Фанева-місіонер
Фанева дивився у вікно на людну вулицю біля його будинку. Він бачив, як люди везуть візочки з овочами, рисом, одягом та іншими товарами для продажу. Він чув, як сигналять автомобілі й гавкають собаки. А потім він почув ще один звук.
“Maмо, хтось стукає!”--- вигукнув Фанева. Мама відкрила двері. На порозі стояли два юнаки в костюмах і краватках. Фанева ніколи раніше не бачив людей в такому одязі у тій місцевості на Мадагаскарі, де він жив.
“Ми---місіонери Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів,---сказав один з них.--- Ми навчаємо людей про Ісуса. Чи можемо ми поділитися з вами посланням?”
Фанева зрадів, що мама дозволила їм увійти. Зібралася вся сім’я, щоб почути про Ісуса Христа і про те, як Його церква знову з’явилася на землі.
Після того дня місіонери багато разів відвідували сім’ю Фаневи. Вони принесли книгу, яка називається Оповідання з Книги Мормона. Фаневі подобалося читати її з усією сім’єю!
Колись я стану місіонером і буду ділитися з іншими Книгою Мормона,---сказав собі Фанева.
Якось, коли місіонери знову прийшли, вони навчали сім’ю Фаневи молитися. Фанева дізнався, що він може розмовляти з Небесним Батьком у будь-який час, у будь-якому місці.
Колись я стану місіонером і навчатиму людей про молитву,---думав Фанева.
А одного дня місіонери поставили важливе запитання.
“Чи будете ви наслідувати приклад Ісуса Христа і приймете хрищення?”---запитав один з них.
Фанева відчув радість у серці. “Так!”---відповів він.
“Так!”---сказали брат і мама.
Тато відповів, що він ще не готовий до хрищення. Але він не був проти, щоб решта сім’ї охристилася. Тож так і сталося! Фаневу охристив один з місіонерів, які навчали його про Ісуса.
Одного дня я стану місіонером і допомагатиму людям христитися,---подумав Фанева.
Серед найприємнішого в тому, щоб бути членом Церкви, є відвідування Початкового товариства. Фаневі подобалися заходи, і в нього з’явилися нові друзі. Але найбільше йому подобалося співати пісні Початкового товариства. Однієї неділі в Початковому товаристві вони співали пісні про те, як ділитися євангелією.
“Служити хочу як місіонер,---співав Фанева.--- Ще до того, як дорослим стать”.
Я можу почати виконувати місіонерську роботу зараз,---зрозумів Фанева. Мені не потрібно чекати, коли це станеться в майбутньому!
З того часу й надалі Фанева не пропускав можливості ділитися євангелією. Він намагався показувати гарний приклад. Він запрошував людей до церкви. Він допомагав сусідам. Через кілька років він став достатньо дорослим, щоб допомагати місіонерам й навчати людей у своєму місті. А ще через кілька років він вже й сам служив на місії---зустрічався з людьми й розповідав про євангелію, так само, як місіонери колись розповіли про євангелію йому. ●