1 І сталося, що він породив Омера, і Омер царював замість нього. А Омер породив Яреда; і Яред породив синів і дочок.

2 І Яред повстав проти свого батька, і пішов, і оселився на землі Хет. І сталося, що він улещував багатьох людей своїми підступними словами, доки не здобув половину царства.

3 А коли він здобув половину царства, то дав бій своєму батькові, і забрав свого батька в неволю, і примусив його служити в неволі;

4 І ось, у дні царювання Омера він був у неволі половину своїх днів. І сталося, що він породив синів і дочок, серед яких були Есром і Коріантумр;

5 І їх надзвичайно розсердили діяння Яреда, їхнього брата, так що вони зібрали військо і дали бій Яредові. І сталося, що вони дали йому бій уночі.

6 І сталося, що коли вони вбили військо Яреда, вони вже збиралися вбити його також; і він благав їх, щоб вони не вбивали його, а він віддав би царство своєму батькові. І сталося, що вони дарували йому життя.

7 І тоді Яред надзвичайно засмутився через втрату царства, бо він прикипів серцем своїм до царства і до слави світу.

8 Тож дочка Яреда, будучи надзвичайно кмітливою і побачивши сум свого батька, надумала скласти план, з допомогою якого вона змогла б повернути царство для свого батька.

9 Тож дочка Яреда була надзвичайно красивою. І сталося, що вона поговорила зі своїм батьком і сказала йому: Чим мій батько такий засмучений? Хіба він не читав літопис, який наші батьки перенесли через велику глибочінь? Ось, хіба там немає розповіді про тих, хто жив у давнину, що вони згідно зі своїми таємними планами отримували царства й велику славу?

10 І ось тому нехай мій батько пошле за Акішем, сином Кімнора; і ось, я красива, і я буду танцювати перед ним, і я сподобаюсь йому, так що він захоче взяти мене за дружину; так ось, якщо він захоче від тебе, щоб ти дав йому мене за дружину, тоді ти скажеш: Я віддам її, якщо ти принесеш мені голову мого батька, царя.

11 Аж ось, Омер був другом Акіша; отже, коли Яред послав за Акішем, дочка Яреда танцювала перед ним, щоб сподобатися йому, так що він забажав взяти її за дружину. І сталося, що він сказав Яредові: Віддай її мені за дружину.

12 І Яред сказав йому: Я віддам її тобі, якщо ти принесеш мені голову мого батька, царя.

13 І сталося, що Акіш зібрав у домі Яреда всіх своїх родичів і сказав їм: Клянетесь мені, що ви будете вірними мені в тому, що я побажаю від вас?

14 І сталося, що вони всі поклялися йому Богом небес, і також небесами, і також землею, і своїми головами, що той, хто відмовиться надати допомогу, яку Акіш бажає, той загубить свою голову; і той, хто розголосить будь-що з того, що Акіш повідомив їм, той загубить своє життя.

15 І сталося, що на цьому вони погодилися з Акішем. І Акіш привів їх до клятв, які складали ті, хто жив у давнину і хто також прагнув влади, які передавалися аж від Каїна, який був убивцею від початку.

16 І їх було збережено силою диявола, щоб приводити людей до цих клятв, щоб тримати їх у темряві, щоб допомогти таким, хто прагне сили, отримати силу, і вбивати, і грабувати, і брехати, і чинити всіляку злочестивість і розпусту.

17 І була це дочка Яреда, яка заронила в його серце знайти те, що з давнини; а Яред заронив це в серце Акіша; ось чому Акіш привів до цього свою рідню і друзів, зманюючи їх красивими обіцяннями зробити все, що він забажає.

18 І сталося, що вони організували таємну змову, саме так, як ті в давнину; змову, найбільш мерзотну і злочестиву з усіх в очах Бога;

19 Бо Господь не діє в таємних змовах, і не хоче Він також, щоб людина проливала кров, але в усьому заборонив це, від початку людини.

20 І тепер я, Мороній, не писатиму про способи їхніх клятв і змов, бо мені було повідомлено, що такі є серед усіх людей, і є вони серед Ламанійців.

21 І вони призвели до знищення цього народу, про який я тепер розповідаю, і також до знищення народу Нефія.

22 І той народ, який буде підтримувати такі таємні змови, щоб отримати силу і наживу, до того, що вони поширяться серед усього народу, знайте, його буде знищено; бо Господь не дозволить, щоб кров Його святих, яку буде ними пролито, завжди волала до Нього з-під землі до помсти за них, і щоб Він не помстився за них.

23 Ось чому, о ви, Іновірці, за мудрістю Бога, все це було показано вам, щоб з допомогою цього ви могли покаятися у своїх гріхах і не дозволити, щоб над вами взяли верх ці смертоносні змови, які зводяться, щоб отримати силу й наживу,—і щоб діяння, так, саме діяння знищення зійшло на вас, так, саме меч правосуддя вічного Бога впав на вас, до вашого повалення і знищення, якщо ви дозволите цьому статися.

24 Ось чому Господь наказує вам, що коли ви побачите, що це відбувається серед вас, щоб ви прокинулися до відчуття вашого жахливого становища через цю таємну змову, яка буде серед вас; інакше горе їй через кров тих, кого було вбито; бо вони волатимуть з праху про помсту їй і також тим, хто звів її.

25 Бо станеться так, що той, хто заводить її, намагається повалити свободу всіх земель, народів і країн, і вона приносить знищення всіх людей, бо вона зводиться дияволом, який є батьком усякої брехні; саме тим брехуном, який обманув наших перших батьків, так, саме тим брехуном, який змусив людину чинити вбивство від початку, який зробив закамʼянілими серця людей, так що вони вбивали пророків, і каменували їх, і виганяли їх від початку.

26 Отже, мені, Моронієві, заповідано написати це, щоб можна було покінчити зі злом і щоб настав час, коли Сатана не мав би сили над серцями дітей людських, але щоб їх можна було переконати чинити добро постійно, щоб вони могли прийти до джерела всієї праведності і бути спасенними.