Розділ 22
Молитва—заповідь і благословення
“Мало що в житті є таким важливим, як спілкування з Божеством у молитві”.
З життя Джозефа Філдінга Сміта
Президент Джозеф Філдінг Сміт навчав, що ми повинні зробити дух молитви “частиною нашого єства”1. Він подавав приклад у дотриманні цього принципу тим, як жив, і тим, як молився,—на самоті, з членами сім’ї і на людях.
Після смерті своєї першої дружини, Луї, він записав у свій щоденник це ніжне благання, що дає нам відчути, якими були його особисті молитви: “О мій Батьку Небесний, допоможи мені, я благаю Тебе, жити так, щоб бути гідним зустріти її у вічній славі, аби бути знову разом з нею і ніколи більше не бути нам роз’єднаними, упродовж нескінченних віків вічності. Допоможи мені бути смиренним, довіряти Тобі. Дай мені мудрість і знання про небесне, щоб я мав силу протистояти всьому злу й залишатися непохитним у Твоїй істині. О Господи, допоможи мені, даруй мені вічне життя у Твоєму Царстві. Направляй мене у праведності, дай мені Твого Духа. Допоможи мені виховати моїх безцінних крихіток, щоб вони залишилися чистими й непорочними впродовж всього свого життя, і коли ми закінчимо свій шлях, прийми нас у Твоє Целестіальне Царство, ми молимо Тебе. В ім’я нашого Викупителя, нехай буде так, амінь”2.
Син Президента Сміта, Джозеф молодший, розповів про незабутню молитву Президента Сміта, яку він промовив, коли вони з ним поверталися додому в Солт-Лейк-Сіті після поїздки у східну частину шт. Юта. Вони “потрапили під велику зливу і, звернувши не там, де було потрібно”, опинилися в місці, що називається Індіанський каньйон. “Лило все сильніше й сильніше, дорога стала дуже грязькою та слизькою, нею було не те, що небезпечно, а неможливо їхати далі. Густа мла затягла глибоке провалля біля ґрунтової дороги з однорядним рухом. Юний Джозеф молодший і доктор Девід Е. Сміт, які їхали в машині, спробували підштовхувати й одночасно підтримувати її, оскільки боялись, що машина зсунеться вниз у глибокий каньйон. Колеса забуксували в грязі, і через деякий час машина загрузла. … Джозеф згаду[вав], що його батько сказав: “Ми зробили все, що могли. Тепер будемо благати Господа”. Він схилив у молитві свою голову, благаючи Господа підготувати шлях, щоб він міг виправити свою помилку й вибратися з небезпечного каньйона та продовжити свою поїздку додому. Він говорив Господу, що в нього є важливі обов’язки, виконання яких вимагає його уваги наступного дня, і що йому вкрай необхідно повернутися до Солт-Лейк-Сіті. Як це не дивовижно, але буря почала вщухати, піднявся вітер, який висушив дорогу достатньо, щоб вони змогли … по ній виїхати назад на шосе. Як тільки вони доїхали до низини, знову піднялася буря, через яку в навколишній місцевості припинився рух на кілька годин. Коли вони проїжджали через каньйон Прово, прямуючи до Солт-Лейк-Сіті, пробувши в дорозі багато зайвих годин, їх зупинив дорожній поліцейський і спитав, звідки вони їдуть. Дізнавшись, що вони проїхали Індіанський каньйон, поліцейський сказав: “Це неможливо! Повідомили, що в тій місцевості знесло водою всі мости”. На їхній подив, наступного дня заголовки газети повідомляли, що 200 машин опинилися у воді в тій місцевості, з якої їм вдалося вибратися”3.
За 62 роки апостольського служіння Президент Сміт виголосив чимало проповідей, і багато з них містили прилюдні молитви. У них він благав про небесні благословення для членів Церкви і людей по всьому світу. Наприклад, у своєму першому виступі на генеральній конференції в якості Президента Церкви він благав: “Я молюся, щоб Бог, наш Небесний Батько, відкрив отвори небесні і вилив на Своїх дітей по всій землі ті великі й вічні благословення, які покращать їхню долю матеріально й духовно”4.
Молитви Президента Сміта відкривали глибину його свідчення й любові до його Небесного Батька та його Спасителя. Президент Бойд К. Пекер, який був покликаний служити в Кворум Дванадцятьох Апостолів, коли Джозеф Філдінг Сміт був Президентом Церкви, сказав: “Слухати, як молиться Президент Джозеф Філдінг Сміт, було цікаво. У свої дев’яносто з чимось років він молився, щоб він міг “дотримуватися своїх завітів та зобов’язань і витерпіти до кінця”5.
