Служити на місії повного для---це прийняти покликання представляти Господа Ісуса Христа. Місія приносить радість, однак вимагає й багато праці. Аби бути ефективними місіонерами, молодим чоловікам і жінкам необхідно бути підготовленими, щоб довіряти Господу, коли у них будуть виникати труднощі. Якщо майбутні місіонери будуть відповідати встановленим вимогам місіонерського життя, то будуть краще підготовлені служити всім своїм “серцем, могутністю, розумом і силою” (УЗ 4:2).
Почніть цей урок, поставивши класу такі запитання:
У чому саме ви збираєтеся змінити свій спосіб життя, коли почнете служіння на місії?
Що ви можете почати робити вже зараз для тих змін у вашому способі життя?
Покажіть наведену далі цитату з виступу старійшини Девіда А. Беднара, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, та попросіть когось зі студентів прочитати її або ж покажіть відповідний відеоролик. Поясніть, що хоч старійшина Беднар звертався на сесії священства генеральної конференції до молодих чоловіків, однак принципи, яких він навчав, стосуються також і молодих жінок.
Зображення
Старійшина Девід А. Беднар
“На зборах з молодими членами Церкви по всьому світу я часто запрошую присутніх ставити запитання. Одне з тих запитань, що молоді люди ставлять мені найчастіше, є це: “Що мені робити, щоб найефективніше підготуватися до служіння на місії повного дня?” Таке щире запитання заслуговує на серйозну відповідь.
Мої дорогі молоді брати, єдина найважливіша річ, яку ви можете зробити, щоб підготуватися до покликання служити, це те, щоб стати місіонером задовго до того, як поїхати на місію. Будь ласка, зауважте, що в своїй відповіді я наголошую саме на стати, а не на поїхати. Дозвольте пояснити, що я маю на увазі.
У нашому церковному лексиконі ми часто кажемо піти до церкви, піти до храму та поїхати на місію. Дозвольте мені сміливо сказати, що наш звичний наголос на слові піти або поїхати збиває наш приціл.
Питання не в тому, щоб піти до церкви; питання радше в тому, щоб поклонятися і поновлювати завіти, коли ми відвідуємо церкву. Питання не в тому, щоб піти до храму, або бути в храмі; питання скоріше в тому, щоб мати в наших серцях дух, завіти та обряди Господнього дому. Питання не в тому, щоб поїхати на місію; питання радше в тому, щоб стати місіонером і служити все своє життя всім серцем, міццю, розумом і силою. Молодий чоловік може поїхати на місію і не стати місіонером, але це не те, чого вимагає Господь або чого потребує Церква.
Я щиро сподіваюся, що кожен з вас, молоді чоловіки, не просто поїде на місію—але що ви станете місіонерами задовго до подання ваших документів на місію, задовго до того, як ви отримаєте покликання служити, задовго до того, як ви будете рукопокладені вашим президентом колу, і задовго до того, як ви приїдете до ЦПМ” (“Стаючи місіонерами”, Ensign або Ліягона, лист. 2005, с. 45).
Що найважливіше, за словами старійшини Беднара, ви можете зробити, аби підготуватися до покликання служити на місії? (Стати місіонером задовго до того, як поїхати на місію).
Нехай хтось зі студентів прочитає наступну частину з виступу старійшини Беднара, або покажіть відеоролик з цим уривком виступу:
Зображення
Старійшина Девід А. Беднар
“Очевидно, процес перетворення на місіонера не вимагає від молодого чоловіка щодня ходити до школи у білій сорочці й краватці або дотримуватися інструкцій для місіонерів в тому, що стосується відходу до сну або прокидання, хоча більшість батьків, безумовно, підтримали б цю ідею. Але ви можете зростати у вашому бажанні служити Богові [див. УЗ 4:3], і ви можете почати думати так, як думають місіонери, читати те, що читають місіонери, молитися так, як моляться місіонери, і відчувати так, як відчувають місіонери. Ви можете уникати мирських впливів, які змушують відходити від вас Святого Духа, і ви можете зростати у впевненості, у розпізнаванні та реагуванні на духовні спонукання. Рядок за рядком і приписання за приписанням, трохи тут і трохи там, ви можете поступово ставати таким місіонером, яким ви сподіваєтеся бути, і таким місіонером, на якого чекає Спаситель” (“Стаючи місіонерами”, сс. 45–46).
