Писання
Етер 9

Розділ 9

Царство переходить від одного до іншого за походженням, і через інтригу, і вбивство—Емер бачив Сина Праведності—Багато пророків волають про покаяння—Голод і отруйні змії мучать людей.

1 А тепер я, Мороній, продовжую мій літопис. Отже, дивіться, сталося, що через атаємні змови Акіша і його друзів, дивіться, вони скинули з царства Омера.

2 Проте Господь був милостивим до Омера, і також до його синів і його дочок, які не хотіли його знищення.

3 І Господь попередив Омера уві сні, що йому слід піти з цієї землі; ось чому Омер покинув цю землю зі своєю сімʼєю, і мандрував багато днів, і прийшов, і пройшов повз пагорб аШим, і пройшов повз місце, бде Нефійців було знищено, а звідти на схід, і прийшов до місця, яке називалося Авлом, поблизу морського узбережжя, і там він поставив свій намет, і також його сини і дочки, і всі його домочадці, за винятком Яреда і його сімʼї.

4 І сталося, що Яреда було помазано царем над народом рукою злочестивості; і він віддав Акішеві свою дочку за дружину.

5 І сталося, що Акіш намагався позбавити життя свого тестя; і він звернувся до тих, хто поклявся йому присягою прадавніх, і вони здобули голову його тестя, коли він сидів на своєму престолі і приймав своїх людей.

6 Бо таким великим було поширення цього злочестивого і таємного товариства, що воно зіпсувало серця всіх людей; тому Яреда було вбито на його престолі, і Акіш царював замість нього.

7 І сталося, що Акіш почав заздрити своєму синові, тому він замкнув його у вʼязниці і тримав його впроголодь або зовсім без їжі, доки той не зазнав смерті.

8 І ось, брат того, хто зазнав смерті (а його імʼя було Німра), був сердитий на свого батька за те, що його батько вчинив з його братом.

9 І сталося, що Німра зібрав разом невелике число чоловіків, і втік з цієї землі, і прийшов, і став жити з Омером.

10 І сталося, що Акіш породив інших синів, і вони завоювали серця людей, незважаючи на те, що вони поклялися йому чинити всіляке беззаконня, згідно з тим, що він побажає.

11 Тож люди Акіша прагнули до наживи, так само як Акіш прагнув до влади; ось чому сини Акіша запропонували їм гроші, з допомогою чого вони потягнули більшу частину людей за собою.

12 І почалася війна між Акішем і синами Акіша, яка тривала впродовж багатьох років, так, аж до знищення майже всіх людей царства, так, саме всіх, крім тридцяти душ і тих, хто втік з домом Омера.

13 Отже, Омера було відновлено знову на землі його успадкування.

14 І сталося, що Омер почав старіти; проте у своєму похилому віці він породив Емера; і він помазав Емера бути царем, щоб царювати замість нього.

15 А після того як він помазав Емера бути царем, він бачив мир на цій землі протягом двох років, і він помер, переживши на своєму віку надзвичайно багато днів, сповнених смутком. І сталося, що Емер царював замість нього і йшов по стопах свого батька.

16 І Господь почав знову знімати прокляття з цієї землі, і дім Емера процвітав надзвичайно за часи царювання Емера; і протягом шістдесяти і двох років вони стали надзвичайно сильними, так що вони стали надзвичайно багатими—

17 Маючи всілякі плоди, і зерно, і шовки, і витончену білизну, і золото, і срібло, і коштовності;

18 І також всіляку худобу, волів, і корів, і овець, і свиней, і кіз, і також багато інших видів тварин, які були корисні для харчування людини.

19 І вони також мали аконей і ослів, і були в них слони, і куреломи, і кумоми; всі вони були корисні людині, а найперше слони, і куреломи, і кумоми.

20 І так Господь пролив Свої благословення на цю землю, яка була аобраною з усіх інших земель; і він заповідав, що той, хто володітиме землею, має володіти нею для Господа, інакше їх буде бзнищено, коли вони дозріють у беззаконні; бо на таких, каже Господь: Я виллю повноту свого гніву.

21 І Емер чинив правосуддя в праведності в усі свої дні, і він породив багатьох синів і дочок; і він породив Коріантума, і він помазав Коріантума царювати замість себе.

22 І після того як він помазав Коріантума царювати замість себе, він прожив чотири роки, і він бачив мир на землі; так, і він навіть бачив аСина Праведності, і він насолоджувався і пишався його днем; і він помер у мирі.

23 І сталося, що Коріантум йшов по стопах свого батька, і побудував багато могутніх міст, і призначав своїм людям те, що було добре, в усі свої дні. І сталося, що в нього не було дітей аж до тих пір, як він став надзвичайно старим.

24 І сталося, що його жінка померла, маючи сто і два роки. І сталося, що Коріантум взяв за жінку, в своєму похилому віці, молоду дівчину, і породив синів і дочок; отже, він жив, доки йому не виповнилося сто і сорок і два роки.

25 І сталося, що він породив Кома, і Ком царював замість нього; і він царював сорок і девʼять років, і він породив Хета; і він ще породив інших синів і дочок.

26 І люди поширилися знову по всьому лицю землі, і знову почалася надзвичайно велика злочестивість на лиці цієї землі, і Хет почав знову сприймати таємні плани давнини, щоб знищити свого батька.

27 І сталося, що він скинув з престолу свого батька, якого він убив його ж власним мечем; і він царював замість нього.

28 І знову приходили пророки на цю землю, волаючи їм про покаяння—що вони мають підготувати шлях Господеві, бо інакше прокляття має прийти на лице землі; так, дійсно, має бути великий голод, яким їх буде знищено, якщо вони не покаються.

29 Але люди не вірили словам пророків, а виганяли їх; і декого з них вони кидали в ями і залишали їх гинути. І сталося, що вони робили все це за наказом царя Хета.

30 І сталося, що почалася велика нестача їжі на землі, і жителі почали знищуватися надзвичайно швидко через цю нестачу, бо не було дощу на лиці землі.

31 І зʼявилися ще отруйні змії на лиці землі і отруїли багато людей. І сталося, що їхні отари почали втікати від отруйних змій до землі, що на півдні, яку Нефійці називали аЗарагемлею.

32 І сталося, що було багато з них, які загинули в дорозі; проте, були деякі, які втекли на землю, що на півдні.

33 І сталося так, що Господь наказав азміям, щоб вони не переслідували їх більше, але щоб вони перешкоджали шлях, щоб люди не змогли пройти, щоб той, хто спробує пройти, впав від отруйних змій.

34 І сталося, що люди прямували за звірями і поїдали туші тих, які падали по дорозі, доки не поїли їх усіх. Тож коли люди побачили, що вони мають загинути, вони почали акаятися у своїх беззаконнях і волати до Господа.

35 І сталося, що коли вони авпокорилися достатньо перед Господом, Він послав дощ на лице землі; і люди почали оживати знову, і зʼявилися плоди в північних краях і в усіх краях навкруги. І Господь показав їм Свою силу, рятуючи їх від голоду.