Учення Джозефа Філдінга Сміта
1
Нам заповідано наближатися до Небесного Батька у молитві.
Це заповідь від Господа, щоб ми постійно шукали Його у смиренній молитві. Коли Спаситель був зі Своїми учнями, Він навчав їх молитися і подавав їм приклад, часто молячись до Свого Батька. Ми можемо бути впевнені, що оскільки це заповідь від Господа, то в молитві є сила, і коли ми шукаємо Господа, вона повинна підноситися в дусі смирення й благоговіння. …
… Це відповідальність батьків—навчити своїх дітей молитися, як тільки ті починають розуміти. Давайте формувати в них звичку звертатися до їхнього Небесного Батька й розуміти, навіщо треба молитися. Якщо ця звичка сформована в дитинстві, вона може залишитися й у зрілому віці, і чоловік або жінка, які палко шукають Господа та дякують Йому за благословення, можуть сподіватися, що Господь не залишить їх у важку годину6.
“Це відповідальність батьків—навчити своїх дітей молитися, як тільки ті починають розуміти”.
Мені хотілося б знати, чи перестанемо ми коли-небудь розмірковувати над тим, чому Господь попросив нас молитися. Він попросив нас молитися, бо хоче, щоб ми схилялися перед Ним і поклонялися Йому? Хіба це є основною причиною? Я так не вважаю. Він—наш Небесний Батько, і нам заповідано поклонятися Йому й молитися Йому в ім’я Його Улюбленого Сина, Ісуса Христа. Але Господь все може зробити й без наших молитов. Його робота так само буде продовжуватися, незалежно від того, молимося ми чи ні. … Молитва—це те, що потрібно нам, а не Господу. Він все одно знає, як керувати Своїми справами і як дбати про них без жодної допомоги з нашого боку. Наші молитви не для того, щоб казати Йому, як Йому вести Його справи. Якщо в нас є якась ідея, схожа на цю, то, звичайно ж, це хибна ідея. Наші молитви промовляються більше заради нас, щоб зміцнити нас, дати нам силу й сміливість та збільшити нашу віру в Нього.
Молитва—це те, що упокорює душу. Вона розширює наше розуміння; вона просвітлює розум. Вона наближає нас до Небесного Батька. Нам потрібна Його допомога; тут немає жодного запитання. Нам потрібен провід Його Святого Духа. Нам потрібно знати, які принципи були дані нам, завдяки яким ми можемо повернутися в Його присутність. Нам потрібно мати думки, ясні завдяки натхненню, що приходить від Нього; і тому ми молимося Йому, щоб Він допоміг нам жити так, щоб ми знали Його істину й були здатні ходити в її світлі, щоб ми могли через нашу праведність і наш послух повернутися назад в Його присутність7.
Мало що в житті є таким важливим, як спілкування з Божеством у молитві. Господь опустив завісу забуття на наш розум, щоб ми не пам’ятали Його і наш зв’язок з Ним—як членів Його сім’ї у передземному житті. Молитва—це спосіб зв’язку, який Він нам дав, щоб ми могли знову спілкуватися з Ним. Отже одна із головних цілей нашого земного випробування—побачити, чи зможемо ми навчитися завжди мати у своєму серці дух молитви, щоб коли Господь воліє говорити, ми чули Його голос у своїй душі8.
2
Молитися слід завжди
“І заповідь Я даю їм (батькам у Сіоні): той, хто не дотримується своїх молитов перед Господом у належний для цього час, нехай його буде згадано перед суддею Мого народу”. [УЗ 68:33].
Я не думаю, що ми читали цей вірш у цьому розділі надто часто, і часом у мене виникає сумнів, а чи усвідомлюємо ми усю важливість цього повеління. Жодна людина не може мати Дух Господа, якщо вона не молиться. Жодна людина не може мати натхнення від Святого Духа, якщо у своєму серці вона не відчуває цього духа молитви. …
А тепер я хочу хвилину чи дві зупинитися на цьому посланні. … Коли слід молитися?
