Джерела спокою та сили
Як люди, які стикаються з труднощами, можуть зберігати спокій, бути життєрадісними і сильними?
Молодий астроном, художник Браян Кершишнік
Будучи генеральним авторитетом, я здобув дуже зворушливий досвід, коли служив серед любих мені святих у Венесуелі. Люди в тій країні, у тому числі члени Церкви, живуть у складних умовах. Однак, попри цю реальність, під час частих візитів до країни я також бачив, що існує різниця між загальним населенням і святими останніх днів.
Венесуельський досвід
Святі у Венесуелі роблять усе, що в їхніх силах. Правда, що багато з них страждають і мають труднощі, і Церква активно допомагає нужденним за допомогою фонду пожертвувань від посту, програми благополуччя та ініціатив із самозабезпечення. І хоча святим легко знайти причини, щоб сумувати, беручи до уваги всі ті труднощі, з якими вони стикаються, вони є щасливими людьми—мають спокій у душі, часто усміхаються і сподіваються, що краще—попереду.
Це стосуться молоді Церкви у Венесуелі. Їхні особисті та сімейні труднощі роблять їх сильнішими і готують до майбутнього. І це також стосується наших венесуельських місіонерів. Вони мають бути сильними, щоб підтримувати себе, своїх зацікавлених Церквою та свої сім’ї. І вони такими є. Вони нагадують 2000 юних воїнів Геламана. Хоча й нечисленні, вони є “надзвичайно хоробрими” (див. Aлма 53:20–21). У Венесуелі Господь готує сильне покоління матерів, батьків і провідників. Кожного разу, коли ми зустрічаємося там зі святими, ми сповнюємося віри в євангелію та в майбутнє.
Спокій у неспокійні часи
Як ці члени Церкви, які стикаються з труднощами, можуть зберігати спокій, бути життєрадісними і сильними? Я впевнений, що те, що відбувається в житті багатьох з них, можна пояснити вмінням все більше покладатися на Бога. Внаслідок цього вони отримують силу з джерела всієї сили. Вони усвідомлюють благословення, які отримують від Небесного Батька, вони покладаються на силу Ісуса Христа і Його Спокуту, і вони отримують втішення, підтримку і силу від Святого Духа. Внаслідок цього їхні тягарі стають легшими, їхній смуток не такий глибокий, і вони відчувають спокій під час своїх випробувань.
Венесуельські члени Церкви є сучасним прикладом того, що сталося з Алмою і його народом у Книзі Мормона:
“І тоді сталося, що тягарі, які було покладено на Алму і його братів, зробилися легшими; так, Господь зміцнив їх, щоб вони могли зносити свої тягарі з легкістю, і вони підкорилися життєрадісно і з терпінням усій волі Господа” (Moсія 24:15).
Спокутна сила Ісуса Христа
Моє свідчення про Боже бажання нас благословляти стало сильнішим після того, як я провів певний час з членами Церкви у Венесуелі. Як і у випадку з Алмою та його послідовниками, святі у Венесуелі були зміцнені, а внаслідок того, що збільшилася їхня спроможність, тягарі, які вони несли, полегшилися. Спаситель запрошує нас прийти до Нього, якщо ми маємо важкі тягарі, і ми знайдемо спокій (див. Maтвій 11:28–30). Ці хороші члени Церкви отримали можливість нести свої тягарі з силою від Господа.
Святі у Венесуелі—щасливі люди, бо мають спокій у собі, часто усміхаються і сподіваються на кращі дні, що чекають попереду.
Наслідком їхніх труднощів та як благословення за те, що вони довірилися Спасителю і Його благодаті стало те, що вони відчули зміну серця і кожен став “як дитина, смиренною, лагідною, покірною, терпеливою, сповненою любові, бажаючою підкорятися усьому, що Господь вважає за належне заподіяти їй, саме як дитина підкоряється своєму батькові” (Moсія 3:19).
Одним словом, завдяки випробуванням вони розвинули риси, подібні до Христових, які сподіваються розвивати в собі всі учні Христа.
Те, що сталося з ними—це те саме, що має статися з кожним з нас. Усі ми в житті будемо мати випробування. Коли так станеться, нам слід себе запитати:
-
Чи шукаємо ми допомоги від Бога у подоланні тих важків часів?