Потім запитайте:
Завдяки чому, як сказав старійшина Беднар, ви можете ставати місіонерами до того, як прибудете у центр підготовки місіонерів?
Після того як студенти дадуть відповіді, напишіть на дошці таку істину: Я можу ставати місіонером уже тепер завдяки тому, що я думаю, відчуваю і роблю. Щоб проілюструвати цей принцип, попросіть студентів знайти Алма 17:2–3, 9, 11 і поясніть, що в цих віршах написано про синів Мосії, які служили місію серед ламанійців. Попросіть когось зі студентів прочитати ці вірші вголос, а клас нехай слідкує за текстом, шукаючи, що робили сини Мосії, аби підготуватися навчати з силою й повноваженням. Потім запитайте студентів:
Що робили сини Мосії, аби підготуватися навчати з силою й повноваженням?
Як можуть майбутні місіонери наслідувати приклад синів Мосії, вже тепер готуючись стати місіонерами?
Нехай студенти знайдуть сторінку 145 у посібнику Проповідуйте Мою євангелію, а потім нехай хтось один з них прочитає вголос третій абзац. Потім поставте такі запитання:
Відповідно до написаного в листі з місіонерським покликанням, що місіонери, як очікується, мають присвятити Господу, і що вони, як очікується, мають залишили?
Що саме може бути “особистими справами”, які місіонерів просять залишити, коли вони починають своє місіонерське служіння?
Коли ви відчували благословення за те, що чимось жертвували, аби служити Богу?
Потім виділіть студентам кілька хвилин на те, щоб подумати і записати відповіді на поставлені далі запитання у своїх щоденниках навчання. Попросіть, щоб студенти написали особливо про те, що вони відчувають, коли Святий Дух спілкується з ними особисто. Потім запитайте:
Що саме ви могли б робити вже тепер, аби почати думати, відчувати і діяти як місіонер?
Як можете ви готуватися, щоб залишити свої особисті справи та цілком присвятити свої час та увагу служінню Господу?
Як роблячи це, ви могли б підготуватися, щоб навчати з силою і повноваженням, подібно до синів Мосії?
Запропонуйте студентам написати про особливі цілі в їхніх щоденниках. Серед ідей може бути: щодня вивчати Книгу Мормона; молитися вранці і ввечері; відвідувати всі церковні збори; лягати спати не пізніше 22:30 і вставати о 6:30; менше користуватися електронними пристроями; намагатися краще виконувати заповіді.
Норми гідності
Напишіть на дошці слово “передумови” і попросіть студентів подумати, для чого необхідні передумови. Дайте студентам трохи часу, щоб прочитати Учення і Завіти 88:74 та знайти деякі з передумов для служіння на місії. Потім запитайте:
Що Господь порадив робити трудівникам в Його царстві, аби підготуватися до проповідування євангелії? (Освятити себе, очистити свої серця, очистити свої руки).
Що означає бути освяченими? (Бути чистими, бути гідними Святого Духа).
Якого принципу стосовно місіонерів ми навчаємося з Учення і Завітів 88:74? (Після відповідей студентів напишіть на дошці: Господь наказує Своїм слугам бути чистими).
Аби краще пояснити, що означає для місіонера бути чистим і гідним служити на місії, покажіть наведений далі уривок з виступу старійшини М. Рассела Балларда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, і попросіть когось зі студентів прочитати його вголос:
Зображення
Старійшина М. Рассел Баллард
“Як апостол Господа Ісуса Христа я закликаю вас прямо зараз, сьогодні, стати повністю й абсолютно гідними. Вирішіть і зобов’яжіться перед собою та Богом, що з цієї миті й назавжди ви будете щосили намагатися тримати серце, руки та розум чистими і незаплямованими ніякою гріховною аморальністю. Вирішіть уникати порнографії, як найпідступнішої хвороби, бо саме нею вона і є. Вирішіть повністю утримуватися від тютюну, спиртного та наркотиків. Вирішіть бути чесними. Вирішіть бути відданими громадянами і дотримуватися законів країни, в якій живете. Вирішіть, що починаючи з цього вечора ви ніколи не опоганите свого тіла і не будете вживати вульгарних слів, не гідних носія священства” (“Найвеличніше покоління місіонерів”, Ensign або Ліягона, лист. 2002, с. 47).
