Наші домівки, наші сім’ї
Дар любові
Автор живе в штаті Юта, США.
Коли мій чоловік благословляв нашу новонароджену донечку, я по-новому почала дивитися на глибину і широчінь дару любові Небесного Батька, яким є священство.
Ілюстрація ALE + ALE, художник Moрган Гайнін
Я була новим членом Церкви, нещодавно стала дружиною і щойно стала матір’ю. То була пісна неділя, і наша маленька донечка мала отримувати ім’я і благословення. Я ніколи раніше не бачила, як благословляють немовлят, бо ми жили у приході, де було лише кілька молодих сімей. Я не знала, чого очікувати. Однак через Духа я відчувала, що та подія була дуже особливою і значною.
Мій чоловік разом з іншими благоговійними носіями священства ніжно гойдав нашу дорогоцінну маленьку донечку. Дух був приємним і сповнював мене радістю. Сльози котилися по щоках, і міріади думок наповнили мій розум. Я знала, що могла бачити лише відблиск глибини і широчіні неймовірного дару любові Небесного Батька, яким є священство.
Коли місіонери мене навчали під час бесід, я відчувала, як вони пишаються тим, що мають священство. Я чула, як вони про це говорили і згадували у молитвах, зокрема й тоді, коли вони мене благословляли, щоб я мала здатність справитися з труднощами у дотриманні Слова мудрості. Я відчувала, як їхні руки, якими вони злегка торкалися моєї голови, починали тремтіти, коли вони промовляли слова, які, як я знала, йшли від Господа—слова любові та зцілення.
Невдовзі я охристилася, і руки носіїв священства знову були на моїй голові. Мене конфірмували членом Господньої Церкви і надали дар Святого Духа. Мене було очищено і це стало моїм новим народженням. Я відчувала силу священства в усьому своєму тілі, і вперше в житті я пізнала радість.
Невдовзі після хрищення ми з чоловіком одружилися. Його батьки були членами Церкви і Його дім був зосереджений на євангелії, однак я знала, що його свідчення не було міцним. Втім це не викликало у мене занепокоєння. Моя нова віра наповнювала мене оптимізмом. Я просто його любила, була терпляча і молилася.
Упродовж місяців, коли я виношувала нашу першу дитину, то відчувала, як це відбувається з усіма матерями, надзвичайну близькість зі своїм малям, переповнена дивом нового життя, яке було в мені. Коли народилася наша донечка, мій зв’язок з нею став зв’язком любові—сильної і ніжної.
Але я непокоїлася про свого чоловіка. Він не мав благословення тієї сильної близькості з нашою донечкою, яка приносила радість мені. Звичайно ж, він її любив, але я не була впевнена, і це мене хвилювало, чи виникне між ним і нею такий самий сильний зв’язок. Я переймалася цим, коли годувала її, купала і носила на руках, а чоловік весь свій час присвячував переважно роботі, щоб прогодувати сім’ю.
Тепер, через кілька тижнів після її народження, ми були в нашій каплиці. Дива розгорталися перед моїми очима і в моєму серці. Мій не дуже впевнений у собі чоловік смиренно усміхався братам у колі, його очі були сповнені світла і в них бриніли сльози. У відповідь ці брати випромінювали любов і підтримку, коли поклали руки на плечі й допомагали гойдати наше немовля, таким чином створивши коло, сповнене чистої, святої любові. Коли мій чоловік почав промовляти благословення, я чула, як тремтить його голос, і я знала, що він відчуває Господню силу й шанує Його священство.
Я відчула велику любов, якою він сповнився до нашої дівчинки, і я знала, що він доклав усіх зусиль, аби підготуватися до того, щоб дати їй благословення, підготовлене для неї Небесним Батьком. Моя радість була повною, і я зрозуміла, що тепер він відчув міцний зв’язок з нашою донечкою. То був зв’язок, який ніколи не ослабне.
З того часу минули роки. Я безліч разів спостерігала і відчувала силу і велич священства, які виявлялися різним чином у багатьох місцях багатьом дітям Небесного Батька. Я спостерігала, як проводяться чудові спасительні обряди, і як сповнюються радістю серця. Я спостерігала, як відбувається очищення, зцілення, надається втішення і здійснюється навчання. Я бачила і відчувала, як полегшуються тягарі.
Я знаю, що й досі не розумію повною мірою величі священства, але кожне благословення дитини, яке я спостерігала, сповнювало мене тим самим захопленням, яке я відчувала під час благословення моєї першонародженої дитини. Я в захопленні від любові, яку виявляє Небесний Батько, вділяючи нам від Своєї сили, і я сповнююся вдячності, яку важко виразити словами, за своє свідчення про Нього, Його Улюбленого Сина і нашу прекрасну відновлену євангелію.