Розділ 14
Дар Святого Духа
“Після хрищення і конфірмації Святий Дух, Який навчатиме нас шляхам Господа, пробудить наш розум і допомагатиме нам розуміти істину, може стати нашим супутником”.
З життя Джозефа Філдінга Сміта
Президент Джозеф Філдінг Сміт навчав, що кожен вірний член Церкви “має право отримувати одкровення, які є доцільними й необхідними для його [або її] особистого скерування”1. Він завжди прагнув цього особистого скерування, особливо у своїх намаганнях навчати і оберігати своїх синів і дочок. Старійшина Френсіс М. Гіббонс, який служив секретарем Першого Президентства, розповів про випадок, почутий від сина Президента Сміта—Рейнольдса (якого називали Рейн).
“Рейн признався, що цигарку тримав у роті тільки раз у житті, і то лише кілька секунд. Це сталося, коли він навчався у середній школі імені Рузвельта Джуніора в Солт-Лейк-Сіті. Вхід [до школи] було розташовано на тихій боковій вуличці, на якій майже не було транспортного руху. Цього дня Рейн тільки-но вийшов з центрального входу школи зі своїм другом, який палив, і, як він і робив це часто, умовляв його “лише раз” спробувати закурити. Цього разу його друг добився свого. Рейн узяв одну цигарку і підкурив її. Не зробив він і кількох затяжок, як на узбіччі поруч зупинилася машина нікого іншого, як батька Рейна. Опустивши вікно, старійшина Сміт сказав своєму враженому сину: “Рейнольдсе, сьогодні після вечері я хочу поговорити з тобою” і поїхав. Рейн розповідав: “Коли мій батько називав мене Рейнольдсом, я знав, що він говоритиме про серйозні справи”. Старійшина Сміт дозволив Рейну хвилюватися про свою провину решту дня і під час вечері, коли він, на диво, майже не розмовляв. Після цього, сидячи як на жару в кабінеті свого батька, … Рейнольдс став перед судом. Однак він почув лише сказану з добротою й любов’ю лекцію про зло від “тієї огидної звички”, і нагадування про те, ким він є, і як його поведінка вплинула на всю сім’ю. Вона завершилася проханням, щоб Рейн пообіцяв, що ніколи більше не візьме цигарки до рота. Рейн дав урочисту обіцянку. “Це ніколи не повторювалося знову”,—сказав він. Протягом усіх наступних років, включаючи час, який він провів у Військово-Морському Флоті Сполучшених Штатів під час Другої світової війни, де курили всі, він шанував обіцяння, яке дав своєму батькові”.
Розмірковуючи над цією подією, старійшина Гіббонс зазначив: “Ймовірність того, що Джозеф Філдінг Сміт опиниться на тій віддалений вулиці в той момент, коли його молодший син закурив свою одну і лише єдину цигарку, була мізерною. Хоча він і не сказав цього, манера поведінки й тон Рейна говорили про те, що цей випадок переконав його у надзвичайній глибині й силі духовної чутливості його батька, особливо, якщо це стосувалося благополуччя його сім’ї”2.
Учення Джозефа Філдінга Сміта
1
Місія Святого Духа—свідчити про Батька і Сина та про всю істину.
Святий Дух є третім членом Божества. Він є Духом в образі людини. Батько і Син є особами, які мають скинію: вони мають тіла з плоті й кісток. Святий Дух є особою з Духа і має лише духовне тіло [див. УЗ 130:22]. Його місія—свідчити про Батька і Сина та про всю істину [див. 2 Нефій 31:18; Мороній 10:5]3.
Він бере участь у справах Батька і Сина і відкриває їх тим, хто вірно служить Господу. Саме через повчання Утішителя, або Святого Духа, апостоли пригадали вчення Ісуса Христа [див. Іван 14:26]. Саме через повчання Святого Духа приходить пророцтво [див. 2 Петра 1:21]4.
Коли Дух Бога промовляє до духа людини, Він має силу передати істину краще і зрозуміліше, ніж її можна передати через особистий контакт навіть з небесними істотами. Через Святого Духа істина вплітається в кожну фібру й м’язу тіла так, що її не можна забути5.
2
Святий Дух являє істину чесним людям повсюди.
Ми віримо, що Святий Дух є одкровителем, і що Він свідчитиме чесним людям повсюди, що Ісус Христос є Сином Бога, що Джозеф Сміт є пророком, і що ця церква є єдиною істинною й живою Церквою на лиці всієї землі. (Див. УЗ 1:30).
Нікому не потрібно залишатися у темряві; світло вічної євангелії є тут; і кожен щирий дослідник на землі може здобути особисте свідчення від Святого Духа про істину і божественну природу Господньої роботи.
Петро сказав: “… Не дивиться Бог на обличчя”, але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду” (Дії 10:34–35), що означає таке: Господь проллє Свого Духа на вірних, так що вони самі пізнають істини цієї релігії6.