Щоб допомогти студентам проаналізувати пораду старійшини Балларда, поставте, наприклад, такі запитання:
Які заповіді, конкретно зазначені старійшиною Баллардом, повинні виконувати майбутні місіонери?
Що означає мати ваші серця, руки й розум “незаплямованими ніякою гріховною аморальністю”? (Якщо потрібно, ви можете звернутися до розділу “Статева чистота” у брошурі Заради зміцнення молоді [брошура, 2011], сс. 34–37).
Чому мудро уникати порнографії так, як би ми уникали підступної хвороби, і як може уникання порнографії допомогти вам думати, відчувати і діяти як місіонер?
Покажіть відео “Не перетинайте межі” (5:10), щоб допомогти студентам відчути цю істину та як важливо бути гідними, аби служити на місії. Перед показом відео можете обговорити, чому у деяких видах спорту важливі обмежувальні лінії. Обговоріть, яка різниця між тим, що “в межах”, і тим, що “поза межами”, а також як обмежувальні лінії впливають на дії спортсменів під час гри. Скажіть місіонерам, що старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, розповів про те, що означає залишатися в духовних межах перед місією.
Після перегляду відео можете поставити студентам такі запитання:
Який є звʼязок між тим, щоб “залишатися у межах” і підготовкою до служіння на місії?
Старійшина Холланд благає тих, хто в Господній команді, залишатися в цій команді і не виходити “за межі”. Що це означає для вас?
Чому якщо місіонер не покаявся у колишніх гріхах, це заважає йому ефективно допомагати іншим прийти до Христа?
Дайте студентам пару хвилин, щоб вони поміркували над своїм рівнем гідності, аби служити на місії. Поясніть студентам: якщо у них є якісь сумніви стосовно власної гідності, то їм слід шукати скерування через щиру молитву та поговорити про ці сумніви зі своїм єпископом чи президентом філії.
Фізична і психологічна підготовка
Покажіть наведені далі слова, з якими звернулося у 2002 році Перше Президентство, і попросіть студентів прочитати його подумки. Або нехай хтось зі студентів прочитає наведені далі слова вголос:
“Служіння на місії повного дня---це привілей для членів Церкви, яких через натхнення покликає Президент Церкви. Єпископи та президенти колів мають серйозний обов’язок виявляти гідних, придатних до служіння на місії членів Церкви, які є духовно, фізично та емоційно підготовленими і кого можна без вагань рекомендувати” (лист Першого Президентства від 11 груд. 2002).
Потім запитайте:
Чому людині, щоб служити на місії, потрібно бути підготовленою не тільки духовно, а й фізично та емоційно?
Покажіть наступне висловлювання і попросіть одного або кількох студентів прочитати його вголос:
“Регулярні (щоденні) фізичні вправи. Місіонер повинен бути здатним проходити у середньому шість миль (10 км) на день і проїжджати на велосипеді 12 миль (19 км) на день. Майбутні місіонери, які проходять відстань не більшу, ніж від машини до місця навчання чи роботи, опинившись на місії, вірогідно, до ран зіб’ють собі ноги і понатирають на них пухирі. … Місіонера, який не перебуває у належній фізичній формі, місіонерська робота буде стомлювати, а втомлений місіонер швидше занепадає духом і сильніше відчуває негаразди зі здоров’ям, ніж місіонер, який перебуває у хорошій фізичній формі.
