Писання
Етер 12


Розділ 12

Пророк Етер спонукає людей вірити в Бога—Мороній переповідає чудеса і дива, здійснені через віру—Віра надала змогу Яредовому братові побачити Христа—Господь наділяє людей слабкістю, щоб вони були покірними—Брат Яредів пересуває вірою Гору Зерін—Віра, надія і милосердя є суттєвими для спасіння—Мороній бачить Ісуса лице до лиця.

1 І сталося, що дні Етера були за днів Коріантумра; і Коріантумр був царем над усією землею.

2 І Етер був пророком Господа; ось чому Етер прийшов у дні Коріантумра і почав пророкувати людям, бо його не можна було стримати через Дух Господа, Який був у ньому.

3 Бо він волав з ранку аж до заходу сонця, спонукаючи людей повірити в Бога аж до покаяння, щоб їх не було знищено, кажучи їм, що вірою все здійснюється,—

4 Ось чому той, хто вірить в Бога, може з впевненістю надіятися на кращий світ, так, саме на місце праворуч Бога, така надія приходить через віру, стає якорем для душ людей, який зробить їх впевненими і непохитними, завжди багатими на добрі діяння, і веденими до уславлення Бога.

5 І сталося, що Етер пророкував велике і дивовижне людям, у що вони не вірили, тому що не бачили цього.

6 І ось я, Мороній, хотів би сказати дещо про це; я хотів би показати світові, що віра є сподіване, але не бачене; ось чому не сперечайтеся через те, що не бачите, бо ви не матимете доказів перед тим, як буде випробувано вашу віру.

7 Бо саме через віру Христос показав Себе нашим батькам, після того як Він встав з мертвих; і Він показав їм Себе тільки після того, як вони мали віру в Нього; ось чому має бути необхідність в тому, щоб хтось мав віру в Нього, бо Він не показав Себе світові.

8 Але завдяки вірі людей Він показав Себе світові, і уславив імʼя Батька, і підготував шлях, щоб ним інші могли бути причасниками небесного дару, щоб вони могли надіятися на те, чого вони не бачили.

9 Ось чому ви також можете мати надію і бути причасниками цього дару, якщо тільки матимете віру.

10 Ось, було це через віру, що тих у давнину було покликано за святим чином Бога.

11 Ось чому через віру було дано закон Мойсея. Але в дарі Свого Сина підготував Бог більш чудовий шлях; і через віру його було здійснено.

12 Бо якщо не буде віри серед дітей людських, Бог не зможе творити ніякого чуда серед них; ось чому Він показав Себе тільки після їхньої віри.

13 Ось, саме віра Алми й Амулека зробила так, що вʼязниця завалилася на землю.

14 Ось, саме віра Нефія і Легія зробила зміну в Ламанійцях, так що їх було хрищено вогнем і Святим Духом.

15 Ось, саме віра Аммона і його братів зробила таке велике чудо серед Ламанійців.

16 Авжеж, і справді всі ті, хто творив чудеса, творив їх вірою, навіть ті, які були до Христа і також ті, які були опісля.

17 І саме вірою троє учнів здобули обіцяння, що вони не відчують смаку смерті; і вони здобули це обіцяння тільки після своєї віри.

18 І також ніхто ніколи не творив чудес, як тільки внаслідок своєї віри; ось чому спочатку вони повірили в Сина Бога.

19 І було багато таких, чия віра була такою надзвичайно сильною, навіть до того, як Христос прийшов, що їх не можна було утримувати поза завісою, і вони істинно побачили на свої власні очі те, що вони бачили оком віри, і вони зраділи.

20 І ось, ми побачили в цьому літописі, що один з таких був брат Яреда; бо такою великою була його віра в Бога, що коли Бог простер вперед Свій перст, Він не міг сховати його від погляду брата Яреда, через Його слово, яке Він сказав йому, слово, яке він здобув вірою.

21 А після того як брат Яреда побачив перст Господа, через обіцяння, яке брат Яреда здобув вірою, Господь не міг нічого сховати від його очей; ось чому Він показав йому все, бо його не можна було більше тримати поза завісою.

22 І саме вірою мої батьки здобули обіцяння, що це перейде до їхніх братів через Іновірців; тому Господь наказав мені, так, Сам Ісус Христос.

