Лише в цифровому форматі
Завдяки вивченню християнських традицій Великдень набув для мене більшого значення
Відвідавши курс про світові релігії у коледжі, я усвідомила, що можу зробити так, щоб Великдень набув ще більшого значення для мене як святої останніх днів.
Протягом одного семестру в коледжі, поки я сиділа в невеликій лекційній аудиторії, дізнаючись про релігії, які є по всьому світу, я завжди знаходила те, що стосувалося мого особистого життя як учениці Ісуса Христа—то міг бути ритуал, керівний принцип або вірш священного тексту.
Найціннішим з цього курсу було знання про те, що Бог надихає Своїх дітей скрізь. Мені подобаються слова старійшини Дітера Ф. Ухтдорфа, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, який сказав:
“Ми шануємо і поважаємо щирі душі з усіх релігій, де б і коли б вони не жили, які любили Бога, навіть не маючи повноти євангелії. … Ми сприймаємо їх як братів і сестер, дітей нашого Небесного Батька. …
Він чує молитви смиренних і щирих в кожній нації, язикові й народові. Він дає світло тим, хто шукає й шанує Його і прагне коритися Його заповідям”1.
Наближається Великодня пора і тому я наведу кілька традицій з релігій світу, які надихають мене. І хоча як члени цієї Церкви ми не дотримуємося всіх цих традицій, знання про те, як інші християни пам’ятають про Спасителя, може допомогти нам зробити наше власне святкування Великодня також сповненим більшого значення.
Великий піст
Великий піст—це традиція, якої дотримуються деякі християни у світі. У цей період духовної смиренності і зростання, який починається за шість тижнів до Великодня, віруючі готуються до свята за допомогою особистих жертв. Зокрема це особливі дні посту і благодійності. Під час Великого посту віруючих також заохочують утримуватися від улюблених речей та справ—наприклад, улюбленої їжі, гри, серіалу або хобі—і присвятити вільний час, який був би витрачений на це, духовному навчанню і молитві.
Мені подобається ідея про те, що отриманий у Великодню пору досвід може змінити мої стосунки зі Спасителем. Як святі останніх днів ми не дотримуємося Великого посту, але дізнавшись про нього, мені хочеться більше часу приділяти тому, щоб пам’ятати про Великдень і духовно до нього готуватися, чи то через піст, чи через частіше вивчення Писань про життя Спасителя або навіть через сімейно-історичну роботу чи індексування, що допомагає мені пам’ятати про те, наскільки важливою є жертва Спасителя для мене і для усіх моїх предків.
Писанки
Я виросла у домівці, де фарбування варених яєць було улюбленою традицією. У деяких європейських країнах (як Україна і Литва), цей процес досить складний. Замість того, щоб просто фарбувати зварені яйця, їх випорожнюють, прикрашають чудовими восковими візерунками, а потім фарбують. Писанка—це порожнє яйце, яке символізує водночас порожню гробницю і чудову надію, яку приносить Воскресіння.
Легко забути важливе значення, яке мають ці традиції, тому потрібно виділяти час, щоб обдумувати те, що вони означають і як вони допомагають нам. Наступного разу, коли я фарбуватиму яйця, я хочу виділити час, щоб ретельно створити чудовий візерунок того, що представляють мої думки.
Господня вечеря
Багато християн приймають Господню вечерю, або причастя. Чим більше я дізнавалася, наскільки символічним є причастя і наскільки важливим воно є для багатьох релігій, особливо у Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів, тим більше я усвідомлювала, що часто приймала цей щотижневий дар за належне.
Багато християн готуються до прийняття причастя розумово і духовно. Мене вразило, як сильно причастя впливає на цих віруючих завдяки їхній підготовці. Їхній приклад змусив мене задуматися над власною підготовкою до причастя. Тепер я знаю безліч способів, як можу духовно готуватися до причастя кожного тижня. Коли я зосереджуюся на тому, що обряд дійсно символізує, він стає значущим у моєму житті.
Навчання від інших
По всьому світу люди святкують по-різному, але з глибоким значенням. В Іспанії у церковні дзвони припиняють дзвонити за кілька днів до Великодня, щоб вшанувати страждання і смерть Христа, а потім знову у них дзвонять на Великдень. У Росії члени сім’ї, друзі та незнайомці вітають одне одного зі словами “Христос воскрес!”, на що у відповідь чують “Воістину воскрес!”.
Великдень—це святкування найрадіснішої події в історії світу—події, з якої я постійно черпаю надію. Приклади віруючих і традиції культур з усього світу нагадали мені про те, щоб за допомогою продуманої підготовки зробити моє святкування значущим і присвятити більше часу справам, що наближатимуть до Бога. І, найважливіше, вони нагадали мені, чому ми маємо це свято і як воно може наближати нас до Христа.