-
Чи готові ми сплатити ціну, щоб стати кращою людиною і розвинути Христові якості, такі необхідні для нашого розвитку?
-
Чи ми розуміємо, що завдяки силі Спасителевої Спокути ми можемо отримати силу та надію?
Як і чому Спаситель спроможний забезпечувати таке втішення і силу? Про це сказано в Писаннях: “І Він піде, зносячи муки, і страждання, і спокуси всякого роду; і це для того, щоб слово могло виповнитися, яке каже, що Він візьме на Себе муки і хвороби Свого народу.
І Він прийме смерть, щоб скинути пута смерті, які зв’язують Його народ; і Він візьме на Себе їхні недуги, щоб Його нутро сповнилося милості, будучи у плоті, щоб Він міг знати, будучи у плоті, як допомогти Своєму народові в його недугах” (Алма 7:11–12).
Господь знає
Як навчав старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Спаситель відстраждав не лише за наші беззаконня, але й за нашу неспроможність, несправедливість, біль, муки та душевні страждання, які так часто трапляються з нами. В момент слабкості ми можемо вигукнути: “Ніхто не знає, що я відчуваю! Ніхто цього не знає!” Можливо, жодна людська істота й не знає. Але Син Божий досконало знає і розуміє, бо Він відчув і зніс усі наші тягарі ще до того, як ми їх понесли. І оскільки Він сплатив останню ціну і поніс наші тягарі, то вміє досконало співчувати і може простягнути Свої руки милості на багатьох етапах нашого життя” (“Спокута й подорож земним життям”, Ліягона, квіт. 2012, с. 19).
Потім старійшина Беднар процитував цей уривок з Писань, який допомагає нам зрозуміти, що завдяки Спокуті Ісуса Христа кожен з нас може знайти спокій:
“Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,—і Я вас заспокою!
Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий,—і знайдете спокій душам своїм.
Бо ж ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!” (Mатвій 11:28–30).
Фрагмент картини Імміграція святих, художник Браян Кершишнік
Я хочу додати своє свідчення до слів старійшини Беднара. Я також знаю з власного досвіду, що ми можемо знайти силу і спокій у люблячих обіймах нашого Спасителя. Викупительна і уможливлююча сила Спасителя—це не лише джерело прощення наших гріхів, але також потужне джерело надії, миру, сили, втішення, талантів, натхнення і всього необхідного, щоб допомогти нам іти шляхом життя і досягнути успіху. Ми дійсно можемо покладатися на “милість і благодать Святого Месії” (2 Нефій 2:8).
Застосування до нашого особистого життя
Як ми можемо знайти доступ до цього джерела сили? Що нам треба робити, щоб здобути необхідну допомогу?
По-перше, нам слід мати віру в Господа Ісуса Христа і Його Спокуту. Нам необхідно розуміти, що Він і Його Батько є джерелом спокою і сили. Вони роблять усе можливе.
Після того ми повинні діяти і докладати всіх зусиль у тих ситуаціях, в яких опиняємося. Ми можемо працювати, щоб долати слабкості, шукати полегшення в горі або намагатися розвивати таланти. Навіть коли здається, що найкращих зусиль недостатньо, якщо ми дійсно робимо все можливе, Господь у Своїй благодаті благословить нас усім необхідним.
“Коли у нашому особистому житті ми з вами зрозуміємо і будемо застосовувати силу Спокути, що збільшує здібності,—казав старійшина Беднар,—то будемо молитися й просити силу змінити свої обставини, а не молитися про те, щоб наші обставини змінилися. Ми перетворимося на тих, хто діє самостійно, а не на тих, хто під дією (див. 2 Нефій 2:14)” (“Спокута й подорож земним життям”, Ліягона, с. 16).
Нам слід також пам’ятати, що коли ми виконуємо свою частину, Господь поруч з нами. Наша частина битви не вимагає, щоб ми билися наодинці. Він буде з нами—від початку до самого кінця. Я свідчу, що слова Ісаї істинні: “Бо Я—Господь, Бог твій, що держить тебе за правицю й говорить до тебе: Не бійся,—Я тобі поможу” (Iсая 41:13). Це стосується святих у Венесуелі і святих повсюди у світі.