23 І я сказав Йому: Господи, Іновірці будуть насміхатися над цим, через нашу слабкість у письмі; бо Ти, Господи, зробив нас могутніми у слові через віру, але Ти не зробив нас могутніми в письмі; бо Ти зробив усіх цих людей так, щоб вони могли говорити багато завдяки Святому Духові, Який Ти дав їм;

24 І Ти зробив нас, щоб ми могли писати тільки трохи, через незграбність наших рук. Дивись, Ти не зробив нас могутніми у письмі, як брата Яреда, бо Ти зробив так, щоб те, що він писав, було так само могутнім, як Ти є, щоб спонукати людину читати це.

25 Ти також зробив наші слова сильними й великими, що ми навіть не можемо записати їх; ось чому, коли ми пишемо, ми бачимо нашу слабкість і спотикаємося у розміщенні наших слів; і я боюся, що Іновірці будуть насміхатися з наших слів.

26 І коли я сказав це, Господь звернувся до мене, кажучи: Дурні насміхаються, але вони будуть плакати; а Моєї благодаті вистачить для лагідних, щоб вони не скористалися вашою слабкістю;

27 І якщо люди прийдуть до Мене, Я покажу їм їхню слабкість. Я даю людям слабкість, щоб вони були покірними; і достатньо Моєї благодаті для всіх людей, які упокорюються переді Мною; бо якщо вони упокорюються переді Мною і мають віру в Мене, то Я вчиню так, щоб слабке стало сильним для них.

28 Ось, Я покажу Іновірцям їхню слабкість, і Я покажу їм, що віра, надія і милосердя ведуть до Мене—джерела всієї праведності.

29 І я, Мороній, почувши ці слова, заспокоївся, і сказав: О Господи, Твоє праведне буде здійснено, бо я знаю, що Ти робиш дітям людським згідно з їхньою вірою;

30 Бо брат Яреда сказав горі Зерін: Зсунься!—і вона зсунулася. А якби в нього не було віри, вона б не зсунулася; ось чому Ти дієш після того, як люди мають віру.

31 Бо так Ти явився Своїм учням; бо після того як вони мали віру і зверталися до імені Твого, Ти показав-таки їм Себе у великій силі.

32 І я також памʼятаю, що Ти сказав, що приготував дім для людини, так, саме серед осель Твого Батька, на який людина може мати більш чудову надію; ось чому людина мусить надіятися, інакше вона не зможе отримати спадок у тому місці, яке Ти приготував.

33 І ще, я памʼятаю, Ти сказав, що Ти полюбив світ настільки, що навіть поклав Своє життя за світ, щоб могти взяти його знову, аби приготувати місце для дітей людських.

34 І тепер я знаю, що ця любов, яку Ти мав до дітей людських, є милосердя; ось чому, якщо люди не матимуть милосердя, вони не зможуть успадкувати те місце, яке Ти приготував в оселях Твого Батька.

35 Ось чому я знаю з того, що Ти сказав, якщо Іновірці не матимуть милосердя, через нашу слабкість, тоді Ти випробуєш їх, і забереш їхній талант, так, саме той, який вони отримали, і віддаси тим, хто матиме більше.

36 І сталося, що я молився Господеві, аби Він дав Іновірцям благодать, щоб вони мали милосердя.

37 І сталося, що Господь сказав мені: Якщо вони не мають милосердя, це не має для тебе значення, бо ти був вірним; ось чому твій одяг буде очищено. І тому, що ти бачив свою слабкість, тебе буде зроблено настільки сильним, що будеш ти сидіти на місці, яке Я приготував в оселях Мого Батька.

38 І ось я, Мороній, прощаюся з Іновірцями, так, і також з моїми братами, яких я люблю, до тих пір, коли ми зустрінемося перед місцем суду Христа, де всі люди будуть знати, що мій одяг не заплямований вашою кровʼю.

39 І тоді ви будете знати, що я бачив Ісуса, і що Він говорив зі мною лице до лиця, і що Він сказав мені про це з простим смиренням, саме як один чоловік каже іншому, моєю власною мовою;

40 Але я записав тільки дещо, через мою слабкість у письмі.

41 А тепер я б хотів порадити вам шукати Цього Ісуса, про Якого пророки й апостоли писали, щоб благодать Бога Батька, і також Господа Ісуса Христа, і Святого Духа, Який складає свідчення про Них, могла бути і жити в вас завжди. Амінь.