2010–2019
Небесні отвори
попереднє наступне

Небесні отвори

Духовні і мирські благословення приходять у наше життя, якщо ми живемо за законом десятини.

Я хочу описати два засвоєні мною важливі уроки, пов’язані із законом десятини. Перший урок стосується благословень, які приходять до окремих осіб і сімей, коли вони віддано дотримуються цієї заповіді. Другий урок наголошує на важливості десятини у зростанні Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів по всьому світу. Я молюся про те, щоб Святий Дух підтвердив кожному з нас істинність принципів, про які я говоритиму.

Урок номер 1—Значні, але непомітні благословення

Матір сестри Беднар—віддана жінка і натхненна господиня. Із самих перших днів свого шлюбу вона ретельно вела фінансові записи їхнього сімейства. Десятиліттями вона старанно рахувала доходи і витрати сім’ї за допомогою дуже простих книг обліку витрат і доходів. Інформація, зібрана нею протягом років,—вичерпна і змістовна.

Коли сестра Беднар була молодою жінкою, її матір використовувала дані з книг обліку витрат і доходів, щоб зробити наголос на основних принципах завбачливого життя і розсудливого ведення господарства. Одного дня, коли вони разом переглядали різні категорії витрат, її матір звернула увагу на цікаву закономірність. Витрати на візити до лікаря і придбання ліків для їхньої сім’ї були набагато меншими, ніж могли би бути. Вона потім пов’язала це відкриття з євангелією Ісуса Христа і пояснила своїй дочці важливу істину: якщо ми дотримуємося закону десятини, ми часто отримуємо великі, але непомітні благословення, на які не завжди сподіваємося, і які легко не помітити. Сім’я не отримувала якихось несподіваних або великих доповнень до свого доходу. Натомість люблячий Небесний Батько надавав прості благословення, здавалось би, звичайними способами. Сестра Беднар завжди згадувала цей важливий урок своєї матері про допомогу, яка приходить до нас через небесні отвори, як обіцяно Малахією у Старому Завіті (див. Малахія 3:10).

Часто, коли ми навчаємо і свідчимо про закон десятини, ми робимо наголос на негайних, яскравих та легко впізнаваних мирських благословеннях, які ми отримуємо. І, безсумнівно, такі благословення дійсно трапляються. Однак з різних благословень, які ми отримуємо за послушність цій заповіді, деякі є значними, але непомітними. Такі благословення можна розпізнати лише тоді, коли ми і духовно уважні і спостережливі (див. 1 Коринтянам 2:14).

Образ “отворів”, яким скористався Малахія, є дуже ілюстративним. Отвори у вигляді вікон допомагають природному світлу надходити в будівлю. Подібним чином духовне світло і розуміння виливаються через небесні отвори в наші життя, коли ми шануємо закон десятини.

Наприклад, приховане, але важливе благословення, яке ми отримуємо,—це духовний дар вдячності, бо цінуючи те, що ми маємо, ми стримуємо прагнення до того, чого нам хочеться. Вдячна особа є багатою завдяки своєму вдоволенню. Невдячна людина страждає у злиденності свого безкінечного невдоволення (див. Лука 12:15).

Можливо, нам потрібна допомога, щоб знайти підходящу роботу і ми молимося про це. Однак потрібні очі та вуха віри (див. Етер 12:19), щоб розпізнати духовний дар глибшої проникливості, завдяки якому ми зможемо бачити ті можливості працевлаштування, на які багато інших людей, можливо, не звертають уваги. Або благословення з більшою особистою рішучістю довше і старанніше шукати певну посаду, ніж це можуть чи хочуть робити інші люди. Ми можемо бажати і очікувати, що нам запропонують роботу, але благословенням, яке прийде до нас через небесні отвори, може бути краща здатність діяти і змінювати наші власні обставини, замість того, щоб чекати на те, як наші обставини змінить хтось або щось, крім нас.

Для нас доречно бажати і працювати над тим, щоб отримати підвищення зарплатні на нашій роботі, аби краще забезпечувати життєві потреби. Однак знадобляться очі та вуха віри, щоб помітити в собі зростання духовної і мирської спроможності (див. Лука 2:52) робити більше, користуючись меншим, краще вміння визначати пріоритети і спрощувати складне, і ретельнішу здатність належним чином піклуватися про майно, яке у нас вже є. Ми можемо бажати отримати кращу зарплатню й очікувати на це, але благословенням, яке прийде до нас через небесні отвори, може бути краща здатність діяти і змінювати наші власні обставини, замість того, щоб чекати на те, як наші обставини змінить хтось або щось, крім нас.

