Заради нашого духовного розвитку та навчання
Старійшина В. Марк Бассет
Сімдесятник
Таємниці Божі розкриваються перед нами тільки відповідно до Його волі та силою Святого Духа.
Коли я був хлопчиком, мої батьки отримали подарунок, який для мого молодшого брата Девіда та мене став чимось чарівним. Подарунком була мініатюрна модель золотих пластин, які пророк Джозеф Сміт отримав від ангела Моронія. Наскільки я пам’ятаю, ця модель пластин мала приблизно 10 металевих сторінок зі словами, написаними на них. Однак не ті сторінки привертали нашу увагу.
Зростаючи, ми чули розповіді про Відновлення. Ми знали і навіть співали у Початковому товаристві про золоті пластини, що сховані глибоко на горі та передані ангелом Моронієм Джозефу Сміту1. У міру того, як наш дитячий розум переповнювала допитливість, ми насправді хотіли побачити одне: що саме було написано на маленьких сторінках моделі пластин, що були надійно запечатані двома маленькими металевими защіпками?
Пластини залишалися на маленькому столику декілька днів, доки наша допитливість не спонукала нас до дії. Хоча ми чітко розуміли, що ці пластини не були тими самими, які передав Мороній, ми все ж таки хотіли побачити саме запечатану частину. Тому декілька разів ми з моїм братом намагалися використовувати столові ножі, старі ложки і все можливе, що ми могли собі уявити, аби розсунути запечатану частину пластин достатньо для того, щоб подивитися, що вони містили, але недостатньо сильно, щоб не зламати маленькі защіпки. Принаймні ми були достатньо розумні, щоб не залишати відбитки нашої шкідливої хлопчачої допитливості. На нашу прикрість та розчарування всі спроби “підглянути у пластини” завжди були невдалі.
Я все ще не знаю, що було—якщо взагалі там щось було—сховано у тій запечатаній частині. Та про що в нашій історії соромно зізнатися, це що до цього дня я не уявляю, що було написано на частині металевих сторінок, які можна було прочитати. Я тільки можу припустити, що на цих сторінках містилися розповіді про Відновлення та свідчення Джозефа Сміта і трьох та восьми свідків, які бачили справжні пластини, передані Моронієм.
З часів сотворіння цієї планети наш люблячий Небесний Батько навчає, спрямовує та веде Своїх дітей через пророків. Його слова було записано цими пророками та збережено у Писаннях для нашого розвитку та навчання. Нефій описав це так:
“Тому що душа моя втішається Писанням, і серце моє обдумує його, і записує його на науку і на благо моїм дітям.
Послухайте, моя душа втішається діяннями Господа; і серце моє постійно обдумує те, що я побачив і почув”2.
До того ж протягом минулих розподілів і в цей останній розподіл повноти часів гідні члени Господньої Церкви були благословенні постійним супроводом Святого Духа, Який сприяє нашому духовному розвитку та навчанню.
Знаючи старанну вдачу мого молодшого брата, я припускаю, що, ймовірно, він прочитав всі слова, написані на моделі пластин вдома у наших батьків. Я, проте, проігнорував ті прості та цінні істини і замість них зосередив свої зусилля на пошуку того, що не мало бути відкритим.
На жаль, наш розвиток та навчання інколи можуть уповільнитися чи навіть призупинитися через немудре бажання “підглянути у пластини”. Ці дії можуть привести нас до пошуку того, що не призначено обов’язково розуміти у цей час, ігноруючи чарівні істини, які призначені саме для нас та наших обставин—істини, які, як Нефій зазначив, написані для нас на науку і на благо.
Брат Нефія, Яков, навчав: “Бачите, великі і дивовижні діяння Господа. Які незбагненні глибини Його таємниць; і це неможливо, щоб людина розпізнала всі Його путі”3.
Слова Якова вчать нас, що ми не можемо успішно “підглядати у пластини” чи прискорювати відкриття нам Божих таємниць. Натомість таємниці Божі розкриваються перед нами тільки відповідно до Його волі та силою Святого Духа4.
Яків продовжує:
“І жодна людина не знає про Його путі, якщо вони не відкриті їй; отже, браття, не зневажайте одкровення Бога.
Бо знайте, силою Його слова людина прийшла на лице землі. … О, чому тоді не може повелівати землею або створінням Його рук на лиці її згідно з Його бажанням і задоволенням?
Отже, браття, не прагніть радити Господові, а беріть пораду з Його рук”5.
Щоб зрозуміти таємниці Божі чи те, що може бути зрозумілим тільки через одкровення, ми мусимо слідувати прикладу Нефія, який сказав: “Будучи ще дуже молодим, але міцної статури, а також маючи велике бажання пізнати таємниці Бога, отже я волав до Господа; і ось Він вплинув на мене, і пом’якшив моє серце, так що я повірив усім словам, сказаним моїм батьком”6. Далі Господь Сам пояснює, що Нефій виявив віру, шукав старанно зі смиренністю у серці та дотримувався Його заповідей7.