Можливо, дехто з нас вважає, що молитися слід тоді, коли ми встаємо вранці і коли ми збираємося лягати спати, завершивши свої справи, і більше молитися не потрібно. Однак я кажу вам, і у мене є для цього підстави, що молитися слід завжди. Дозвольте мені прочитати вам це. Ви знаєте, я люблю доводити те, що кажу; я люблю наводити свідчення про те, що розповідаю, і я не прошу людей прийняти сказане мною, якщо тільки це абсолютно не відповідає тому, що Господь сказав безпосередньо або через Його пророків. Ми читаємо у Книзі Мормона слова [Амулека], звернені до бідних зорамійців, які відійшли від істини й були вигнані зі своїх синагог через свою бідність та вважали, що можуть молитися лише один за одним, коли піднімаються на рамеумптом, як називалося те місце [див. Алма 31:12–23]. І вони не знали, що їм робити. [Амулек] навчав їх так:
“Так, волайте до Нього за милостю; бо Він владний спасати. Так, упокорюйте себе і продовжуйте молитися Йому. Волайте до Нього, коли ви в полях, так, за всі ваші отари. Волайте до Нього у ваших домівках, так, за всіх ваших домочадців, і зранку, і опівдні, і ввечері. Так, волайте до Нього проти сили ваших ворогів. Так, волайте до Нього проти диявола, який є ворогом усієї праведності. Волайте до Нього за врожаї ваших ланів, щоб ви процвітали в них. Волайте за отари на ваших полях, щоб вони могли збільшуватися. Але це ще не все; ви повинні виливати душі ваші у ваших комірчинах, і у ваших таємних місцях, і у вашій пустині. Так, і коли ви не волаєте до Господа, нехай ваші серця будуть сповнені, спрямовані в молитві до Нього постійно за ваш добробут, а також за добробут тих, хто навколо вас. А тепер дивіться, мої улюблені брати, я кажу вам, не вважайте, що це все; бо після того як ви зробите все це, якщо ви відвернете нужденного і роздягненого, і не навідаєтеся до хворого і стражденного, і не поділитеся вашим майном, якщо воно у вас є, з тими, хто знаходиться в нужді,—я кажу вам, якщо ви не зробите чогось з цього, знайте, ваша молитва марна і нічого не дасть вам, і ви як ті лицеміри, які заперечують віру”. [Aлма 34:18–28].
На мою думку, це дуже чудове вчення, і я прочитав вам його, щоб допомогти вам зрозуміти й запам’ятати, коли слід молитися. Слід молитися вранці, перед тим як сім’я розійдеться. Хороший час для молитви—коли ви збираєтеся за столом для сніданку, і нехай члени сім’ї по черзі моляться. Це—час для молитви. Час молитви для торговця—ранок, коли він йде на роботу й перед тим, как починає свою роботу—торгівлю. Час молитви для пастуха—коли він виходить зі своїми отарами, щоб пасти їх. Час молитви для фермера—коли він йде за своїм плугом у полі, коли він сіє своє зерно і коли він йде збирати свій врожай. І якщо людина буде молитися, як їй було наказано в цьому прочитаному мною уривку з Писань, тоді, більш, ніж вірогідно, що вона у всьому буде праведно виконувати заповіді Господа9.
Амулек, який зображений тут з Алмою, закликав людей: “Волайте до Нього за милостю; бо Він владний спасати” (Алма 34:18).
3
Усе, що ми робимо, повинно відповідати словам наших молитов.
Ми не повинні молитися лише своїми устами; але в кожному вчинку, у кожній розмові, у всьому, що ми беремося робити, ми повинні старатися діяти відповідно до слів наших молитов і бути в гармонії з думками, які ми відкриваємо Господу у своїх щоденних проханнях10.
Чи є у нас дух молитви? Чи зробили ми його частиною самого свого єства? Спілкуємося ми з Небесним Батьком через Святого Духа чи ні?11
4
У своїх молитвах нам слід виливати свою душу в дякуванні.
Як же старанно нам слід розвивати у своєму житті через молитву почуття вдячності! Я вважаю, що один із найбільших гріхів, в якому сьогодні винні жителі землі,—це гріх невдячності, відсутність у них [або нестача] визнання Господа і Його права керувати й контролювати12.
У своїх молитвах нам слід виливати свою душу в дякуванні за життя й існування, за викупну жертву Божого Сина, за євангелію спасіння, за Джозефа Сміта і могутню роботу відновлення, яка здійснювалася через нього. Нам слід визнавати руку Господа в усьому і дякувати Йому за все—як матеріальне, так і духовне13.
