Лише трохи насильства?
“Hу тату,—благав я.— Цей фільм має такі суворі обмеження лише через насильство. Нічого страшного, якщо ми побачимо кілька удаваних бійок”.
Ми з моїм 16-річним двоюрідним братом не мали звички просити переглянути фільм категорії “до 17-ти”. Ми були хорошими дітьми, активними в семінарії та у кворумі священиків. Але обидва ми чули, яким надзвичайним був цей фільм і скільки нагород він здобув. Крім того, нам сказали, що там не було сексу, ні натяків на секс, ні оголених тіл і майже ніякого лихослів’я. А все це і є поганим, чи не так?
Моєму батькові так не здавалося. Згодом він змінив свою тактику. “Гаразд,—сказав він.— Ви знаєте, що правильно, а що хибно. Робіть те, що вважаєте правильним”.
Провідники Церкви навчають не дивитися нехороші фільми, і за правилами нашої сім’ї ми не могли дивитися фільми з позначкою “R”. (У Сполучених Штатах позначка “R” вимагає того, щоб під час перегляду фільму дорослий був разом з оособою, яка не досягнула 17 років). Я думав, що мій батько просто дасть свою згоду, щоб ми з двоюрідним братом переглянули той фільм. Тоді я зміг би це робити і не відчувати вини. Замість цього батько переклав відповідальність за прийняття рішення на мої плечі.
Зрештою, він не сказав “ні”. І загалом, у фільмі було лише трохи насильства.
Після перегляду фільму з моїм двоюрідним братом я почував себе жахливо. Я думав, що мені так погано через те, що фільм мав вікові обмеження, тож я пообіцяв собі, що ніколи більше не буду дивитися фільми з позначкою “R”. Але пізніше після перегляду ще одного фільму зі сценами насильства (хоча обмеження було менш суворим і фільм дозволялося переглядати підліткам), я зрозумів, що в мене знову виникло те ж саме жахливе почуття.
Що сталося? Хіба я не вчинив правильно, обравши фільм з менш суворим обмеженням? Але, можливо, справа була не в самому обмеженні. Мабуть, справа була в насильстві. Але чи могло насильство так сильно на мене впливати?
Коли я дістав свою кишенькову брошуру Заради зміцнення молоді, то був здивований, що не помічав раніше такого важливого пункту. Під заголовком “Розваги та медіа” написано: “Уникайте всього, що є вульгарним, аморальним, насильницьким або порнографічним”.
Однак я все ще опирався. “Ну, що ж,—сказав я собі,—можливо, є люди, на яких впливає насильство, але ж я знаю, що воно не справжнє. Так, у деяких фільмах все змальовано дуже реалістично, але лише трошки нікому не завдасть шкоди, хіба не так?” Та якось я не був таким уже і впевненим.
А потім було те, що мене зовсім приголомшило. Відразу ж після слів, які закликали уникати порнографії, у буклеті сказано: “Будьте віддані Божим стандартам”.
Ой-ой. Я був винним. Безсумнівно, я міг виправдовувати себе, що вибирав істину, уникаючи вульгарності, аморальності й порнографії. Але чи достатньо дотримання більшості Божих стандартів? Чи був я по-справжньому відданим, якщо не хотів дотримуватися їх усіх?
Не має значення, яка позначка була на фільмі, і не мало значення, що в ньому було лише трохи насильства. Цього було достатньо, щоб образити Духа. І якщо це стосується фільмів, то хіба той самий принцип не поширюється на все інше? Можливо, є слова, що ображають Духа навіть якщо вони і не є лайливими словами, і, мабуть, є музика, яка ображає Духа, навіть якщо слова і не є поганими.
Коли я вирішив більш ретельно вибирати, що дивитися, у що грати, що читати, що казати і що слухати, то через кілька днів зміг відчути різницю. Я навіть не усвідомлював, наскільки нечутливим став до Духа.
Коли я знову обмежив себе у перегляді насильства, то зрозумів, що мені легше контролювати свій характер, я вже менше бився з братами. Я помітив, що хоча моя мова і не була вульгарною, однак очищення її викликало великі зміни. А понад усе, я більш сильно відчував Духа.
Це навчило мене, що “лише трохи насильства”—це вже більше, ніж Дух хоче бачити.
Насильство у засобах масової інформації
Перегляд фільмів і телепередач, де показується насильство, може впливати на вас незалежно від того, чи мають вони вікові обмеження. Понад 30 років церковні провідники застерігають, яким небезпечним є перегляд сцен насильства. У 2000 р. керівники системи охорони здоров’я Сполучених Штатів звернулися до нас з такими словами:
“Результати, отримані внаслідок понад 1000 спостережень, … безпомилково вказують на пряму залежність між показом насильства в засобах масової інформації та агресивністю дітей. Висновок фахівців з охорони здоров’я, що основується на 30-річних дослідженнях, такий: перегляд розважальних передач, де зображується насильство, може призводити до зростання агресивності у стосунках, цінностях і поведінці” (“Joint Statement on the Impact of Entertainment Violence on Children” [July 26, 2000], ttp://www.aap.org/advocacy/releases/jstmtevc.htm).
ВІДЧУВАТИ ПОРУЧ ДУХА
“Стандарт є чітким. Якщо те, про що ми думаємо, що бачимо, слухаємо або робимо, віддаляє нас від Святого Духа, тоді нам слід перестати думати про це, дивитися, слухати чи робити це. Якщо певна розвага, наприклад, відвертає нас від Святого Духа, тоді, безсумнівно, ця розвага не для нас”.
Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, “Щоб Його Дух міг завжди бути з нами”, Ліягона, трав. 2006 p., с. 30.