Приклад Нефія в пошуках знань містить наступне: (1) щире бажання, (2) смирення, (3) молитву, (4) довіру пророку і прояв (5) віри, (6) старанності та (7) послуху. Цей спосіб пошуку дуже відрізняється від мого “підглядання у пластини” чи намагання прискорити розуміння речей, які мають бути відкриті у Господній час та силою Святого Духа.
У наш час ми почали очікувати, що знання може і має отримуватися негайно; коли інформацію важко отримати або дізнатися, її часто відкидають або їй не довіряють. Через надлишок інформації дехто несвідомо більш довіряє доступним джерелам невідомого походження, ніж покладається на встановлену Господом модель отримання особистого одкровення. Яків, можливо, описував наш час, коли сказав: “Але ось, [вони] були твердошиїм народом; і вони зневажали слова прямоти … і прагнули до того, чого вони не могли розуміти. Отже, через їхню сліпоту, сліпоту, яка прийшла через поглядання за межу, вони повинні неодмінно впасти; бо Бог забрав Свою прямоту від них, і передав їм багато того, чого вони не могли розуміти, тому що вони хотіли того”8.
На противагу цьому ось порада президента Дітера Ухтдорфа. Він говорив це місіонерам, але його слова у рівній мірі стосуються всіх шукачів духовної істини. “Коли … місіонери мають віру в Ісуса Христа,—каже він,—вони будуть довіряти Господу достатньо, аби слідувати Його заповідям, навіть, якщо вони не розуміють до кінця їхні причини. Їхня віра буде очевидною через старанність і роботу”9.
Під час останньої квітневої генеральної конференції старійшина Даллін Х. Оукс зауважив: “Церква робить великі зусилля, щоб бути відкритою щодо всіх записів, які у нас є, але після всього, що ми можемо опублікувати, наші члени Церкви іноді ще мають питання, на які не можна відповісти, просто вивчаючи їх. … Деякі речі можуть бути зрозумілими тільки через віру”10.
Цьому самому принципу навчали і давні пророки, показуючи, що людська природа не змінюється з часом і що Господня модель навчання вічна. Обміркуйте цю Старозавітну приповість: “Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!”11
Ісая пояснював, говорячи від імені Господа: “Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої за ваші думки”12.
Нефій додав ще одне свідчення, коли він проголосив: “О Господи, я довірився Тобі, і довірятимусь Тобі навіки”13.
Віра в Господа і довіра до Нього приводять нас до визнання, що Його мудрість вища за нашу власну. Ми маємо також визнати, що Його план надає найбільший потенціал для нашого духовного розвитку та навчання.
Від нас ніколи не очікувалося “мати досконалі знання про щось” під час нашого земного існування. Замість цього від нас очікується “сподіва[ти]ся на те, чого не видно, але що є істинним”14.
Навіть Нефій, маючи велику віру, визнавав своє обмежене розуміння, коли відповідав ангелу, який запитав: “Чи знаєш ти про поблажливість Бога?” Нефій відповів: “Я знаю, що Він любить Своїх дітей; проте я не знаю значення усього цього”15.
Подібно до цього Алма сказав своєму синові Геламану: “Тож ці таємниці ще не повністю відомі мені; тому я стримаю себе”16.
Я висловлюю моє свідчення, що наш Батько на Небесах любить Своїх дітей, і все ж таки подібно до Нефія та Алми я не знаю значення всього. Мені і не потрібно знати все; я теж мушу стримувати себе і чекати з терпінням на Господа, знаючи, що “я маю все як свідчення, що це істина; і [в]и також має[те] усе як свідчення [вам], що це істина. …
… Писання лежать перед [вами], так, і все вказує на те, що Бог є; так, саме земля, і все, що на лиці її, так, і її рух, так, і також усі планети, які рухаються у своєму правильному порядкові, свідчать про те, що існує Верховний Творець”17.
Якщо ми визнаємо, що ми—творіння мудрого й люблячого Батька на Небесах, “о, чому” тоді не дозволити Йому спрямовувати наш духовний розвиток та навчання “згідно з Його бажанням і задоволенням”, а не з нашим власним?18
Він живе. Ісус Христос—Його Єдинонароджений Син і Викупитель людства. Через нескінченну спокуту Христа Він має мудрість та передбачення спрямовувати нас у ці останні дні. Джозеф Сміт—Його пророк, обраний відновити Його царство на землі до його повноти. Томас С. Монсон—Його сучасний пророк та промовець сьогодні. Про це я щиро свідчу в ім’я Ісуса Христа, амінь.