Об’єднані молитвою
Навчання на військовій базі було важким, особливо в духовному плані. Я постійно чув брудну мову й відчував поганий вплив. Молитви й благословення священства додавали мені сил триматися далі, але лише особистих молитов мені було замало. Маючи місіонерський досвід, я знав, яку силу і відчуття єдності приносить молитва з напарником. Саме єдності так не вистачало нашій групі, яка складалася з 56 льотчиків.
Минуло три тижні вчень на базі, а ми все ще не навчилися спілкуватися і працювати командою. Підійшовши до молодших офіцерів, я попросив дозволу щовечора проводити молитовні збори для будь-кого, хто захоче прийти. На мій подив, вони не лише погодилися, але і підтримали пропозицію.
На перші збори прийшло шість льотчиків. Після того як було дано сигнал про відбій і вимкнено світло ми при світлі кишенькового ліхтарика прочитали кілька віршів з Нового Завіту, що стосувалися тих випробувань, перед якими ми постали. Після цього ми помолилися, попросивши дати нам супровід Духа Божого і почуття вдячності за те, що ми маємо.
Поступово на збори почало приходити більше льотчиків. Невдовзі нас стало 15. Іноді ми читали вірші з Біблії, іноді— з Книги Мормона. Щовечора молився кожен, хто висловлював бажання помолитися.
Один льотчик, який вирішив приходити на наші збори, спочатку лише слухав. Коли настала його черга молитися, він відмовився. Але за кілька тижнів він прийшов на збори і помолився, щоб його сім’я отримала допомогу у вирішенні домашніх проблем і щоб його було зміцнено протягом останніх тижнів учень. Він сказав, що йому буде не вистачати наших зборів, коли учення закінчаться і що він збирається й надалі звертатися до Бога в особистій молитві перед сном.
Невдовзі під час молитви з нашою групою він висловив вдячність за те, що Господь відповів на його молитву за сім’ю. Крім того, він сказав, що його було зміцнено, і він відчув себе більш упевнено, продовжуючи учення на базі.
В останній вечір перед від’їздом до призначених училищ, цей льотчик розповів, що до приїзду для базової підготовки він майже нічого не знав про Бога і не вірив у Нього. Але читаючи з нами Писання і бачачи приклад тих льотчиків, які молилися, у нього почала з’являтися віра.
Як я і сподівався, наші молитовні збори принесли єдність у нашу групу. Але понад усе, вони зміцнили кожного з нас окремо і допомогли звернутися до нашого Небесного Батька.