміння євангелії Спасителя. Якщо ви не можете пригадати такий уривок, можна вибрати один із запропонованих у списку. Прийдіть на урок підготовленими поділитися вибраним уривком і сказати, чому ви його обрали.
Книга Авраама---це книга Писань, в якій цей пророк своїми словами розповідає про деякі періоди молодих років свого життя. У ній йдеться про його бажання “бути послідовником праведності” (Авраам 1:2), а також про надію, яку він покладав на Господа, Який дивовижним чином врятував його після того, як “батьки” віддали його на принесення в жертву рукою жерця Фараона (див. Авраам 1:5–7, 30). У цій книзі також містяться глибокі істини стосовно Авраамового завіту, доземного життя, вічної сутності духів, висвячення наперед, Наради на Небесах і мети життя, а також стосовно планування і сотворіння землі. Але найважливіше те, що, вона свідчить про Ісуса Христа, Його доземну велич, Його милість і Його силу у визволенні Божих дітей, а також центральну роль у плані Небесного Батька.
Наведені далі теми стосуються того, що ми знаємо і чого не знаємо щодо появи книги Авраама.
Книга Авраама і стародавній світ
Книга Авраама дивовижним чином узгоджується з відкриттям вчених про стародавній світ. Частково ці знання ще не були відкриті або добре відомі за часів Джозефа Сміта. Наприклад, колись вважали, що єгиптяни не приносили в жертву людей, як описано в книзі Авраама (див. Авраам 1:8–15; “Факсиміле з книги Авраама”, №1). Недавні історичні знахідки тепер підтверджують, що вони таки робили це, і жертвами були ті, хто противився єгипетським релігійним звичаям, зокрема дочки Оніти, про яких згадується в Авраам 1:11.
Вчені також з’ясували, що жертвоприношення відбувалися не лише в Єгипті, а також і у підвладних Єгипту місцевостях (див. Авраам 1:1, 5--11). У книзі Авраама згадується про “долину Олішем” поблизу землі Ур і Харан (див. Авраам 1:10). У дні Джозефа Сміта назва цього місця була нікому невідома. Однак у стародавніх текстах, знайдених пізніше, згадується місцевість під назвою Улішем поблизу Харана, що, можливо, відповідає назві міста, яке згадується в книзі Авраама. У низці стародавніх текстів ідеться також про те, що Авраам навчав єгиптян за допомогою астрономії (див. Авраам 3:1–15; “Факсиміле”, №2). В інших давніх записах розповідається про видіння Авраама щодо Сотворіння й описується небесна нарада, де обговорювалося і планувалося сотворіння людства (див. Авраам 3:23–25; 4:26–27). Ці узгодженості свідчать про автентичність книги Авраама.
Щоб знайти більше інформації, див. також “Translation and Historicity of the Book of Abraham”, Gospel Topics, topics.ChurchofJesusChrist.org; Daniel C. Peterson, “News from Antiquity”, Ensign, Jan. 1994, 16–21; та Kerry Muhlestein, “Egyptian Papyri and the Book of Abraham: A Faithful, Egyptological Point of View”, in Robert L. Millet, ed., No Weapon Shall Prosper: New Light on Sensitive Issues (2011), rsc.byu.edu.
Єгипетські папіруси
Після смерті Джозефа Сміта його сім’я зрештою продала мумії та папіруси. Більшість папірусів імовірно були знищені під час Великої чиказької пожежі 1871 року. Однак у 1967 році Музей мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку передав Церкві фрагменти папірусів, які колись належали пророку Джозефу Сміту. Ці уцілілі фрагменти датуються кількома століттями до Р.Х., що набагато пізніше часів Авраама.
Критики намагалися скористатися цим датуванням фрагментів папірусу, щоб посіяти сумніви щодо автентичності книги Авраама. Однак фрагменти папірусу не обов’язково мають бути датовані часом життя Авраама для того, аби книга Авраама була автентичною. Стародавні тексти часто передавалися у вигляді копій або копій з копій. Наприклад, найдавніші збережені рукописи книг Біблії датуються століттями після їх початкового написання (див. John Gee, A Guide to the Joseph Smith Papyri [2000], 23–25, scholarsarchive.byu.edu; Kerry Muhlestein, “Egyptian Papyri and the Book of Abraham: Some Questions and Answers”, Religious Educator, vol. 11, no. 1 [2010], 91–108).
Деякі люди також критикують книгу Авраама, оскільки сучасні переклади фрагментів папірусу, які містять давньоєгипетські погребальні тексти, не відповідають тексту книги Авраама. Тут може бути кілька причин.
Один із фрагментів папірусу містить частину зображення, яке зараз відповідає Факсиміле 1 у книзі Авраама. Дехто припускав, що текст, який написаний поруч із цим зображенням, повинен був бути джерелом, з якого Джозеф Сміт переклав книгу Авраама. Однак в єгипетських папірусах часто розміщували зображення на певній відстані від тексту, що його описує. Свідки описували, що бачили “багато записів, написаних на папірусі”, у тому числі “довгий сувій” або велику кількість “сувоїв” папіруса (див. John Gee, An Introduction to the Book of Abraham [2017], 5). Під час перекладу пророк Джозеф Сміт, можливо, працював з частинами папірусу, які пізніше були знищені. Тож нам не відомо, які частини папірусу Джозеф використовував у процесі перекладу.
Інші люди висували думку про те, що можливо книга Авраама, або її частини, не є безпосереднім перекладом папірусу. Відповідно до цієї думки, вивчення Джозефом єгипетських ієрогліфів могло підвести його до отримання одкровення стосовно ключових подій і вчень у житті Авраама так само, як він отримав одкровення стосовно життя Мойсея, вивчаючи Біблію. Ані Господь, ані Джозеф Сміт не пояснювали процесу того, як було перекладено книгу Авраама.
Свідчення від Бога
Книга Авраама є даром від Бога. Як і у випадку з усіма іншими Писаннями, віра в істинність змісту книги Авраама—це передусім питання віри. Божественне свідчення про вчення цієї книги внаслідок молитовного вивчення й одкровення від Святого Духа є найбільшим доказом, що вона істинна. Президент Дітер Ф. Ухтдорф, служачи в Першому Президентстві, свідчив: “Є одне джерело істини---повної, точної та нетлінної. Цим джерелом є наш безмежно мудрий та всезнаючий Небесний Батько” (“Що таке істина?” [Духовний вечір в Університеті Бригама Янга, 13 січн. 2013 р.], с. 5, speeches.byu.edu).
