2020
Через що я пройшла і чого навчилася на своїй місії
Жовтень 2020


Місцеві сторінки

Через що я пройшла і чого навчилася на своїй місії

Я люблю піші прогулянки. До свого служіння на місії мені подобалося кудись іти, іноді з єдиною метою—освоїти новий маршрут. Ця любов до активного способу життя була моєю перевагою на місії, але я також зрозуміла щось дуже важливе. Це чудово—зношувати ваше взуття, коли ви місіонери, а ще краще—знати, звідки ви йдете і куди хочете потрапити.

Моя місія була найбільшою пригодою мого життя. Я вирішила служити, щоб навчитися сміливо ділитися євангелією і збирати ягнят Бога до Його отари, незалежно від того, в якій частині місіонерського поля я служитиму. Для мене Північна Македонія була саме таким “полем”. Я безсумнівно знала, що саме там Господь хотів, аби я встромляла свого серпа. Там я познайомилася з людьми, які мене змінили і яких я дуже люблю. Бог послав мене туди, щоб я ділилася євангелією, але понад усе, щоб я могла дізнатися, як жити за нею всебічніше. Найважливіше, що я відчула на місії,—це зміну мого серця.

Я навчилася більше покладатися на Духа, вибачатися, смиренно слухати. Я дізналася, що я не можу прожити навіть одного дня без допомоги мого Батька та Його слів. Мій день закінчувався щиросердною молитвою до мого Небесного Батька.

Тепер я знаю, як вітатися з незнайомими людьми, як усміхатися, коли це буває трохи складно.

Я дізналася, що правила необхідно виконувати і що Бог благословляє чудесами тих, хто зі щирим серцем слухається Його. Я також дізналася, як може бути важко завжди перебувати поряд із кимось і вдень, і вночі, але також, яке це велике благословення—бути другом тій людині, разом переживати і щасливі, і важкі моменти. Я дізналася, як краще планувати свій день і навіть як за 10 хвилин приготувати страву.

Змінюватися—це чудово. Це можливо завдяки Спокуті Ісуса Христа і це наш ключ до вічного життя. Це можливо для всіх, і це хороша новина євангеліїї Ісуса Христа. Я зрозуміла, наскільки Бог і наш Спаситель люблять нас. Ми для них—все, і цінність наших душ велика в Їхніх очах (УЗ 18:10). Ми не можемо повністю усвідомити це, але ми можемо відчувати це, коли служимо.

Я сумую за своєю місією, але я можу вирішити застосовувати те, чого навчилася, якщо буду щодня намагатися все більше сповнюватися милосердям. Тоді я буду більше схожою на Спасителя, найкращого місіонера усіх часів.