Майбутні місіонери можуть готуватися до труднощів місіонерського життя, взявши собі за правило регулярно мати фізичне навантаження на свіжому повітрі—ходити, бігати чи їздити на велосипеді по годині щодня. …
Достатній сон. Хоч тривалість сну може бути різною, молодим дорослим, як правило, потрібно спати від семи до восьми годин на добу. Ідеально, якби вони лягали спати о 22:30 і вставали у період між 6:30 і 8:00. Якщо людина лягає спати о 2:00 чи 3:00, а потім спить до 10:00, вона увесь час почуває себе стомленою і хоче ще поспати до полудня. … У місіонерів життя проходить за розкладом. Щодня вони лягають спати о 22:30 і встають о 6:30. Такого розкладу буде важко дотримуватися, якщо майбутні місіонери не вироблять в собі схожу звичку заздалегідь, ще до отримання покликання служити.
Звичка до здорового харчування. Замість того, щоб продовжувати споживати цукор та жири, молодим людям було б краще навчитися із задоволенням вживати їжу, до складу якої входять білки і клітковина, таку як, наприклад, пісне м’ясо, йогурт, овочі та фрукти. Також зауважте, що вживання більше ніж 300–500 мл газованих напоїв на день—це вже забагато” (Дональд Б. Доуті, “Підготовка стану здоров’я для служіння на місії”, Ліягона, бер. 2007, с. 64).
Якщо якийсь місіонер перебуває у поганій фізичній формі, то як це може позначатися на просуванні роботи, на його напарнику і благополуччі самого місіонера?
Попросіть студентів подумки обміркувати такі запитання:
Як би ви могли охарактеризувати вашу теперішню фізичну підготовку до служіння на місії?
Що ви могли б робити вже тепер, аби підготуватися до фізичних навантажень місії повного дня?
Порадьте студентам скласти план, щоб почати вже тепер достатньо спати, споживати здорову їжу та робити фізичні вправи, аби мати фізичну витривалість, яка їм потрібна, щоб бути успішними місіонерами. Якщо дозволяє час, запропонуйте студентам записати їхні плани в щоденники навчання.
Попросіть когось зі студентів пояснити, як організм реагує на стресові фізичні навантаження, наприклад, при біганні сходами вгору і вниз (частішає серцебиття, стає важче дихати, зʼявляється піт, стомлюються мʼязи і т.д.). Поясніть, що фізичний стрес є серед тих труднощів, які чекають на місіонерів. Потім запитайте:
Як можуть реагувати тіло і розум місіонера на емоційний чи психологічний стрес, що виникає через труднощі або несподівані проблеми?
Поясніть, що всі місіонери тією чи іншою мірою переживають емоційний стрес, скучають за домівкою та відчувають себе непідготовленими, вони сумують та мають інші емоції, які гнітять їх, і це є нормальною частиною місіонерського життя.
Чому саме у Президента Хінклі опускалися руки після того, як він прибув на місію?
Що Президент Хінклі робив, що допомогло йому вийти з такого стану?
Скажіть класу, що дехто з великих місіонерів, про яких розказано у Писаннях, переживали у своїй місіонерській діяльності занепад духу та інші труднощі. Напишіть на дошці вказані далі посилання: Єремія 1:4–9; Алма 17:5; 26:27 і Мойсей 6:31–32. Нехай члени класу виберуть по одному з цих уривків і подумки його прочитають, шукаючи, які труднощі були у людей, про яких вони читають. Коли студенти відповідатимуть, можете стисло записувати їхні відповіді на дошці, як показано далі:
Єремія 1:4–9. Єремія боявся, що люди не слухатимуть його, бо він був надто молодим.
Алма 17:5; 26:27. Аммон та його друзі-місіонери страждали фізично і морально. Вони відчували себе пригніченими і були готові вже припинити свою роботу.
Мойсей 6:31–32. Еноха непокоїло те, що ніхто не буде слухати його, бо він повільно говорив і був ще дуже-дуже молодим.
Потім запитайте:
Що ви дізналися з цих трьох уривків про труднощі емоційного характеру при проповідуванні євангелії? (Коли студенти відповідатимуть, ви можете написати на дошці таку істину: Труднощі фізичного та емоційного характеру є нормальною частиною місіонерського життя).
