Ми говоримо про Христа
Любити людей з іншими цінностями
Я хотіла виховати моїх дітей так, щоб вони мали високі моральні цінності. Але коли одна людина, яка була їхнім зразком для наслідування, зробила невірний вибір, я задумалася, чи все, чого я намагалася навчати, сприйметься.
Моя зовиця Джені (ім’я змінено) була вихована в євангелії і була дуже відданим членом Церкви. Коли її, здавалося б, щасливий храмовий шлюб було розірвано, люди в її невеличкій громаді почали розповсюджувати чутки і засуджувати її. Вона віддалилася від багатьох своїх друзів і зрештою від Церкви.
Вона почала зустрічатися з молодим чоловіком на ім’я Енді, який невдовзі переїхав до неї. Мене непокоїло, що я скажу своїм дітям. Мої три маленькі дочки любили свою тітоньку Джені. Наші сім’ї були не тільки дуже близькими, але вона ще була й їхньою вчителькою танців, тож, вони бачили її кілька разів на тиждень.
Протягом багатьох місяців вони думали, що Енді просто часто буває у Джені, але згодом я мала сказати їм, що Джені та Енді живуть разом. Я пояснила, що вибір, який вони зробили, був тяжким гріхом. Здавалося, що мої доньки зрозуміли це і ми добре поговорили про те, як важливо жити за принципами євангелії.
І тоді вибухнула бомба. Джені радісно сповістила сім’ю, що у них з Енді буде дитина. Я знову занепокоїлася тим, як ця новина вплине на моїх дітей. Чи розуміли вони, що Небесний Батько не хоче, щоб Його діти приходили на землю у такий спосіб? Якщо вони опиняться в подібній ситуації, чи не поставляться вони до неї, як до прийнятної й нормальної?
Це хвилювало мене кілька тижнів і мені не хотілося розповідати своїм дітям цю новину. Через місяць Джені та Енді вирішили одружитися. Чому вони не зачекали, щоб оголосити про вагітність вже після одруження?
Мене з’їдало обурення. Як мені любити Джені, знаючи про те, що вона зробила? Як мені навчати своїх дітей продовжувати любити їхню тітоньку, але не той вибір, який вона зробила?
Одного дня моя сестра розповіла мені про молоду жінку в її приході, яка завагітніла. Ця молода жінка продовжувала відвідувати Церкву, здавалася щасливою й з радістю чекала на майбутню подію в її житті. Інші молоді жінки були спантеличені її, на вигляд, легковажним ставленням до цієї ситуації.
Одна моя сестра, яка була візитною вчителькою матері тієї молодої жінки, знала про безліч ночей, які та проводила у сльозах, страждаючи через вибір, який призвів до цього скрутного становища. Провівши багато тижнів у муках, молода жінка вирішила, що вона може продовжувати горювати над своїми вчинками або ж рухатися вперед і бути щасливою. Завдяки спокутній жертві Христа вона змогла прийняти наслідки своїх рішень і знову очиститися через покаяння.
Я подумала, чи пережила щось подібне і Джені? Чи шкодувала вона через свій вибір, не в змозі змінити його наслідки, прийняла їх і вирішила рухатися далі?
Мені стало соромно за своє різке судження і за неспроможність любити так, як очікував цього від нас Ісус Христос. Думаючи про життя Спасителя, я згадала, що Він завжди шукав грішників, навчаючи їх словами і прикладом та люблячи їх. Саме така любов пом’якшувала серця і змінювала людей.
Я зрозуміла, що надто часто я любила людей тоді, коли вони діяли так, як, на мою думку, вони мали діяти, але коли вони помилялися, у своєму серці я засуджувала їх. Якою лицеміркою я була! Я усвідомила, що маю покаятися. Мені потрібно було навчитися любити грішника, не схвалюючи його гріх. Зрештою мені вдалося втамувати свій гнів до Джені і дійсно знову полюбити її.
У мене була ще одна хороша розмова з моїми дітьми. Я наголосила на важливості одружитися до того, як мати дитину. Ми змогли тішитися очікуванням народження нової дитини в нашій сім’ї. Всі ми хотіли підтримати Джені і розділити з нею цей особливий час в її житті. Мої діти розуміють, що тітонька Джені вчинила неправильно, але вони все ще люблять її і дядечка Енді і сподіваються, що їхня прекрасна сім’я одного дня повернеться в обійми нашого Спасителя, Ісуса Христа, який чекає на них.