Книга Мосії 1
    Footnotes

    Книга Мосії

    Розділ 1

    Цар Веніямин навчає своїх синів мови і пророцтв їхніх батьків—Їхню релігію і цивілізацію збережено завдяки записам, які велися на різних пластинах—Мосію обрано царем і під його опіку передані літописи та інші речі. Близько 130–124 рр. до р.х.

    1 І тепер не було більше розбрату на всій аземлі Зарагемлі, серед усіх людей, які належали цареві Веніямину, так що цар Веніямин мав тривалий мир до кінця своїх днів.

    2 І сталося, що він мав трьох синів; і він назвав їх іменами Мосія, і Гелорум, і Геламан. І він зробив так, щоб їх анавчали всієї бмови його батьків, щоб з допомогою цього вони могли стати людьми розуміючими; і щоб вони знали про пророцтва, які промовлялися вустами їхніх батьків, і які були дані їм рукою Господа.

    3 І він також навчав їх про літописи, які були вигравіювані на пластинах з латуні, кажучи: Сини мої, я б хотів, щоб ви запамʼятали, що якби не ці апластини, які вміщують ці літописи і ці заповіді, ми мали б страждати у бнезнанні навіть дотепер, не знаючи таємниць Бога.

    4 Бо неможливо було б, щоб наш батько, Легій, зміг би запамʼятати все це, щоб навчити цьому своїх дітей, якби не допомога цих пластин; бо його було навчено амови Єгиптян, тому він міг читати ці вигравіювані письмена, і навчати їм своїх дітей, щоб з допомогою цього, вони могли навчати їм своїх дітей, і таким чином виконувати заповіді Бога аж дотепер.

    5 Я кажу вам, сини мої, якби не ці речі, які були автримані і збережені рукою Бога, щоб ми могли бчитати і розуміти Його втаємниці, і мати Його заповіді завжди перед своїми очима, то навіть наші батьки виродилися б у зневірі, і ми були б як наші брати, Ламанійці, які не знають нічого про все це, або навіть не вірять у це, коли їх навчають цьому, через гтрадиції їхніх батьків, які є неправильними.

    6 О сини мої, я б хотів, щоб ви памʼятали, що ці висловлювання істинні, і також, що ці записи аістинні. І знайте, також і пластини Нефія, які вміщують літописи і висловлювання наших батьків з тих пір, як вони залишили Єрусалим, і дотепер, і вони є істинними; і ми можемо знати про їхню істинність, тому що маємо їх перед своїми очима.

    7 І ось, сини мої, я б хотів, щоб ви не забували авивчати їх старанно, щоб мати користь від цього; і я б хотів, щоб ви бвиконували заповіді Бога, щоб ви могли впроцвітати на землі згідно з гобіцяннями, які Господь дав нашим батькам.

    8 І ще багато чому цар Веніямин навчав своїх синів, що не записано в цій книзі.

    9 І сталося, що після того як цар Веніямин закінчив навчати своїх синів, він зістарився і побачив, що дуже скоро він має піти дорогою всього земного; отже, він подумав, що буде доцільним, щоб він передав царство одному з своїх синів.

    10 Отже, він наказав привести до нього Мосію; і ось ті слова, з якими він звернувся до нього, кажучи: Сину мій, я хотів би, щоб ти зробив оголошення по всій цій землі серед усього цього народу, або анароду Зарагемлі, і народу Мосії, який живе на цій землі, щоб завдяки цьому можна було зібрати їх разом; бо назавтра я проголошу цьому своєму народові моїми власними вустами, що ти є бцарем і правителем над цим народом, якого наш Господь Бог дав нам.

    11 І більше того, я дам цьому народові аімʼя, щоб з допомогою цього вони могли відрізнятися від усіх людей, яких Господь Бог вивів з землі Єрусалимської; і я роблю це, тому що вони були старанним народом у додержанні заповідей Господа.

    12 І я даю їм імʼя, яке ніколи не буде викреслене, хіба що тільки через апровину.

    13 Так, і ще більше я кажу тобі, що якщо цей високовподобаний Господом народ впаде у апровину і стане народом злочестивим і таким, що порушує подружню вірність, то Господь відмовиться від них, щоб через це вони стали бслабкими, як їхні браття; і Він не буде більше вохороняти їх Своєю незрівнянною і дивовижною силою, як Він досі охороняв наших батьків.

    14 Бо я кажу тобі, якби Він не простирав Свою руку, охороняючи наших батьків, вони б попали до рук Ламанійців, і стали жертвою їхньої ненависті.

    15 І сталося, що після того як цар Веніямин скінчив ці промови до свого сина, тоді він передав йому відповідальність за всі справи царства.

    16 І понад це, він також дав йому доручення щодо літописів, які були вигравіювані на апластинах з латуні; а також пластин Нефія; а також щодо бмеча Лавана, і вкулі, або дороговказу, який вів наших батьків через пустиню, який був приготований рукою Господа, щоб з його допомогою вони могли бути виведені, кожний відповідно до уваги і старанності, які вони виявляли до нього.

    17 Отже, оскільки вони були невірними, вони не процвітали і не просувалися вперед у своїх мандрах, але були авідкинуті назад, і зазнавали на собі незадоволення Бога; і ось чому їх було покарано голодом і тяжкими скорботами, щоб збуджувати їх памʼятати свій обовʼязок.

    18 І ось сталося, що Мосія пішов і зробив, як його батько наказав йому, і проголошував усім людям, хто був на землі Зарагемлі, щоб у звʼязку з цим вони могли зібратися разом, щоб піти в храм і почути слова, які його батько говоритиме їм.