Які думки приходять до вас, коли ви читаєте твердження про те, що труднощі фізичного та емоційного характеру є нормальною частиною місіонерського життя?
Як знання про те, що всі місіонери стикаються з труднощами, позначається на вашій підготовці до служіння?
Допоможіть студентам зрозуміти, що майже всі місіонери мають труднощі емоційного чи фізичного характеру. Тому місіонерам слід навчитися, як справлятися зі стресом у корисний і прийнятний для місіонера спосіб. Часто корисні способи справлятися зі стресом, які є ефективними не на місії, наприклад: провести час на самоті, послухати музику або зайнятися спортом, місіонери постійно використовувати не можуть. Місіонери повинні навчитися справлятися зі стресом у способи, які узгоджуються з місіонерськими правилами.
Розділіть клас на маленькі групи і дайте студентам роздатковий матеріал “Вимоги місіонерського життя”. Нехай кожна група (1) прочитає вголос перший пункт, що називається “Вимоги місіонерського життя”, і (2) обговорить, як знання про вимоги місіонерського життя може допомогти їм краще підготуватися до його труднощів.
Дайте групам достатньо часу, щоб прочитати й обговорити цей абзац, а потім попросіть кількох студентів розказати про основні пункти, які обговорювалися в їхніх групах. Потім дайте класу кілька хвилин, щоб прочитати й обговорити наступний пункт роздаткового матеріалу, що називається “Пристосовуйтеся до нових обставин”, і поговоріть про те, як розуміння типових стадій пристосування могли б допомогти студентам, коли вони прибувають у ЦПМ.
Шукайте у Господа допомоги, щоб справлятися з труднощами
Аби заохотити студентів задуматися над тим, як вони будуть справлятися з труднощами, що виникатимуть у них на місії, поясніть, що Нефій дуже переживав, відчуваючи свою невідповідність та занепад духа, і написав про те, як він позбувся цих почуттів. Нехай хтось зі студентів прочитає вголос 2 Нефій 4:17–19. Потім запитайте:
Якими словами чи фразами Нефій описав наслідки своєї слабкості?
Попросіть студентів уважно прочитати 2 Нефій 4:19–26, шукаючи, що саме допомогло Нефію позбутися занепаду духа. Потім запитайте:
Якими фразами Нефій описав, як йому вдалось позбутися своїх глибоких негативних почуттів? (Студенти мають визначити, що Нефій довіряв Господу [див. вірш 19]; він памʼятав, що Господь зробив для нього у минулому [див. вірші 20--23]; він підносив до Бога могутні молитви [див. вірш 24] і він памʼятав Господню милість [вірш 26]).
Як згадування про Господа та Його доброту допомагало вам у часи, коли у вас опускалися руки або наставав стрес?
Раніше на цьому уроці ми дізналися, що це є нормальним для місіонерів: переживати емоційний стрес, скучати за домівкою та відчувати себе непідготовленими, сумувати або мати інші емоції, які можуть гнітити їх. Беручи до уваги написане Нефієм у 2 Нефій 4:19–26, яку пораду ви дали б місіонеру, у якого є такі почуття? (Допоможіть студентам визначити вказаний далі принцип і можете написати його на дошці: Якщо місіонери довіряють Господу, то Він може допомогти їм справлятися з труднощами фізичного й емоційного характеру, що виникають у місіонерському житті).
Можете прочитати наведені далі слова старійшини Джеффрі Р. Холланда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:
Зображення
Старійшина Джеффрі Р. Холланд
“Я не вважаю, що місіонерська робота, навернення, утримання, постійна праведність були коли-небудь легкою справою. Я вважаю, що це вимагає певних зусиль, чогось із глибин нашої душі.
Якщо Він вийшов у ніч, став на коліна, впав на лице, стікав кров’ю з кожної пори й заволав: “Авва-Отче (Тату), якщо ця чаша може минути, пронеси її” [див. Марк 14:36], тоді не дивно, що для нас спасіння---не легка справа. Якщо ви шукаєте легший шлях, пам’ятайте, що ви не перші з таких. Хтось набагато величніший і могутніший давним-давно запитував, чи немає легшого шляху.