Юні воїни з Книги Мормона (див. Алма 53; 56–58) палко молилися про те, щоб Бог зміцнив їх і визволив з рук їхніх ворогів. Цікаво, що у відповідь на ці молитви вони не отримали додаткову зброю чи більшу кількість воїнів. Натомість Бог дав цим вірним воїнам запевнення, що Він їх визволить, дав спокій їхнім душам і велику віру та надію на їхнє звільнення в Ньому (див. Алма 58:11). Таким чином, сини Геламана набралися мужності, були сповнені рішимості перемогти, і пішли вперед з усією їхньою міццю проти ламанійців (див. Алма 58:12–13). Запевнення, спокій, віра і надія спочатку можуть не здатися саме тими благословеннями, яких можуть прагнути воїни під час битви, але вони були саме тими благословеннями, які були потрібні цим доблесним юнакам, щоб піти вперед і перемогти фізично і духовно.

Іноді ми можемо просити Бога про успіх і Він дає нам фізичну і розумову витривалість. Ми можемо молитися про добробут і отримуємо ширше бачення ситуації і збільшення терпіння, або ми молимося про зростання і отримуємо, як благословення, дар благодаті. Він може сповнити нас переконаністю і впевненістю, коли ми прагнемо досягти гідних цілей. І коли ми просимо про звільнення від фізичних, розумових і духовних труднощів, Він може посилити нашу рішучість і витривалість.

Я обіцяю, що коли і ви, і я будемо виконувати закон десятини і дотримуватися його, дійсно небесні отвори відкриються і духовні й матеріальні благословення виллються так, що їх буде аж надмір (див. Малахія 3:10). Ми також згадаємо слова Господа:

“Бо ваші думки—не Мої це думки, а дороги Мої—то не ваші дороги, говорить Господь.

Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої за ваші думки” (Ісая 55:8–9).

Я свідчу, що коли ми духовно уважні і спостережливі, ми будемо благословенні очима, які більш чітко бачать, вухами, які послідовніше слухають, і серцями, які більш повно розуміють важливість і непомітність Його шляхів, Його думок і Його благословень у нашому житті.

Урок номер 2—Простота Господнього способу

До свого покликання в члени Кворуму дванадцятьох я багато разів читав в Ученні і Завітах про раду, призначену наглядати за священними коштами десятини і розпоряджатися їхнім використанням. Раду з розпорядження десятиною було організовано через одкровення і вона складається з Першого Президентства, Кворуму Дванадцятьох Апостолів і Верховного єпископату (див. УЗ 120). Коли у грудні 2004-го року я готувався відвідати свої перші збори цієї Ради, я з нетерпінням чекав на найдивовижнішу можливість чогось навчитися.

Я досі пам’ятаю цю подію і свої відчуття на цій Раді. Я став більше цінувати Господні фінансові закони, що стосуються окремих осіб, сімей і Його Церкви, і почав благоговійніше ставитися до них. Основна фінансова програма Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів—що стосується як надходжень, так і використання коштів—описана у 119-му і 120-му розділах книги Учення і Завіти. Два положення з цих одкровень служать основою фінансових справ Церкви.

В 119-му розділі просто сказано, що усі члени Церкви “сплачуватимуть одну десяту всього свого прибутку щорічно; і це буде постійним законом для них назавжди, … каже Господь” (4-й вірш).

Потім стосовно уповноваженого розпорядження десятиною Господь сказав: “Цим буде розпоряджатися рада, що складається з Першого Президентства Моєї Церкви, і з єпископа та його ради, і з Моєї вищої ради, і Мій власний голос до них, каже Господь” (УЗ 120:1). “Єпископ та його рада” і “Моя вища рада” про які йдеться у цьому одкровенні, відомі сьогодні як Верховний єпископат і, відповідно, Кворум Дванадцятьох Апостолів. Ці священні кошти використовуються у стрімко зростаючій Церкві для того, щоб духовно благословити людей і сім’ї через побудову й утримання храмів і домів зборів, підтримку місіонерської роботи, переклад і друк Писань, сприяння сімейно-історичним дослідженням, фінансування навчальних закладів та надання релігійної освіти і досягнення багатьох інших цілей Церкви відповідно до скерування висвячених слуг Господа.

