Бачити чудеса у повсякденному житті
Якщо ми дивимося на життя крізь призму віри в Ісуса Христа, наші очі буде відкрито, і ми побачимо багато чудес навколо нас.
Що таке чудеса?
Усі ми знаємо, що таке чудеса, хіба не так? Мойсей розділяв води Червоного моря. Спаситель повернув зір сліпому чоловіку. Жінку було зцілено від смертельної хвороби. Одним з найбільших чудес є Спокута Ісуса Христа—жодне чудо навіть віддалено не може зрівнятися з ним за наслідками чи силою. Але чи лише ті випадки можна вважати чудесами?
Президент Даллін Х. Оукс, перший радник у Першому Президентстві, сказав: “Багато чудес відбувається кожного дня в роботі Церкви і в житті наших членів”1. Однак, коли востаннє ви пересували гору або бачили, як кількома рибами і хлібами нагодували тисячі людей? Ймовірно, що більшість із нас нічого подібного не бачила. То як же можна вважати висловлювання президента Оукса правдивим?
Згідно з Путівником по Писаннях, чудо—це “надзвичайна подія, вчинена силою Божою”2. З огляду на таке визначення, давайте відкриємо очі, щоб усвідомити багато чудес, що оточують нас—чудес, які ми можемо навіть не усвідомлювати.
Ми безсумнівно бачили Божу руку в житті Його народу завдяки чудесам, наведеним у Писаннях. Але ми також бачимо Його духовну силу, коли отримуємо відповідь на молитву, зміцнюємо свої свідчення або відчуваємо зміну серця.
І все ж існує багато інших чудес, які ми схильні забувати: кожного дня встає й заходить сонце; з маленьких насінин виростають могутні дерева; багато органів нашого тіла працюють разом, даючи можливість дихати, бігати, спати та їсти. Надихаючі винаходи в медицині й технологіях відбуваються кожного дня, і зараз ми можемо спілкуватися з будь-ким і будь-де. Божу силу можна побачити в найменших подробицях нашого життя.
Чому Бог здійснює чудеса?
Чудеса можуть мати різні прояви, однак в цілому Бог здійснює їх з одних і тих самих причин. Іноді чудеса зцілюють, втішають або фізично захищають Божих дітей, однак ці зовнішні прояви не є єдиною причиною здійснення чудес. Часто чудо взагалі не запобігає стражданням чи трагедії. Бог здійснює чудеса з двох причин: щоб зміцнити віру і щоб зробити добро.
Часто чудеса виявляють Божу силу Його дітям або навчають певного духовного принципу. У Bible Dictionary (Біблійному словнику) сказано, що багато чудес, здійснених Ісусом Христом, “мали на меті довести юдеям, що Ісус є Христос” і навчати таких принципів, як підзвітність, покаяння, віра і любов3.
За інших випадків чудеса могли бути підтвердженням раніше даного одкровення, наприклад, ознак народження Христа, про які говорили пророки на Американському континенті. Бог також може використовувати чудеса, щоб просувати Свою роботу—сімейно-історичну, місіонерську та іншу.
Однак, якщо ми прагнемо чудес, керуючись хибними причинами, то можемо потрапити в халепу. Найчастіше проблема виникає тоді, коли ми прагнемо ознак як доказу існування Бога. Якщо ми не доповнюємо це рівняння вірою, ознаки ніколи не приведуть до справжнього, тривалого навернення. Лише погляньте, що відбувалося в Книзі Мормона: багато людей бачили ознаки і чудеса, але без віри їхній послух був дуже нетривалим.
Також неправильно прагнути чудес заради популярності або грошей, почуття помсти або спроби змінити Божу волю.
Президент Бригам Янг (1801–1877) навчав: “Чудеса … не призначаються невіруючим; вони здійснюються, щоб втішити святих, а також щоб зміцнити і ствердити у вірі тих, хто любить і боїться Бога та служить Йому”4. Розуміння того, чому Бог здійснює чудеса, може допомагати нам бачити їх у власному житті.
Як я можу побачити чудеса?
Чудеса відбуваються згідно з волею Бога і нашою вірою в Нього. Пророк Мороній писав: “І … ніхто ніколи не творив чудес, як тільки внаслідок своєї віри; ось чому спочатку вони повірили в Сина Бога” (Етер 12:18). Наявність віри дає нам бачення того, що все хороше в нашому житті є роботою Бога, а не співпадінням чи везінням. Вміння побачити чудеса—це вже чудо! Якщо ми дивимося на життя крізь призму віри в Ісуса Христа, наші очі буде відкрито, і ми побачимо багато чудес навколо нас.
Втім величина, час і наслідки чуда не є вимірами нашої віри. Уявімо, що є дві сім’ї, і кожна дізналася, що хтось із їхніх дітей захворів на рак. Обидві сім’ї моляться про те, щоб хворий швидко одужав. Обидві сім’ї виявляють віру в зцілюючу силу Ісуса Христа.
Дитина у першій сім’ї повністю одужує попри прогнози лікарів, що їй залишилося жити лише місяць. Дитина у другій сім’ї проходить через кілька болісних етапів лікування і, зрештою, помирає, однак уся сім’я відчуває глибокий спокій і втішення, а не розпач.
Не обов’язково, що перша сім’я має більше віри, ніж друга. Обидві сім’ї побачили чудеса—кожна у свій спосіб; і обидва чуда є складовою постійного запевнення того, що Бог має план для кожного зі Своїх дітей.
У наш час Господь виконує, на перший погляд, як звичайні, так і надзвичайні чудеса. Вірні послідовники Ісуса Христа в кожному розподілі переживали небачене зцілення і непояснимий успіх. Однак нам не слід легковажити повсякденними подіями, які служать нагадуванням того, що Божа рука скеровує наше життя. Іноді нам треба лише їх побачити!