Як зробити вивчення книги Учення і Завіти більш змістовним
Цього року кожен з нас матиме чудову нагоду отримати великі благословення від вивчення Учення і Завітів—дивовижної книги одкровень, написаної у наші дні й для наших часів.
А. Роджер Меррілл (у центрі), президент; Деніел К. Джадд (зліва), перший радник; Вільям Д. Освальд, другий радник.
Учення і Завіти, які часом називають Господнім підручником Відновлення, це “ніжний, але твердий голос Господа Ісуса Христа, Який знову говорить у розподілі повноти часів”.1
Багато членів Церкви ставляться до цієї книги з великою любов’ю. Одна сестра сказала: “Конкретні одкровення для конкретних людей, що містяться в Ученні і Завітах, є дуже корисними. Я відчуваю, що вони стосуються й мене”. А ось ще один коментар: “Оскільки книга Учення і Завіти не є настільки древньою, вона допомагає мені у розв’язанні проблем, з якими я стикаюся”. Один брат сказав: “Мені подобаються Учення і Завіти, бо ця книга допомагає зрозуміти священство”.
Ми свідчимо, що Учення і Завіти—це дійсно голос Господа у наш час, спрямований до кожної Божої дитини, і всі, хто вивчатиме цю книгу, отримають великі благословення. У нас також є чотири поради, які допоможуть вам отримувати задоволення від навчання у цьому році, а також кілька ідей щодо того, як Недільна школа може стати вам у пригоді.
Прочитайте книгу від першої до останньої сторінки
Книга Учення і Завіти та історія Церкви. Путівник студента заохочує членів Церкви “прочитати Учення і Завіти з початку до кінця”2 упродовж 2009 року, а також читати призначені на кожну неділю уривки, підібрані за темами.
Таке вивчення допоможе зрозуміти історичний контекст розділів, що вивчатимуться, і зміст самих розділів. Це також допоможе нам підготуватися до змістовних обговорень на уроках Недільної школи, що, у свою чергу, поглибить розуміння і дасть натхнення, необхідне в особистому і сімейному житті.
Упродовж щоденного вивчення Писань буде корисно виділяти один чи два дні щотижня для перегляду матеріалу, який буде вивчатися у класі, а потім продовжувати читання Учення і Завітів від початку до кінця.
Читайте, ставлячи подумки запитання
Брат Ренсо Моллі Барріос Матіас із Гватемали усвідомив, яку силу має щоденне вивчення Писань для отримання особистого одкровення у житті.
“Після того як у 2001 році над Центральною Америкою пронісся ураган Мітч, залишивши по собі спустошення, у мене виникло багато запитань,—розповідав він.— У пошуках відповідей я пішов до одного друга, якого дуже поважаю. Він сказав: “Читай Писання. Ти знайдеш у них найкращі відповіді на свої запитання”.
“Це перевернуло все моє життя,—каже брат Матіас.—Я вивчав Писання досить довгий час і лише після цього почав знаходити відповіді на свої запитання. Я зміг зрозуміти, що моє життя має сенс. Саме тоді я вирішив служити на місії повного дня”.
Невдовзі старійшина Матіас служив у Гондурасі, в місії Тегусігальпа, допомагаючи іншим людям відкривати для себе силу, яку приносить вивчення Писань.
Якщо під час читання ми шукаємо відповідь на певне запитання, це спонукає Господа давати нам натхнення і спрямування як у складних ситуаціях, так і за сприятливих обставин. Ви можете записувати запитання, і молитися про них під час вивчення Писань. Коли ви отримаєте відповідь, то, можливо, отримаєте натхнення поділитися духовним відкриттям на Недільній школі. Члени класу зміцнюються, слухаючи належні свідчення присутніх про те, як Господь використовує Писання, щоби надати особисте спрямування і натхнення.