Святий Дух явить Себе будь-кому, хто питає про істину, саме так, як Він явив Себе Корнилію [див. Дії 10]. У Книзі Мормона у нас є такі слова, сказані Моронієм, коли він майже завершив свій літопис, у 10 розділі, 4 вірші:
“І коли ви отримаєте їх, я б хотів закликати вас, щоб ви запитали у Бога, Вічного Батька, в ім’я Христа, чи не істинні вони; і якщо ви питатимете з щирим серцем, із справжнім наміром, маючи віру в Христа, Він явить вам правду про це силою Святого Духа”.
“Кожна людина може отримати прояв Святого Духа, навіть якщо вона не належить до Церкви, але щиро шукає світла та істини. Святий Дух прийде і дасть людині свідчення, якого вона прагне, а потім відійде7.
3
Після хрищення через рукопокладання надається дар Святого Духа.
У дні первинної церкви Ісуса Христа було дано обіцяння, що всі, хто кається, христиться для відпущення гріхів і буде вірним, мають отримати дар Святого Духа через рукопокладання. Це саме обіцяння було дано всім, хто отримає Євангелію у цьому розподілі, бо Господь сказав:
“І всіх, хто матиме віру, ви маєте конфірмувати в Моїй Церкві рукопокладанням, і Я наділю їх даром Святого Духа”. [УЗ 33:15]8.
“А коли Павло руки на них поклав, то зійшов на них Дух Святий” (Дії 19:6).
Ви не можете отримати дар Святого Духа лише помолившись про це, заплативши свою десятину, дотримуючись Слова мудрості і навіть якщо охриститися для відпущення гріхів. Ви маєте завершити це хрищення хрищенням Духа. Якось Пророк сказав, що ви можете з таким же успіхом охристити мішок з піском, якщо не конфірмуєте людину і не дасте їй дар Святого Духа покладанням рук. Ви не можете отримати його жодним іншим чином9.
Я вірю у вчення про рукопокладання для дару Святого Духа, завдяки якому ми приводимося у присутність нашого Небесного Батька і пізнаємо Його шляхи, щоб нам ходити Його стежками10.
4
Завдяки дару Святого Духа, члени Церкви можуть насолоджуватися постійним напарництвом Святого Духа.
Святий Дух—це Посланець, або Втішитель, Якого Спаситель обіцяв послати Своїм учням після Свого розп’яття. Цей Утішитель, через Свій вплив, має бути постійним напарником кожної хрищеної людини і священнослужити членам Церкви, надаючи їм одкровення і спрямування, знання істини, щоб вони могли ходити в її світлі. Саме Святий Дух просвітлює розум істинно хрищеного члена Церкви. Саме через Нього приходить особисте одкровення, а світло істини вкорінюється в наших серцях11.
Після того, як нас охристили, нас конфірмують. Навіщо потрібна конфірмація? Щоб зробити нас напарниками Святого Духа; надати нам привілей спрямовуватися третім членом Божества—мати Його напарництво, щоб наш розум міг бути просвітлений, щоб Святий Дух міг спонукати нас прагнути знання і розуміння стосовно всього, що стосується нашого піднесення12.
Після хрищення і конфірмації Святий Дух, Який навчатиме нас шляхам Господа, пробудить наш розум і допомагатиме нам розуміти істину, може стати нашим супутником13.
Нам обіцяно, що коли ми христимося, якщо ми вірні й віддані, ми матимемо провід Святого Духа. У чому полягає мета цього? Навчати нас, направляти нас, свідчити нам про спасительні принципи євангелії Ісуса Христа. Кожна дитина, яка досягла віку, щоб бути охрищеною, яка христиться, має право на скерування Святого Духа. Я чув, як люди казали, що мала восьмирічна дитина не спроможна розуміти. Я маю особисте знання щодо цього. Я отримав свідчення про істину, коли мені було вісім років, і воно прийшло через Святого Духа. І воно завжди залишалося зі мною14.
Що за славетний привілей мати постійне скерування Святого Духа і отримувати знання про таємниці царства Бога15.
5
Напарництво Святого Духа доступне лише тим, хто готується, щоб отримати його.
На мою думку, є багато членів цієї Церкви, які христилися для відпущення своїх гріхів, і яким на голову поклали руки для дару Святого Духа, але які так ніколи і не отримали цей дар, тобто його прояв. Чому? Тому що вони ніколи не готувалися, щоб отримувати ці прояви. Вони ніколи не упокорювали себе. Вони ніколи не робили кроків, які б допомогли їм підготуватися мати напарництво Святого Духа. Отже, вони торують життям, не маючи цього знання; їм не вистачає розуміння. Коли до них приходять підступні і вправні в обмані люди, критикуючи провідників Церкви і вчення Церкви, ці слабкі члени Церкви не мають достатньо розуміння, достатньо інформації і достатнього керівництва Духа Господа, щоб протистояти хибним доктринам і вченням. Вони слухають і гадають, що, можливо, помилилися, і перше, що ви бачите, вони залишають Церкву, бо не мають розуміння16.