Спокута для місіонерів, можливо, набагато важливіша, ніж для зацікавлених Церквою. Коли вам важко, коли вас не приймають, коли на вас плюють і вас відкидають, піддають освистуванню і злословлять, тоді ви поруч із найкращим життям, знаним цим світом,---єдиним чистим і досконалим життям, яке коли-небудь було прожито. У вас є причина випрямитись і бути вдячними за те, що Живий Син Живого Бога знає все про ваш сум і страждання. Єдиний шлях до спасіння---це шлях через Гефсиманію та Голгофу. Єдиний шлях до вічності лежить через Нього---Дорогу, Істину й Життя” (“Місіонерська робота і Спокута”, Ліягона, бер. 2001, с. 15).
Потім запитайте:
За словами старійшини Холланда, яка у місіонерів є причина випрямитись у важкі часи?
Скажіть студентам, що справляючись з важкими обставинами на місії, вони повинні памʼятати: робота, яку вони виконують, допомагає приводити інших людей до Ісуса Христа. Напишіть на дошці вказані далі посилання: Алма 26:11–13; 29:10 і Учення і Завіти 18:15–16. Попросіть кількох студентів по черзі прочитати вголос ці вірші, а клас нехай слідкує за текстом і знайде, в яких уривках сказано про місіонерське життя. Попросіть студентів поділитися думками, а потім запевніть їх, що хоч служіння на місії повного дня і є важкою працею і часом можуть опускатися руки, усе ж коли ми трудимося, щоб приводити інших людей до Ісуса Христа, Господь благословляє нас радістю. Можете запропонувати студентам поділитися досвідом, який вони вже мають стосовно цього принципу.
Скажіть студентам, що час від часу у них може бути напарник, якому треба буде справлятися з проблемами емоційного чи психічного здоровʼя. У таких випадках вони повинні вислуховувати свого напарника й виявляти любов до нього, оскільки підтримка напарника може бути вкрай необхідною допомогою у подоланні таких проблем. Вони ніколи не повинні казати, що якби у цього місіонера було б більше віри, то його чи її проблеми б зникли.
Поясніть також, що для вирішення деяких проблем необхідна додаткова допомога провідників священства та спеціалістів в області психіатрії і що у більшості місій є відповідні фахівці, до яких можуть звертатися місіонери. Місіонери, у яких виникають проблеми емоційного характеру, повинні поговорити про свою ситуацію з президентом місії, аби визначити, яка допомога може бути надана.
Щоб допомогти студентам краще зрозуміти, як вони, ставши місіонерами, можуть справлятися з фізичними та емоційними труднощами, дайте їм кілька хвилин, щоб написати про час, коли вони мали знайти вихід з якихось важких обставин. А потім запитайте студентів, що з того досвіду вони дізналися про Господа та самих себе і як вони могли б використати цей досвід, щоб зміцнюватися у майбутньому.
На завершення висловіть свою впевненість у своїх студентах та їхній здатності справлятися з труднощами, які супроводжують місіонерське життя. Поділіться своїм свідченням про те, що Господь допомагає людям, які звертаються до Нього, справлятися з фізичними й емоційними проблемами, що виникають в їхньому житті.
Запрошення діяти
Запропонуйте членам класу готуватися до місіонерського життя, виконавши одне чи більше з вказаних далі завдань:
Поміркуйте, що вам потрібно зробити, аби стати чистими і гідними служити на місії. Якщо потрібно, позбудьтеся неналежних думок і звичок, які є образливими для Духа.
Поставте собі особисті цілі, наприклад, щодня робити фізичні вправи, вживати більш корисну їжу або привчитися лягати спати і вставати відповідно до місіонерського розпорядку дня.
Попросіть колишнього місіонера чи місіонерку розказати, як вони справлялися зі стресом і долали труднощі місіонерського життя.
Поговоріть зі своїми батьками або провідниками священства, як підтримувати стосунки з місіонером-напарником, з яким у вас може бути мало спільного або з яким у вас можуть не складатися стосунки.