Шукайте зв’язки, зразки і теми
Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, запропонував, щоб під час вивчення Писань ми завжди звертали увагу на зв’язки, зразки і теми.3
Приклад зв’язків в Ученні і Завітах—це зв’язок між нашою послушністю і обіцяними благословеннями. “Я, Господь, зв’язаний Своїм обіцянням, коли ви робите те, що Я кажу; але коли ви не робите того, що Я кажу, ви не маєте обіцяння” (УЗ 82:10). Наше вивчення Писань набуває більшого значення, коли ми усвідомлюємо цей зв’язок і приймаємо рішення діяти відповідно до того, що заповідав нам Господь.
Один зі зразків в Ученні і Завітах вплетений у саму природу книги. Як сказано у вступі: “Ці священні одкровення було отримано у відповідь на молитву, коли в цьому була потреба, і виходили вони з реальних життєвих ситуацій, включаючи реальних людей”.4 Одкровення були особистими і містили конкретні відповіді на запитання стосовно того, що, як знав Небесний Батько, буде “найціннішим” (УЗ 15:6; 16:6) для кожної людини.5 Цей зразок пошуку й отримання особистого одкровення є таким, який ми можемо наслідувати у своєму житті.
Одна з найпоширеніших тем у всіх Писаннях така: “Шукайте Мене старанно, і ви знайдете Мене; просіть, і ви отримаєте; стукайте, і вам буде відчинено” (УЗ 88:63). Подібні теми спонукають нас брати на себе більшу відповідальність за особисте навчання, коли ми читаємо і розмірковуємо про Божі слова.
І хоча Учення і Завіти не завжди поєднані однією сюжетною лінією, увесь зміст книги сплітається в одне завдяки зв’язкам, зразкам і темам. Одне з благословень від спільного обговорення Писань на Недільній школі полягає в тому, що коли ми ділимося своїми думками і слухаємо думки інших, наше розуміння розширюється.
Прагніть напучуватися і звеселятися разом
Господь сказав, що коли члени Церкви як навчаються, так і навчають один одного через Духа, тоді вони “напучуються і звеселяються разом” (УЗ 50:22). Потужне навчання євангелії і її натхненне сприйняття відбувається тоді, коли і вчитель, і учень розуміють, що справжній учитель у будь-якому церковному класі—це Святий Дух, а участь у роботі класу запрошує Духа свідчити.
На Всесвітніх зборах навчання провідництва, що відбулися в лютому 2007 року, старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, запросив нас перейнятися більшою відповідальністю за вивчення євангелії. Потім він показав, як натхненні вчителі можуть створювати умови, за яких учні стають активними, а не пасивними учасниками під час обговорення у класі.
Старійшина Холланд сказав: “Якщо ми допоможемо учню взяти на себе відповідальність за навчання і якщо ми будемо свідчити про істини, яким навчали, Бог підтвердить у наших серцях і серцях наших учнів послання євангелії Ісуса Христа”.6
Якщо члени класу з молитвою вивчатимуть матеріал уроку упродовж тижня, а потім читатимуть Писання разом і ділитимуться своїми думками, Святий Дух буде свідчити і доносити “до сердець” (2 Нефій 33:1) учнів саме те, що кожному з них слід дізнатися і робити (див. 2 Нефій 32:3–5).
Особисте запрошення
Упродовж цього року, коли ми вивчатимемо Учення і Завіти, наша віра в Небесного Батька та Ісуса Христа зміцниться, а свідчення про Джозефа Сміта як Божого пророка Відновлення—зросте. Господь відкриє наше розуміння, а Писання ще глибше увійдуть у наше життя.7
На початку цього нового року ми запрошуємо вас разом з нами з радістю “досліджу[вати] ці заповіді [в Ученні і Завітах], бо вони істинні й вірні, і пророцтва та обіцяння, які в них, буде всі здійснено” (УЗ 1:37).
Глибоке навчання євангелії і її натхненне сприйняття відбувається тоді, коли і вчитель, і учень розуміють, що реальний учитель у будь-якому церковному класі—це Святий Дух, а участь у роботі класу запрошує Духа свідчити.
Фотоілюстрації Крейга Дімонда
Учення і Завіти та Історія Церкви
Путівник студента