Це заповідь Господа, що члени Церкви повинні старанно дотримуватися фундаментальних істин євангелії, як її було відкрито, і вивчати їх. Дух Господа не буде продовжувати перемагатися з байдужими, свавільними і бунтівними людьми, які не спроможні жити у світлі божественної істини. Привілей кожної охрищеної людини мати міцне свідчення про відновлення євангелії, але це свідчення потьмяніє і зрештою зникне, якщо ми не будемо постійно живити себе духовно через навчання, слухняність і завзяте прагнення пізнати і зрозуміти істину17.
“Це заповідь Господа, що члени Церкви повинні старанно дотримуватися фундаментальних істин євангелії, як її було відкрито, і вивчати їх”.
Ми маємо право на скерування Святого Духа, але ми не можемо отримати такого скерування, якщо свідомо відмовляємося обмірковувати одкровення, які було дано нам, аби допомогти у розумінні і для спрямовування нас у світлі та істині вічної євангелії. Ми не можемо сподіватися, що матимемо це скерування, коли відмовляємося обдумувати ці великі одкровення, які так багато значать для нас як у мирському, так і у духовному плані. Тепер, якщо ми побачимо, що перебуваємо у цьому стані зневіри або небажання шукати світла і знання, які Господь зробив досяжними для нас, тоді ми схильні або перебуваємо у небезпеці бути обманутими злими духами, вченнями дияволів і заповідями людей [див. УЗ 46:7]. І коли цей хибний вплив торкнеться нас, ми не матимемо розуміння, щоб розрізнити його і знати, що він іде не від Господа. І таким чином ми можемо стати здобиччю безбожних, злих, лукавих і оманливих людей18.
Дух Господа не живе у несвятих храмах, і коли людина відвертається від істини через злочестивість, тоді Дух не супроводжує її і відходить, а на його місце приходить хибний дух, дух непокори, дух злочестивості, дух вічного знищення19.
6
Якщо ми залишатимемося вірними, Святий Дух даватиме нам одкровення, щоб вести і направляти нас у нашому житті.
Господь дав обіцяння всім, хто каятиметься і залишатиметься вірним, виявляючи дух покори і старанності, що вони матимуть право на скерування Божого Духа. Цей Дух вестиме їх і направлятиме в їхньому житті20.
Кожен член Церкви отримав дар Святого Духа через рукопокладання. Він має право отримувати одкровення, які є доцільними і необхідними для його особистого скерування; не для Церкви, а для себе. За умови свого послуху і покори, він має право отримувати світло та істину, як вони будуть відкриті йому Духом Істини, і коли він прислухатиметься до того Духа, і шукатиме дару Духа зі смиренням і з вірою, його не буде обмануто21.
Ми маємо зберігати своє життя святим і ходити у світлі та істині, маючи належне розуміння, яке приходить через дар і силу Святого Духа, обіцяного всім, хто віритеме в покаяння і отримає слова вічного життя. Якщо нас супроводжує Дух, тоді ми ходимо у світлі і перебуваємо у товаристві з Богом22.
Привілей кожного члена Церкви—знати істину, говорити істину, мати натхнення від Святого Духа; це наш особистий привілей … отримувати світло і ходити у світлі; і якщо ми залишатимемося у Богові, тобто будемо дотримуватися всіх Його заповідей, то отримуватимемо більше світла, поки зрештою до нас не прийде досконалий день знання. [Див. УЗ 50:24]23.
Ми повертаємося у присутність нашого Бога Батька зрештою через скерування Святого Духа24.
Рекомендації для вивчення і навчання
Запитання
-
Про що ми навчаємося з розповіді про Святого Духа у частині “З життя Джозефа Філдінга Сміта”? Коли Дух спонукав вас допомогти комусь?
-
Президент Сміт говорив, що “Дух Бога промовляє до духа людини” (частина 1). Чим відрізняється спілкування з нашим духом від спілкування через наші вуха й очі? У чому воно є потужнішим?
-
Чим відрізняються прояв Духа, який отримав Корнилій, від отримання дару Святого Духа? (Див. частину 2).
-
Президент Сміт навчав, що хрищення не є повним без дару Святого Духа (див. частину 3). Чого б вам не вистачало у житті без дару Святого Духа?
-
Обміркуйте вчення Президента Сміта у частині 4 стосовно того, що означає мати постійне напарництво Святого Духа. Які благословення ви отримали завдяки цьому напарництву?
-
Що ми можемо робити, щоб мати напарництво Святого Духа? (Деякі приклади див. у частині 5).
-
Переглядаючи частину 6, зверніть увагу на скерування, яке ми можемо отримати через Святого Духа. Як батьки можуть навчати своїх дітей розпізнавати і отримувати це скерування?
Відповідні уривки з Писань
Іван 16:13; Дії 19:1–6; 1 Коринтянам 12:3; 1 Нефій 10:17–19; 2 Нефій 31:15–20; 3 Нефій 19:9; УЗ 46:13; Уложення віри 1:4
Допомога вчителю
“Не турбуйтеся, якщо учні кілька секунд мовчать після того, як ви поставили запитання. Не відповідайте самі на запитання; дайте час учням обдумати відповідь. Однак тривале мовчання може вказувати на те, що вони не зрозуміли запитання і потрібно перефразувати його” (Навчати—немає покликання величнішого, [2000], с. 69).