Він благословив мою фальшиву ноту
Ренді Лонсдейл, пров. Альберта, Канада
Мої вуха почервоніли від збентеження, коли на причасних зборах разом із сином-підлітком Дереком я закінчив співати гімн “Душа моя, надію май завжди”1. Я не розспівався як слід перед зборами, і через це, коли намагався взяти високу ноту, мій голос зірвався.
Я сів на своє місце, почуваючись незатишно, незважаючи на підбадьорюючі погляди своєї усміхненої дружини, які запевняли мене, що я не порушив дух зборів.
Після заключної молитви я пішов до свого автомобіля, щоб узяти підручник. Одна сестра з нашого приходу стояла біля дверей і сильно плакала. Подруга заспокоювала її, обійнявши за плечі. Коли я проходив, сестра, яка плакала, назвала мене по імені й висловила вдячність за обраний нами для співу гімн і за те, що наше виконання так глибоко зворушило її.
Вона сказала, що кілька днів тому народила мертвонароджену дитину і з того часу їй важко подолати гнів і розпач. Коли ми з Дереком співали гімн, вона відчула, як Дух огорнув її страждаючу душу спокійним, втішаючим теплом. Це сповнило її душу надією, яка була їй потрібна аби нести свій тягар горя.
Я нерозбірливо пробурмотів слова подяки і пішов до дверей, відчуваючи, як її слова мене благословили й упокорили. Коли я йшов до автомобіля, то пригадав виступ на духовному вечорі, який виголосив Кім Б. Кларк, президент Університету Бригама Янга—Айдахо. Він сказав: “Коли ми діємо з вірою в [Ісуса], виконуючи Його роботу, Він іде поруч з нами”, щоб служити іншим і “благословляє нас саме тими словами, які їм необхідно почути”. Він також навчав, що “те, що ми кажемо і робимо, може здаватися трохи дивним і недосконалим. … Але Спаситель бере наші слова і наші вчинки й доносить їх через Свого Духа до сердець людей. Він бере наші щирі, але недосконалі зусилля і перетворює їх на те, що є правильним, в дійсності навіть досконалим”2.
Сльози вдячності наповнили мої очі, коли я повертався в дім зборів. Господь благословив недосконалий музичний номер і доніс його послання прямо до страждаючого серця молодої сестри, аби втішити її сповнену смутком душу. Крім того, Господь скористався цим зворушливим випадком, щоб глибше донести до мого серця розуміння важливого євангельського принципу.