5
Нам слід благати Небесного Батька про всі наші праведні бажання.
Нам слід благати [Небесного Батька] про віру й цілісність та про кожну хорошу рису, про тріумф і успіх Його роботи, про провід Його Святого Духа і про спасіння в Його царстві. Нам слід молитися про свої сім’ї, жінок і дітей, про їжу, дах над головою й одяг, про наші ділові справи і про всі наші праведні бажання14.
Я молюся, щоб могли прийти благословення з небес і бути з нами та всіма людьми.
Я молюся, щоб праведність і істина злинули з небес на весь світ!
Я молюся, щоб усі люди, де б вони не були, могли мати вухо, що чує, та могли прислухатися до слів істини й світла, які йдуть від Господніх слуг!
Я молюся, щоб цілі Господні могли бути швидко здійснені серед усіх людей в кожній країні!
Я молюся про членів Церкви, які є святими Всевишнього, щоб вони могли зміцнитися у своїй вірі і щоб в їхньому серці ставало сильнішим бажання праведності, і щоб вони могли виконувати своє спасіння зі страхом і тремтінням перед Господом [див. Филип’янам 2:12; Мормон 9:27].
Я молюся про добрих і чесних серед усіх людей, щоб вони могли бути ведені у пошуках істини, підтримані в кожному істинному принципі і щоб вони просували далі справу свободи і справедливості.
У ці неспокійні й важкі часи я молюся, щоб усі люди могли направлятися тим світлом, що просвітлює кожну людину, яка приходить у цей світ [див. Іван 1:9; УЗ 93:2], і щоб вони могли здобути завдяки йому мудрість для вирішення проблем, що обсіли людство.
Я благаю милостивого Батька вилити Його благословення на всіх людей, на молодих і літніх, на тих, хто має причину для суму, на голодних і нужденних, на тих, хто потрапив у нещасливі обставини й нездорове середовище, на всіх, кому потрібна допомога, і підтримка, і захист, і все те хороше й чудове, що тільки Він може дати.
Як і всі ви, я люблю дітей нашого Батька по всій землі, турбуюсь про них і співчуваю їм та молюся, щоб їхні обставини могли покращитися—і матеріально, і духовно; я молюся, щоб вони могли прийти до Христа і навчитися від Нього і взяли на себе Його ярмо, щоб вони могли знайти спокій душам своїм, бо ярмо Його—любе і тягар Його—легкий [див. Матвій 11:29–30].
Я молюся, щоб святі останніх днів і всі, хто приєднаються до них у виконанні заповідей Батька, Який є Батьком усіх нас, могли жити так, щоб мати мир в цьому житті й вічне життя у світі прийдешньому [див. УЗ 59:23]—про все це я прошу у смиренні і дякуванні, і в ім’я Господа Ісуса Христа. Амінь15.
Рекомендації для вивчення і навчання
Запитання
-
У підрозділі “З життя Джозефа Філдінга Сміта” наведено чотири приклади того, як молився Президент Сміт. Чого ми можемо навчитися з кожного з цих прикладів?
-
Замисліться над своїм ставленням до молитви. Що ми можемо зробити, аби наші молитви допомагали нам “наближа[тися] … до Небесного Батька”? (Див. частину 1).
-
Президент Сміт навчав: “Молитися слід завжди” (Див. частину 2). Як саме ми можемо виконувати пораду молитися завжди?
-
Що для вас означає “діяти відповідно до слів наших молитов”? (Див. частину 3). Подумайте, що ви можете зробити, щоб мати кращі результати в цьому.
-
Як змінюється наше ставлення, коли ми “виливаємо свою душу в дякуванні” Небесному Батьку? (Див. частину 4).
-
Вивчаючи у частині 5, як молився Президент Сміт, подумайте, якими є ваші молитви. Дайте собі відповідь на таке запитання: Про кого і про що вам слід частіше згадувати у своїх молитвах?
Відповідні уривки з Писань:
Матвій 7:7–8; Филип’янам 4:6; 1 Солунянам 5:17–18; Якова 1:5–6; 2 Нефій 32:8–9; Алма 34:38–39; 3 Нефій 18:18–21; УЗ 10:5
Допомога вчителю
“Щоб заохотити до обговорення, використовуйте запитання, вміщені в кінці кожного розділу. Ви можете також придумати власні запитання, особливо корисні для тих, кого ви навчаєте” (див. c. vii цієї книги).