Я дивуюся чіткості та стислості цих двох одкровень у порівнянні зі складними фінансовими директивами та адміністративними процедурами, що використовуються у великій кількості організацій та урядів по всьому світу. Як можуть мирські справи такої великої організації, як відновлена Церква Ісуса Христа, керуватися у всьому світі лише цими короткими настановами? Як на мене, то відповідь дуже проста: це Господня робота, Він може виконати Свою роботу (див. 2 Нефій 27:20) і Спаситель надихає і спрямовує Своїх слуг, якщо вони керуються Його настановами і виконують Його роботу.

На тій першій Раді мене вразила простота принципів, якими ми керувалися під час обговорення і прийняття рішень. У фінансових операціях Церкви застосовуються два основні і непорушні принципи. Перший—Церква живе за своїми статками і не витрачає більше, ніж отримує. Другий—частина щорічних надходжень відкладається як резерв для непередбачуваних витрат. Церква десятиліттями навчала членів Церкви принципу створення запасів їжі, пального і грошей, щоб таким чином підготуватися до надзвичайних ситуацій, які можуть виникнути. Церква, як організація, просто дотримується тих самих принципів, яких постійно навчають членів Церкви.

Поки йшли збори, я усвідомив, що бажаю, аби всі члени Церкви могли дотримуватися простоти, чіткості, впорядкованості, милосердя і сили Господнього власного способу (див. УЗ 104:16) у веденні мирських справ Його Церкви. Тепер я вже багато років беру участь у Раді з розпорядження десятиною. Щороку зростала моя вдячність за порядок Господа і благоговіння перед ним, а засвоєні мною уроки стали навіть ще глибшими.

Моє серце сповнюється любов’ю до вірних і слухняних членів цієї Церкви з кожного народу, коліна, язика і всіх людей, і я захоплююся ними. Подорожуючи світом, я дізнаюся про ваші сподівання і мрії, про різні умови вашого життя й обставин і про ваші труднощі. Я відвідував з вами церковні збори і бував у декого з вас вдома. Ваша віра зміцнила мою віру. Ваша відданість робить мене ще більш відданим. І ваше благочестя і свідомий послух закону десятини надихають мене бути кращою людиною, чоловіком, батьком і провідником у Церкві. Я пам’ятаю вас і думаю про вас щоразу, коли беру участь у Раді з розпорядження десятиною. Дякую вам за ваші чесноти і вірність, з якою ви шануєте ваші завіти.

Провідники відновленої Церкви Господа відчувають величезну відповідальність за те, щоб належним чином піклуватися про посвячені внески членів Церкви. Ми чітко усвідомлюємо, наскільки священною є лепта вдови.

“І сів [Ісус] навпроти скарбниці, і дививсь, як народ мідяки до скарбниці вкидає. І багато заможних укидали багато.

І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепти, цебто гріш.

І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.

Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала,—свій прожиток увесь” (Марк 12:41–44).

Я знаю з власного досвіду, що Рада з розпорядження десятиною старанно піклується про вдовину лепту. Я висловлюю вдячність Президенту Томасу С. Монсону та його радникам за їхнє ефективне провідництво у виконанні цього священного управління. І я визнаю голос (див. УЗ 120:1) і руку Господа, яка підтримує Його висвячених слуг у виконанні цього обов’язку представляти Його.

Запрошення і свідчення

Чесна сплата десятини—це набагато більше, ніж обов’язок; це важливий крок у процесі особистого освячення. Тим з вас, хто платить вашу десятину, я висловлюю схвалення.

Тих з вас, хто зараз не дотримується закону десятини, я запрошую обдумати свої шляхи і покаятися. Я свідчу, що завдяки вашому послуху цьому закону Господа, небесні отвори будуть для вас відкриті. Будь-ласка, не відкладайте день вашого покаяння.

Я свідчу, що духовні і мирські благословення приходять у наше життя, якщо ми живемо за законом десятини. Я приношу свідчення, що такі благословення часто є значними, але непомітними. Я також проголошую, що простота Господнього способу, така явна у веденні мирських справ Його Церкви, служить взірцем, який може скеровувати нас, як осіб і як сім’ї. Я молюся, щоб кожен з нас міг засвоїти ці важливі уроки й отримати від них користь, у священне ім’я Господа Ісуса Христа, амінь.