Наука і наш пошук істини
Автор живе в штаті Юта, США.
Не слід хвилюватися, коли здається, що існує суперечність між нашим розумінням євангелії і тим, що ви дізналися завдяки науці.
Чи можете ви уявити, що приходите до дерматолога, тому що у вас на тілі багато прищів, а вам кажуть, що вам зроблять кровопускання? Це може здаватися абсурдом, але не таким уже й дивним пару століть тому. У ті часи випускання значної кількості крові вважалося нормальним лікуванням майже кожного захворювання, у тому числі проносу, безумства і навіть прищів. Ніхто не ставив це під сумнів. А навіщо? Зрештою кровопускання застосовувалося упродовж тисяч років багатьма різними культурами.
І так було доти, доки лікарі не почали застосовувати у медицині науковий підхід, який поставив під сумнів цю практику. Коли кровопускання нарешті дослідили більш ретельно, лікарі припинили застосовувати його для всіх захворювань, за винятком лише кількох1.
З цього історичного прикладу ми бачимо, що лише тому, що певне вірування широко застосовується або існує дуже давно, воно не обов’язково є істинним. І ми бачимо, що наука може бути чудовим засобом у пошуках справжньої істини.
Це має велике значення для святих останніх днів. Знання істини не лише дає нам краще підґрунтя для прийняття практичних рішень (“Ні, сьогодні мені не потрібно робити кровопускання, дякую!”), але також поглиблює наше розуміння євангелії. Як навчав Президент Бригам Янг (1801–1877): “Немає іншої істини, крім євангельської. … Якщо ви знайдете істину на небі [чи] на землі, … вона належить нашому вченню”2.
“Чому” проти “як”
Звичайно ж, коли ми говоримо про те, як наука доповнює істини, які ми знаємо, нам треба переконатися, що ми розуміємо, яку саме істину наука може відкрити, а яку—ні. Один з підходів полягає в тому, щоб запитати, на які питання наука може дати відповідь, а на які—ні.
Сестра Еллен Мангрум, яка вивчала хімічну інженерію в Політехнічному інституті Ренсселера у Нью-Йорку, США, пояснює це таким чином: “Наука пояснює “як”. Але вона не може пояснити “чому”. Далі ця вчена каже, що релігія—це те, що дає пояснення таким “чому”: чому землю було створено і чому ми опинилися на ній.
Відомий фізик Альберт Енштейн також вважав, що релігія і наука мають різні, але доповнюючі цілі.
“Наука може лише констатувати те, що є, але не те, що повинно бути,—писав він.— Поза цариною [науки] залишається необхідність застосовувати всі види суджень, [основаних на моральних нормах]”3
Що це означає для святих останніх днів? По-перше, ми знаємо, що наукове розуміння буде постійно змінюватися. Зрештою, наука—це спроби знайти кращий спосіб розуміння всіх “як” у світі навколо нас. Знаючи це, нам немає потреби шукати останні наукові досягнення, аби зрозуміти всі “чому” або “треба”, що виникають у житті. Ми можемо покладатися на незмінну євангелію Ісуса Христа, і це допоможе нам вибирати між правильним і хибним.
Усе складається
Президент Рассел М. Нельсон, президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів і відомий кардіохірург, розповідав, як релігія і наука складаються в одне.
“Між наукою і релігією немає жодної суперечності,—сказав він.— Суперечність виникає лише через неповне знання або науки, або релігії, або обох. … Звідки б не приходила істина—з лабораторії вченого чи як одкровення від Бога, вона сумісна!”4
Тож якщо у вас коли-небудь виникали запитання стосовно того, як вік землі, або динозаври, або еволюція, або щось інше, про що ви дізналися на природничих уроках, відповідає євангелії—це чудово! Усе складається в одне, але все ще є багато запитань, бо ми все ще багато чого вивчаємо. Брат Брайян Даун, учений-фармацевт з провінції Квебек, Канада, сказав, що він чекає на той час, коли все нам буде відкрито (див. УЗ 101:32–34).
А тим часом “ми обмежені у своїй здатності осягнути всі загадки світу навколо нас шляхом наукових досліджень,—каже він.— Так само ми обмежені в своєму розумінні Божих таємниць і Його великого задуму для Своїх дітей”.
Не слід хвилюватися, коли здається, що існує суперечність між вашим розумінням євангелії і тим, що ви дізналися завдяки науці. В дійсності, нічого з того, що відкриває наука, не спростовує вашу віру.
Тож якщо ви любите науку, вивчайте все, що можете у тій сфері, яка вас цікавить! Ваша віра може вам дати лише переваги. Брат Річард Гарднер, ад’юнкт-професор біології в Університеті південної Вірджинії, каже, що його віра в євангелію Ісуса Христа дуже йому допомагала.
“У ті моменти, коли дослідження ускладнюється і здається, що воно зайшло у глухий кут—а в дослідженнях це часто трапляється—здатність бачити євангельські благословення дуже допомагала в подоланні таких періодів”,—каже він.
Брат Даун також вважає, що його віра допомогла йому в його науковій роботі.
“Я завжди працював з вірою, що існує логіка і порядок в усьому, і за умови що я працюватиму над якимось питанням достатньо довго і наполегливо, Небесний Батько згодом відкриє мій розум для пошуку відповіді”,—розповідає він.
Радість наукового відкриття
Наша віра в Христа і Його євангелію також може допомагати нам залишатися смиренними і відкритими до істини, яку ми шукаємо, незалежно від того, є вона науковою чи духовною.
“Є багато всього у світі науки, чого ми не знаємо, і багато всього про Бога, чого Він ще не відкрив,—каже професор Гарднер.— Тож важливо, щоб розум постійно був відкритий до більшої кількості інформації, яка надходить до нас, і в той же час не хвилюватися”.
Наприклад, деякі люди вірять у Бога просто тому, що вони не бачать іншого пояснення своїм спостереженням за світом. Це називається “вірити в Бога прогалин”, і це може змушувати людей нервуватися через наукові відкриття. Професор Гарднер дає таке пояснення:
“Деякі люди повірили в Бога, тому що в фізичних даних щодо розвитку світу існують прогалини (і це означає для них, що еволюція не може пояснити, як ми тут опинилися). Але що станеться з нашою вірою, коли ці прогалини зникнуть завдяки відкриттю нових фізичних даних? Натомість нам необхідно здобути позитивний доказ наявності Бога—через Святого Духа,—і потім ми можемо радіти будь-якому науковому відкриттю, а не хвилюватися через нього”.
Застосовуючи такий підхід, ми пам’ятаємо, що як наука, так і релігія можуть допомагати нам у пошуках істини, і що, зрештою, вся ця істина приходить з одного джерела—від Бога.
“Бог може відкривати все, що Він захоче, у тому числі всі наукові факти,—каже професор Гарднер.— І Він безсумнівно надихає науковців, винахідників та інженерів—але Він не дає їм усі відповіді. Він хоче, щоб вони, і всі ми, застосовували мозок, тож Він дозволяє нам розвивати науку, а Його одкровення для Церкви, на відміну від цього, стосуються її організаційної структури і особливо того, як ми можемо прийти до Христа і бути спасенними.
Його особисті одкровення для кожного з нас можуть стосуватися будь-якого аспекту, але в першу чергу Він дає нам знати, що Він живий і любить нас, що Христос здійснив план спасіння, що ми маємо сучасного пророка в наш час, що ми можемо жити за Божим планом і що це абсолютно варто робити”.